- •Дипломний проект спеціаліста
- •Завдання на дипломний проект студента ярошенко в.М.
- •Завдання
- •Розрахунково - пояснювальна записка
- •1.1. Призначення, опис і оцінка технологічності деталі
- •4. Охорона і безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Аналіз шкідливих і небезпечних факторів при роботі по відновленню чавунних колінчастих валів 80
- •5. Економічна частина 5.1. Розрахунок доцільності відновлення
- •Аналіз вихідних даних
- •1.Загальна частина
- •1.2. Несправності і аналіз причин експлуатаційних відмов деталі
- •1.3. Основні вимоги, що пред'являються до технології відновлення деталі
- •Завдання роботи:
- •2. Технологічна частина
- •2.1. Вибір технології ремонту
- •2.2. Основні етапи технологічного процесу відновлення деталі
- •2.3. Дефектація деталі
- •2.4. Вибір способу відновлення дефектів чавунних колінчастих валів
- •Обробка деталей під ремонтний розмір.
- •Детонаційне напилення.
- •Переваги та недоліки:
- •Плазмове напилення.
- •Переваги та недоліки:
- •2.5. Вибір технологічних баз
- •2.6. Вибір обладнання та технологічної оснастки
- •2.7. Розрахунки.
- •2.7.1. Розрахунок припусків на механічну обробку.
- •2.7.2. Розрахунок режимів наплавлення
- •2.7.3. Розрахунок витрат дроту та машинного часу при наплавці
- •2.7.4. Розрахунок режимів різання при механічній обробці
- •2.7.4.1 Розрахунок на попереднє шліфування.
- •2.7.4.2 Розрахунок на чорнове шліфування.
- •2.7.4.3 Розрахунок на чистове шліфування.
- •2.7.5. Розрахунок граничних розмірів деталей і калібрів
- •3. Конструкційна частина
- •3.1. Пристосування для наплавлення Токарно-гвинторізний верстат. Пристрій і класифікація
- •Технічні характеристики токарно-гвинторізного верстата модифікації 16к20
- •3.2. Ергономічна компоновка робочого місця
- •3.3. Ергономічні показники
- •3.4. Робочі зони
- •3.5. Соматографія робочого місця
- •3.6. Компонування робочого місця
- •4. Охорона і безпека в надзвичайних ситуаціях.
- •4.1. Аналіз шкідливих і небезпечних факторів при роботі по відновленню чавунних колінчастих валів.
- •4.2. Заходи щодо захисту робітників від небезпечних і шкідливих факторів.
- •4.3. Розрахунок вентиляції.
- •4.4. Пожежна безпека.
- •Розрахунок економіки
- •Висновки:
- •Література:
2.3. Дефектація деталі
Дефектація колінчастого вала проводиться з метою визначення його технічного стану, визначення методів і засобів ремонту, і включає:
- Вимірювання діаметрів і овальності шийок (найбільший і найменший розміри);
- Вимірювання биття поверхонь (напрямок і величина);
- Вимірювання розмірів допоміжних поверхонь (хвостовик і т.д.).
Перед дефектації вал повинен бути вимитий і просушений. Вимірювання діаметрів шийок і хвостовика виробляються мікрометром. Опорні шийки вимірюють в одній (довільній) площині, за винятком візуально спостережуваного одностороннього зносу. В цьому випадку вимірюють мінімальні і максимальні розміри шийок, а також визначають напрямок зносу (рис.2.3.1).
Рис. 2.3.1. Схема вимірювань шийки вала:
1 - в площині дії основного навантаження II і перпендикулярно до неї II-I;
2 - для уточнення величини і напрямки зносу можуть знадобитися виміру в проміжних площинах 1-1 і 2-2.
Виміряти деформацію вала можна двома способами на призмах і в центрах. При вимірюванні деформації на призмах вал крайніми шейками спирається на призми, встановлені на перевірочної плиті, а за допомогою магнітної стійки з індикатором вимірюється биття інших шийок і поверхонь.
Також
можна проводити перевірку в токарному
верстаті, використовуючи центри з кутом
600,
виготовлені з м'якого матеріалу. Поверхня
центру повинна бути досить гладкою, але
мати спіральну канавку невеликий ширини
(близько 0,5 мм) і глибини (0,1-0,2 мм) з кроком
5-7 мм. Один з центрів затискається в
патрон шпинделя, а інший - в патрон
встановлений в задній бабці верстата.
Вал затискається центрами без люфтів,
але так, щоб його можна було обертати
рукою.
Спочатку перевіряється правильність установки вала, тобто биття робітників або допоміжних поверхонь поруч із центрами. Для цього на стіл верстата встановлюється магнітна стійка з індикатором, ніжка якого впирається в проверяемую поверхню. Далі, обертаючи вал рукою, визначається биття. Воно не повинно перевищувати 0,02-0,03 мм.Якщо биття більше, необхідно поправити центрові фаски на валу, інакше деформація валу буде визначена з помилкою.
Після того, як на краях валу биття перевірено, необхідно перевірити биття робочих поверхонь, розташованих ближче до середини вала. Якщо биття більше 0,07-0,09 мм, вал слід правити.
При деформації вала його вісь, що проходить раніше через центри опорних шийок, вигинається. При цьому викривляються і отримують взаємне биття і інші поверхні - хвостовик, поверхні під сальник і т.д.
Найбільший вплив на працездатність вала і його підшипників надає взаємне биття опорних шийок. Чим більше биття, тим вище навантаження на підшипники ковзання та їх знос і тим менше їх ресурс.
Р
ис.2.3.2.
Вплив биття опорних шийок вала на ресурс
підшипників.
Так, при битті шийок понад 0,12-0,15 мм ресурс підшипників вала зазвичай не перевищує 1000-2000 км пробігу автомобіля (рис.2.3.2).
В процесі дефектації деталей застосовуються такі методи контролю: органолептичний огляд (зовнішній стан деталі, наявність деформації, тріщин, задирів, відколів і т. д.); інструментальний огляд за допомогою пристроїв та приладів (виявлення прихованих дефектів деталей за допомогою засобів неруйнівного контролю); безшкальний заходів (калібри та рівні) і мікрометричних інструментів (лінійки, Штангенінструмент, мікрометри). Контролю в процесі дефектації піддаються тільки ті елементи деталі, які в процесі експлуатації пошкоджуються або зношуються.
В
ході проведення дефектації було
встановлено, що відновлюваний колінчастий
вал двигуна автомобіля ВАЗ 2108,09 має знос
поверхні шатунних шийок.
