- •1.Поняття цивільного процесу. Поняття і види проваджень у цивільному процесі. Поняття та види стадій у цивільному процесі.
- •3.Сторони у цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки сторін. Особливості процесуального становища суду в цивільному процесу.
- •Принципи цивільного процесуального права та їх класифікація.
- •Процесуальна співучасть та її види. Процесуальні права та обов’язки співучасників.
- •7.Поняття належної і неналежної сторони у процесі. Умови, порядок та наслідки заміни неналежної сторони у процесі.
- •8.Треті особи у цивільному процесі України та їх класифікація.
- •9.Участь у цивільному процесі прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким законом надано право захищати права та свободи інших осіб, їх права та обов’язки.
- •10.Поняття та види судового представництва. Об’єм та оформлення повноважень представників у суді.
- •11.Цивільна юрисдикція. Підсудність в цивільному процесі України.
- •Поняття, ознаки і класифікація судових доказів.
- •Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин та їх класифікація.
- •15.Судові витрати (поняття та види). Судовий збір. Витрати, пов’язані з розглядом справи. Розподіл витрат між сторонами.
- •16. Цивільне судочинство в світлі реформи судової системи України.
- •17.Перегляд судових рішень всу україни з цивільних справ
- •18. Вищі спеціалізовані суди
- •19 Стадії цивільного процесу та їх характеристика.
- •20. Закінчення цивільної справи без винесення судового рішення: припинення провадження у справі; залишення заяви без розгляду, мирова угода.
- •22. Законна сила судових рішень. Правові наслідки набрання судовою постановою законної сили. Межі дії законної сили судової постанови.
- •23. Право апеляційного оскарження. Суб'єкти, об'єкти права апеляційного оскарження. Строки апеляційного оскарження. Підстави апеляційного оскарження. Повноваження суду апеляційної інстанції.
- •24. Право касаційного оскарження та його підстави. Строки касаційного оскарження.
- •25. Перегляд судових рішень та ухвал у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами.
- •26. Окреме провадження (поняття та сутність). Справи, які розглядаються в порядку окремого провадження.
- •28. Особливості цивільного провадження за участю іноземного елементу (особи).
- •30. . Наказне провадження в цивільному процесі України.
15.Судові витрати (поняття та види). Судовий збір. Витрати, пов’язані з розглядом справи. Розподіл витрат між сторонами.
Провадження по справі передбачає певні грошові витрати, що виникають у зв’язку з проведенням огляду на місці, експертизи, притягненням свідків, експертів, спеціалістів, розшуку відповідача та інші. Метою встановлення судових витрат є застереження сторони (позивача) від подання явно необґрунтованого позову, покладення витрат на сторони для добровільного виконання своїх обов’язків, самостійного врегулювання правових спорів. Оплата одночасно і є частковим відшкодуванням витрат держави на вчинення правосуддя. Відповідно до ст. 79 ЦПК до судових витрат відносяться: - судовий збір; - витрати, пов’язані з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом (п. 2 ст. 79 ЦПК).
Довитрат, пов’язанихзрозглядомсудовоїсправи, належать: 1) витратинаінформаційно-технічнезабезпеченнярозглядусправи; 2) витратинаправовудопомогу; 3) витратисторінтаїхпредставників, щопов’язанізявкоюдосуду; 4) витрати, пов’язанііззалученнямсвідків, спеціалістів, перекладачівтапроведеннямсудовихекспертиз; 5) витрати, пов’язанізпроведеннямоглядудоказівзамісцемїхзнаходженнятавчиненняміншихдій, необхіднихдлярозглядусправи. Розмір витрат, пов`язаних з розглядом судової справи (за винятком витрат на інформаційно-технічне забезпечення), на відміну від державного мита, залежить від фактичних затрат, пов`язаних з участю у справі свідків, експертів, перекладачів і з виконанням ними своїх функцій. Правовий режим судових витрат врегульований ст.ст. 79-89 ЦПК та іншими законодавчими та підзаконними актами. Державне мито справляється: із позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів. Розмір державного мита встановлюється у відсотковому відношенні до ціни позову, або до неоподаткованого мінімуму доходів громадян (далі – НМДГ), що діє на час сплати державного мита. Ціна позову складається з грошової суми в гривнях, яка відображає заявлену грошову матеріально-правову вимогу позивача до відповідача і визначається за правилами, встановленими ст. 80 ЦПК. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна; 3) у позовах про стягнення аліментів – сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; 4) у позовах про строкові платежі і видачі – сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; 5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі – сукупністю платежів або видач за три роки; 6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач – сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; 7) у позовах про припинення платежів або видач – сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; 8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла – сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, – дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, – не нижче його балансової вартості; 10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, – загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ст. 80 ЦПК).
