19. Які характерні якості вимірювання вам відомі? Про що інформують дослідника значення коефіцієнтів кожної з них?

Принцип вимірювань – фізичне явище або сукупність фізичних явищ, взятих за основу вимірювань.

Похибка вимірювань – відхилення результату вимірювання від істинного значення величини, що виміряється.

Істинне значення фізичної величини, яке б ідеальним чином відображало в якісному і кількісному відношенні відповідні властивості об'єкта, але воно залишається невідомим, тому за допомогою вимірювань знаходять таке дійсне значення, яке настільки наближається до істинного, що для даної мети може бути використаний замість нього.

Точність вимірювання – якість величини, яка виміряється, що відображає близькість до нуля систематичної похибки результатів (тобто таких похибок, які залишаються постійними або закономірно змінюються при повторних вимірюваннях однієї і тієї ж величини).

Правильність вимірювань залежить від того, наскільки були вірні засоби вимірювань, що використовуються при експерименті.

Достовірність вимірювання – ступінь довіри до результатів вимірювань, вимірювання для яких – це відомі вірогідні характеристики відхилення результатів від істинного значення відносяться до достовірних. Наявність похибки обмежує достовірність вимірювань, оскільки вносить обмеження в число достовірних значущих цифр числового значення величини, що виміряється, і визначає точність вимірювань.

Збіжність вимірювань – якість вимірювань, що відображає близькість один до одного результатів вимірювань, виконуваних в однакових умовах.

Відтвореність вимірювань – якість вимірювань, що відображає близькість однин до одного результатів вимірювань, виконаних у різних умовах (у різний час, у різних місцях).

20.Назвіть відомі вам різновиди тестів та охарактеризуйте їх. 46

Залежно від предмету вимірювання розрізняють наступні тести: - інтелекту, що забезпечують вивчення рівня розвитку

мислення і пізнавальних процесів в цілому;

- здібностей, що оцінюють можливість і легкість оволодіння

певними знаннями, уміннями та навичками. Сюди відносять тести

загальних і спеціальних здібностей;

- досягнень, що визначають рівень оволодіння знаннями,

уміннями і навичками в якій-небудь галузі (учбовій, професійній,

спортивній);

- особистості, спрямовані на дослідження різних аспектів

особистісного розвитку, таких як інтереси, мотиви, емоції тощо;

- міжособистісні, які передбачають оцінку людських взаємин

в групі, виявлення специфіки комунікативних процесів.

За характером тестових завдань розрізняють наступні види тестів:

- вербальні, матеріал яких представлений у словесній формі;

- образні, робота досліджуваних проводиться з малюнками,

схемами на основі наочних уявлень, що виникають при цьому;

- практичні, виконуються в процесі маніпулювання

реальними об'єктами;

- комбіновані, поєднують в собі як вербальний, так і

невербальний матеріал завдань.

Вербальні і невербальні (практичні) тести розрізняють за характером стимульного матеріалу:

- вербальні - змістом роботи є операції з поняттями,

мисленнєві дії, що здійснюються в словесно-логічній формі (тести

інтелекту, досягнень, оцінка спеціальних здібностей).

Недоліком такого виду тестів є велика чутливість до відмінностей у мовній культурі.

- невербальні - тестовий матеріал представлений в наочній

формі (картинки, креслення, графічні зображення)

Переваги невербальних тестів:

- зменшують чутливість до відмінностей у мовній культурі;

- полегшують процедуру тестування хворих з порушеннями

слуху, мови або з низьким рівнем освіти;

За формою пред'явлення завдань тести поділяються на бланкові («паперу і олівця»), апаратурні, малюнкові, письмові й усні.

Усні та письмові тести - відрізняються за формою відповідей:

- відкриті (формулюються самостійно);

- закриті (із запропонованих відповідей обирається правильна).

Бланкові, предметні, апаратурні й комп'ютерні тести -

розрізняються за матеріалами, які використав. при тестуванні.

Залежно від кількості досліджуваних тести поділяються на індивідуальні і групові.

Основною характеристикою індивідуальних тестів є взаємодія дослідника і досліджуваного «один на один». Перевагами даного методу є:

• можливість спостерігати за досліджуваним (мімікою,

мимовільними реакціями);

• можливість слухати і фіксувати непередбачувані інструкцією

висловлювання (ставлення до обстеження, функціональний стан);

До недоліків відносять тривалий час, необхідний для проведення такого тестування.

Індивідуальні тести можуть застосовуватись:

- у роботі з дітьми віку немовляти та дітьми дошкільного віку;

- у тестуванні осіб із соматичними або нервово-психічними

порушеннями;

- в умовах, де виникла необхідність тісного контакту

експериментатора і досліджуваного.

Групові тести дозволяють охопити одночасно велику кількістю людей (до кількох сотень) за умови чіткого дотримання інструкції до проведення тестування і збереження однорідності умов його проведення. Обробка не вимагає високої кваліфікації і часто проводиться за допомогою ЕОМ.

Недоліки групового тестування:

-менші можливості для встановлення контакту з досліджуваними;

-вплив самопочуття досліджуваного (втома, хвороба тощо);

—особи, не знайомі з процедурою дослідження, можуть показати нижчі показники, ніж вони є насправді.

За часом виконання тести розрізняють залежно від:

- швидкості, в яких основним показником роботи

досліджуваних є темп вирішення завдань. Оцінюється або загальна

кількість правильно виконаних завдань за відведений час, або об'єм

часу, витраченого на виконання тесту;

- результативності, де показник швидкості роботи

досліджуваних не має співвідношення з результатами тестування, не впливає на них. Також розрізняють тести-опитувальники (система наперед визначених і перевірених запитань, за якими, залежно від відповідей досліджуваних, можна судити про їхні психічні якості). Сюди відносяться особистісні опитувальники, завдання яких представлені у вигляді питань або тверджень. Завдання досліджуваного - дати письмові або усні відповіді, повідомити інформацію про себе, виразити ставлення, сформулювати думки.

- тест-завдання (оцінка психіки і поведінки людини на основі

того, що вона робить, людині пропон.серія спеціал.завдань);

- проективні тести (призначені для вивчення тих психічних

особливостей людини, які нею або недостатньо усвідомлюються, або викликають негативне ставлення. В основі цих тестів лежить проекція, згідно якої негативні чи неусвідомлені характеристики людина приписує іншим, «проектує» їх на інших).

Перевага тестів-опитувальників і тестів-завдання в тому, що вони можуть застосовуватись для людей різного віку, культури, освіти, професії тощо. А недоліки полягають в тому, що при використанні даних тестів досліджуваний за бажанням може свідомо впливати на результати, особливо якщо він заздалегідь знає, як побудований тест і яким чином за його результатами будуть оцінювати його психіку та поведінку.