«Економічна психологія»

Авторитарність — соціально-психологічна характеристика особи, що відображає її прагнення максимально підпорядкувати своєму впливу партнерів по взаємодії і спілкуванню.

Авторське право — складова частина національного цивільного та міжнародного права, яка визначає і регулює права авторів, їх виключ­не право на відтворення, публікацію і продаж змісту та форми науко­вого художнього твору.

Адаптація соціальна — процес і результат активного пристосування індивіда до умов нового соціального середовища.

Ажіотаж (біржовий) — біржова спекулятивна лихоманка, що створю­ється з метою отримання прибутку на коливанні курсів цінних паперів або цін товарів.

Акредитив — доручення банку про виплату суми фізичній або юридич­ній особі

Акціонер — власник підприємства, який володіє рядом прав, перш за все правом голосу на річних і надзвичайних зборах акціонерів.

Акціонерне товариство (корпорація) — форма організації господар­ських агентів на основі об'єднання коштів засновників-акціонерів; ка­пітал акціонерного товариства утворюється шляхом продажу акцій та облігацій.

Акціонерний капітал корпорації — капітал, що утворюється за раху­нок випуску звичайних і привілейованих акцій.

Акціонерний сертифікат — документ, що засвідчує юридичне право власності на акції.

Акція — цінний папір, який засвідчує участь його власника в капіталі акціонерного товариства і дає право на одержання певної частини щорічного прибутку у вигляді дивідендів.

Акція з номінальною вартістю — акція, на лицьовій стороні якої за­значено її вартість (10, 25, 50 або 100 грош. одиниць за акцію), котра називається номінальною, або лицьовою, вартістю.

Аукціони — особливі ринки, створені в певних місцях з метою прода­жу шляхом публічних торгів товарів, що мають індивідуальні власти­вості.

Аутрайт — проста термінова валютна операція, що передбачає плате­жі за курсом «форвард» і терміни, строго визначені сторонами.

Аутсайдер — брокер, що не є членом біржі. Аутсайдер може одержа­ти тимчасовий, цільовий дозвіл на роботу в торговому залі, узявши зо­бов'язання дотримуватися певних правил біржової торгівлі.

База контракту — один або декілька сортів (марок) товару, поставки якого дозволено за біржовим контрактом з платежем за ціною, рівною біржовим котируванням.

Банк — фінансово-кредитна установа, яка здійснює фінансове посе­редництво, залучаючи і накопичуючи фінансові кошти підприємств.

Банкрут — суб'єкт господарювання — боржник, неплатоспромож­ність якого визнана судом.

Бартер — обмін товарами на безгрошовій основі.

Біржа — постійно функціонуючий організований ринок, на якому здійснюється оптова торгівля замінимими товарами за зразками і стан­дартами (товарна біржа) або цінними паперами (фондова біржа); зви­чайно має фіксований склад членів, суворі правила торгівлі. Усього у світі налічується приблизно 200 бірж більш як у 60 країнах.

Біржова спекуляція — здійснення на біржі операцій із цінними папе­рами і товарами з метою отримання прибутку на різниці між курсами (або цінами) купівлі і продажу. Відбувається головним чином у вигляді термінових операцій.

Біржова фірма — фірма, що має на біржі «місце». Біржова фірма має один голос на кожне «місце» і бере участь у роботі біржі як самостійна організація. «Місце» купується або в самої біржі, або в інших біржових фірм. Це цінний актив біржової фірми, яким вона може користуватися на умовах, викладених у положенні про біржу.

Біржовий прибуток — прибуток, одержаний від торгівлі цінними па­перами й товарами на товарній і фондовій біржі. При операціях із цін­ними паперами розрізняють: 1) засновницький прибуток; 2) курсовий прибуток. Біржовий прибуток досягає найбільших розмірів у період ажіотажу.

Бренд — торгова марка, яку легко розпізнає споживач; як правило, містить фірмову назву, оригінальні стильові графічні елементи, фірмо­вий стиль.

Брокер — посередник при укладанні угод між покупцями і продавця­ми товарів, цінних паперів, валют та інших цінностей на товарних бір­жах, валютних, страхових і фрахтових ринках. Діє за дорученням і за рахунок клієнтів, одержуючи за посередництво певну платню. Існу­ють різні категорії брокерів: біржові, страхові, фрахтові і т. ін.

Брокерська фірма — компанія, що займається посередництвом на біржі. Найбільші фірми світу: «Морган Стенлі»,»Соломон бразерс», «Мерріл Лінч» (США), «Номура», «Дайва сек'юрітіз» (Японія), «С. Дж. Уорбург» (Великобританія), «Домінієн сек'юрітіз» (Канада).

Бюджет — план, що відображає очікувані результати і роз-поділювані ресурси в кількісній формі. Слугує контрольним еталоном.

Виручка — сума грошей, одержаних від продажу товару або наданих послуг, за певний період часу.

Відповідальність — контроль за діяльністю суб'єкта, що здійснюється в різних формах з точки зору виконання ним прийнятих норм і правил.

Вільний залишок — сума коштів на окремому брокерському рахунку клієнта, яку можна використати для купівлі або продажу нових конт­рактів чи зняти з рахунка.

Влада в організації— обмежене право ви­користовувати ресурси організації і спрямовувати зусилля частини членів організації на виконання завдань.

Власність — сукупність суспільних відносин, що мають пряме та опо­середковане відношення до привласнення предметів природи в процесі

Гроші — загальний еквівалент; активи, суспільні засоби платежу, які слугують засобом обігу, одиницею рахунку і засобом накопичення.

Група керівника — група, що складається з керів­ника і підлеглих, які перебувають у зоні його контролю.

Демпінг — продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими за рівень, нормальний для цих країн. Є одним з видів обмежувальної ділової практики, в окремих випадках може кваліфікуватися як несум­лінна практика. Для боротьби з демпінговою практикою в багатьох країнах розроблено антидемпінгові законодавства. Найскладнішим моментом у доказі факту демпінгу, як правило, є визначення нормаль­ного рівня цін. Основним запобіжним заходом демпінгової практики є встановлення антидемпінгового мита, тимчасового або постійного, що звичайно не перевищує різниці між демпінговою і нормальною цінами.

Денонсація — відмова від договору. За відсутності письмової заяви про відмову від договору до закінчення терміну його дії від однієї із сторін договір залишається в силі.

Депозит — 1) сума грошей, обумовлена частиною загальної вартості ф'ючерсного контракту або твердою сумою, яка повинна бути спла­чена членом біржі розрахунковій палаті, а клієнтами — брокеру, коли контракт реєструється; 2) банківський внесок.

Депривація економічна — вимушене неповне споживання або виму­шена відмова від споживання матеріальних благ і послуг, необхідних для задоволення основних потреб особистості.

Державна власність — форма власності, власником якої є держава в особі її органів.

Дивіденд — дохід, одержаний власником акції за рахунок прибутку акціонерного товариства.

Дохід — це виручка від реалізації продукції, робіт та послуг без вира­хування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного збору).

Економіка — народне господарство країни або його галузь; наука, що вивчає специфіку виробничих процесів у певній галузі або сфері сус­пільного виробництва.

Економіко-психоло­гічна адаптація — частина соціальної адаптації, активне пристосуван­ня суб'єкта господарювання до економічних умов, що змінюються; ви­являється в бідності або матеріальному благополуччі суб'єкта (тобто в економічному статусі і якості життя людини), в його очікуваннях і ставленні до економічних реформ, ринку, грошей; пов'язана із систе­мою цінностей, економічними мотивами, економічними нормами та ін­тересами.

Економічна людина — концепція раціонального індивіда, що має стабі­льні переваги і прагне до максимізації власної вигоди в умовах абсолют­ної повноти інформації, свободи вибору і кількісної оцінки альтернатив.

Економічне засвоювання — це певні зміни, що відбуваються в економічній поведінці індивіда під впливом накопиченого ним економічного досвіду.

Економічне мислення — система поглядів людини на закономірності економічного розвитку, сутність економічних явищ і процесів та при­чини їх виникнення.

Економічне переконання — це характеристика індивідом у думках об'єкта або суб'єкта економічної системи.

Економічне сприйняття — це процес, за допомогою якого індивід від­бирає, організує та інтерпретує отриману економічну інформацію з метою створення картини світу.

Економічне ставлення — це позитивна або негативна оцінка якогось економічного об'єкта або ідей, почуттів людини та напрямок можли­вих економічних дій.

Економічні ресурси — природні, людські, вироблені людиною ресур­си, що використовуються для виробництва товарів та послуг, існують в обмеженій кількості, входять у процесі виробництва до вартості продукту, виключають можливість одночасного використання в кіль­кох сферах.

Екс-дивідендний термін — час, протягом якого акції продаються як екс-дивідендні, тобто продавець зберігає право на дивіденди, а поку­пець його ще не отримав. Екс-дивідендний термін починається зазви­чай за чотири ділові дні до моменту дивідендного перепису.

Екс-дивідендні акції — акції, які продаються в екс-дивідендний термін. Екс-дивідендні акції зберігають право на дивіденди продавцю акцій, а покупець отримає це право після закінчення екс-дивідендного терміну. Екс-дивідендні акції іноді продаються за ціною, зменшеною на величину дивіденду. Особа, що купила акцію в день їх перетворен­ня в екс-дивідендні акції, не одержує вже оголошеного дивіденду.

Ефект «сноба» — виражає прагнення відрізнятися від інших, виділи­тися з «натовпу», тому не купується потрібний товар, коли його ку­пують інші.

Ефект Веблена — властивий показовому споживанню (з опорою на думку інших людей) і пов'язаний із впливом ціни, причому, як це не парадоксально, з підвищенням ціни збільшується попит на нього і, на­впаки, зниження ціни знижує кількість покупок.

Життєвий цикл товару — певний період часу, протягом якого товар є життєздатним на ринку і забезпечує досягнення цілей продавця, рі­вень його прибутків; розрізняють такі стадії життєвого циклу: впрова­дження товару на ринок, зростання обсягів продажу внаслідок ви­знання товару покупцями, стадію зрілості (максимальної прибутково­сті), насичення ринку товаром, спад продажів і прибутку.

Закон Йєркса - Додсона — визначає взаємозв'язок рівня емоційно-мотиваційного забезпечення діяльності і її ефективності. Цей зв'язок не є лінійним.

Застава — юридичний документ, що підтверджує згоду фірми заклас­ти під свій борг землю, споруди чи інше майно, яке належить їй, і що дає кредитору право на оволодіння закладеними активами в разі не­сплати боргу. Застава зберігається в кредитора до моменту розрахун­ку з боржником, після чого вона повертається боржнику.

Ієрархія потреб Маслоу — поділ усіх по­треб людини на п'ять груп, здійснений Абрамом Маслоу. Він описав такі групи потреб: фізіологічні, безпеки, соціальні, пошани і самовираження.

Імідж — враження, яке організація та її співробітники справляють на людей і яке фіксується в їх свідомості у формі певних емоційно забар­влених стереотипних уявлень.

Інвестиції — сукупність реалізованих витрат. Як правило, це довго­строкові вкладення капіталу в різні галузі економіки і сфери діяльнос­ті; усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності й інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестор — покупець цінних паперів, який, вибираючи той чи інший їх вид, дбає перш за все про мінімізацію ризику. На відміну від нього, спе­кулянт іде на розрахований ризик, а гравець — на будь-який ризик.

Інстинктивна поведінка — природжена, не по­в'язана з навчанням модель поведінки, що проявляється у всіх пред­ставників даного виду.

Інтелектуальна власність — продукт інтелектуальної творчої праці; об'єктами інтелектуальної власності є твори науки, літератури, мисте­цтва та інші види творчої діяльності у сфері виробництва, у тому числі відкриття, винаходи, промислові зразки, комп'ютерні програми, това­рні знаки.

Колективізм — концепція, що віддає пріоритет цілям тієї або іншої групи (як правило, сім'ї або робочої групи) порівняно з особистими цілями. Відповідно до цього відбувається самоіденти-фікація.

Комісія (комісійна винагорода) — винагорода брокеру або агенту, встановлена або як відсоток від вартості операції, або як окрема став­ка за кожним контрактом.

Конкурентоспроможність товару —це сукупність споживчих власти­востей товару, яка забезпечує його здатність конкурувати з аналога­ми на конкретному ринку в певний період часу.

Конкуренція — економічне суперництво між відокремленими вироб­никами продукції, робіт та послуг щодо задоволення інтересів, пов'я­заних з продажем продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим же споживачам; боротьба між фірмами за більш вигідні умови виробництва і збуту товарів.

Консигнація — умова продажу товарів через консигнаційні склади посередників, коли право власності на товар, що надійшов на склад

Контракт — угода обов'язкового характеру, за яким одна сторона бе­ре на себе зобов'язання купити в іншої сторони або продати їй обу­мовлену кількість товару. У спеціальному контексті термін позначає основні типові умови ф'ючерсного контракту.

Контроль— процес, що забезпечує досягнення органі­зацією поставлених цілей.

Кон'юнктура ринку — сукупність умов, ознак, які характеризують співвідношення попиту і пропозиції на товари й послуги.

Лідер в організації— людина, що ефективно здійснює формальне і неформальне лідерство.

Лідерство— процес, за допомогою якого певні члени групи мотивують і ведуть за собою групу.

Ліквідний ринок — ринок, що характеризується приватними операці­ями, вузьким розривом між ціною продавця і ціною покупця та невели­кими коливаннями цін від операції до операції. Біржа прагне підтриму­вати ліквідність.

Ліцензія — дозвіл, який надається державними органами юридичним чи фізичним особам на здійснення певних видів суспільно корисної ді­яльності, у тому числі зовнішньоекономічної, використання нематері­альних ресурсів протягом певного терміну за обумовлену винагороду.

Мале підприємство — підприємство будь-якої галузі народного господарст­ва з невеликою чисельністю штатних працівників; є важливим елементом ринкової структури, найбільш гнучка і динамічна форма розвитку підприєм­ницької діяльності.

Маніпулювання — система способів ідеологіч­ної і соціально-психологічної дії з метою змінити мислення і поведінку людей всупереч їх інтересам.

Маркетинг — система організації та управління діяльністю фірми що­до розробки (конструювання) нових видів товарів, їх виробництва і збуту на основі всебічного вивчення ринку й потреб споживачів з ме­тою отримання прибутку.

Менеджер — суб'єкт, що виконує управлінські функції; спеціаліст, який здійснює управлінську діяльність в економічних і виробничих структурах.

Метод парних порівнянь — один з основних методів вивчення переваг (разом з методом бальних оцінок, ранжирування, множинних порів­нянь). Полягає в тому, що респондентам пред'являються всі можливі поєднання по два об'єкти (з-поміж усіх об'єктів, що підлягають впоря­дкуванню) і пропонується щодо кожної пари вказати той, якому нада­ється перевага.

Методи розміщення цінних паперів — продаж цінних паперів публіці за допомогою сповіщення (проспекту), завіреного державною комісі­єю із цінних паперів, або приватного розміщення, що випливає з пе­редбачених законом винятків і без публікації проспекту.

Міжособистісний стиль рішення конфліктів — п'ятиланкова класифікація підходів до вирішен­ня конфліктів: недопущення конфліктних ситуацій, згладжування кон­фліктів, штучне форсування, використання компромісів, вирішення суті конфліктних проблем.

Місія підприємства — комплексна мета, заради якої підприємство створено і функціонує на ринку; включає як зовнішні (пов'язані з кон­куренцією), так і внутрішні (підвищення продуктивності) орієнтири діяльності.

Множинний валютний курс — використання країною декількох валю­тних курсів для різних операцій. Так, іноземні інвестиції, іноземний туризм та імпорт сировини можуть здійснюватися за пільговим кур­сом, тоді як менш важливі статті — за вищим курсом іноземної валюти.

Монополія — обмеження конкуренції на ринку за рахунок виготов­лення деякого виду продукції одним підприємством або об'єднанням декількох.

Мотив — стійка особистісна властивість, яка охоплює потреби, і є спонукальною причиною дій та вчинків.

Мотивація — сукупність причин психологічного змісту, які зумовлюють поведінку і вчинки людини, їх початок, спрямованість та активність.

Мотиви економічні — особлива категорія мотивів, що мають еконо­мічну спрямованість, а саме: багатства, накопичення, конкуренції, егоїзму та альтруїзму, гонитви за прибутками, схильності до ризику та операцій.

Навіювання соціально-психологічне, або сугестія — форма психологічної дії, пов'язана з ослабленням усвідомленого

Новація — 1) заміна старого зобов'язання або контракту новим; 2)відбувається при зміні покупців і продавців, що має місце за розра­хунковими угодами, коли ф'ючерсний контракт ліквідується шляхом поставки реального товару.

Нововведення (інновація) — комплексний процес створення, поши­рення і використання нового практичного засобу (новини) для задо­волення людських потреб, що змінюються під впливом закономірного розвитку суспільства, а також пов'язані з даною новиною зміни в со­ціальному і речовинному середовищі.

Номінальна ціна акції — ціна, позначена на акції. Відповідно до існу­ючого положення про цінні папери, мінімальна номінальна ціна акції становить 100 рублів. Номінальна ціна акції більше 100 рублів пови­нна бути кратною мінімальній.

Норми економічні — вид соціальних норм, що регулюють економічну поведінку, які, як правило, закріплюються юридично, набуваючи ста­тусу правових, і наділяються відповідними засобами контролю (санк­ціями) за їх дотриманням.

Об'єднання — розділення ризику з компаньйонами. За формою може бути партнерством або корпорацією. Дає змогу об'єднати капітали при організації справи і розподілити ризик.

Об'єкт економічної психології— суб'єкт господарювання на мікро-, мезо- і макроекономічному рівнях (індивідуум, сім'я, фірма, держава, нація).

Обліковий відсоток — відсоток, що стягується банками при обліку векселів, тобто при купівлі їх банком до настання терміну платежу.

Обмежені акції— акції, які забезпечують утримувачу участь у вируч­ці компанії і частку активів при її ліквідації, але обмежують його в пра­ві голосу. Обмежені акції бувають неголосуючими, підлеглими, акція­ми з обмеженим правом голосу.

Односторонній ринок — ринок, на якому котируваним є тільки курс покупця або тільки курс продавця.

Організація — внутрішня впорядкованість, узгодженість, взає­модія диференційованих частин цілого; сукупність процесів чи дій, що мають своїм наслідком утворення і вдосконалення взає­мозв'язків між частинами цілого; об'єднання людей, що спільно реалізують програму або мету і діють на підставі певних правил та процедур.

Оренда — передача майна в строкове володіння і користування за від­повідну орендну плату з його відшкодуванням та поверненням.

Особистісний простір (регзопаї зрасе) — буферний простір, який ми вважаємо за краще зберігати навколо себе. Розмір цього просто­ру залежить від ступеня нашої близькості з особою, що перебуває поруч.

Особистість — характерний спосіб мислення, поведінки пристосування до навколишньої дійсності. Цей спосіб включає риси характеру, цінності, інтереси, генетичні схильності, погляди, можли­вості і стандарти поведінки.

Оферта — формальна пропозиція певній особі укласти угоду із зазна­ченням усіх необхідних для її укладання умов.

Офіційний дилер — банк або інший фінансовий інститут, уповнова­жений урядом або центральним банком на здійснення операцій із цін­ними паперами, товарами і валютою на відповідних біржах.

Парафування — форма підтвердження згоди з виробленим у резуль­таті переговорів шляхом нанесення представниками сторін своїх ініці­алів у кінці узгодженого тексту, а іноді на кожній його сторінці.

Переговори — процес пошуку угоди між людьми, що мають, на пер­ший погляд, різні інтереси.

Переговори комерційні — це переговори з приводу будь-яких ресурсів (гроші, матеріальні цінності, тимчасові і людські ресурси і т. ін.). У вузь­кому значенні під комерційними переговорами розуміють переговори з приводу збуту і поставок, купівлі і продажу, тобто торгові операції.

Персональний продаж — вид просування, який передбачає особис­тий контакт продавця з одним або кількома покупцями з метою прода­жу товару та налагодження тривалих стосунків з клієнтами.

Підприємництво — самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, наданню послуг і зайнят­тю торгівельною діяльністю з метою отримання прибутку.

Підприємство — організаційно відокремлена та економічна самостій­на ланка виробничої сфери народного господарства, що спеціалізу­ється на виготовленні продукції, виконанні робіт та наданні послуг.

Платіжна вимога — платіжний документ, що містить вимогу одержу­вача коштів до платника про сплату певної суми через банк; кредит на оплату розрахункових документів за наявності у платника тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку з недотриманням тер­мінів надходження коштів і платежів або з інших причин.

Платіжне доручення — платіжний документ, що містить доручення платника банку про перерахування (переведення) з його рахунка певної суми на рахунок одержувача.

Поведінка — властива живим істотам взаємодія з навколишнім сере­довищем, опосередкована їх зовнішньою (руховою) і внутрішньою (психічною) активністю.

Повне товариство — об'єднання декількох громадян і (або) юридич­них осіб з метою спільної господарської діяльності на підставі догово­ру між ними. Усі учасники повного товариства несуть необмежену солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном.

Податки — обов'язкові платежі в бюджет, які здійснюють фізичні чи юридичні особи.

Податковий менталітет — це норми, відносини і переконання, які сповідують податкові власті і платники податків у даній нації.

Позика під цінні папери — позики надаються банками під заставу ак­цій та облігацій. Позики під цінні папери використовуються для «зак­ладання піраміди» — придбання за рахунок позики нової партії цінних паперів.

Поняття — одна з логічних форм мислення, вищий рівень узагальнен­ня, характерний для словесно-логічного мислення.

Посадові інструкції — короткий виклад основних за­вдань, потрібних навиків і повноважень стосовно різних посад в орга­нізації.

Потреба — стан індивіда, зумовлений потребою в необхідних для його існування й розвитку об'єктах, що є джерелом його активності. По­треби людини формуються в процесі її виховання, тобто залучення до світу людської культури, представленої як наочно (матеріальні потре­би) , так і функціонально (духовні потреби).

Почуття — психічні стани і процеси, які відображають емоційний аспект духовного світу людини, її суб'єктивне переживання подій, емоційне ставлення до навколишньої дійсності.

Праця — процес свідомої, доцільної діяльності людей по створенні матеріальних або духовних благ та послуг.

Предмет економічної психології — відображення господарських відносин у свідомості і поведінці людини.

Прибуток — різниця між ціною продажу товару або послуги і витратами на її виробництво.

Приватизація — передача державної власності окремим особам приватну, сімейну, колективну власність.

Приватна власність — форма власності, суб'єктом якої є окрема людина.

Реклама — популяризація товарів, видовищ, послуг з метою привер­нути увагу покупців, споживачів, замовників, глядачів; поширення ві­домостей про кого-небудь, про щось з метою популяризації. Ренегат — людина, яка зрадила свої переконання, перейшла в табір супротивників; зрадник, відступник.

Рентабельність — показник, що характеризує ефективність викорис­тання виробничих фондів і визначається як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних засобів.

Ринок — цілісна система економічних відносин і зв'язків між покупця­ми і продавцями, в основі якої лежать ринкові ціни.

Спільна діяльність — спрямована на створення об'єктів матеріальної та духовної культури організована система активності індивідів, які взаємодіють між собою.

Споживання — соціальне явище, що характеризується визнанням споживання і споживчих благ як вищих цінностей, які панують над ін­шими цінностями людського життя.

Сприйняття — психічний процес сприймання і перетворення інфор­мації, що забезпечує організму відбиття об'єктивної реальності та можливість орієнтування в навколишньому середовищі.

Ставлення до грошей — суб'єктивно-оцінне, усвідомлено вибіркове уявлення про гроші, що виявляється в економічній поведінці.

Стратегія — довгостроковий курс розвитку організації, який грунту­ється на усвідомленні сутності її виробничо-господарської та соціаль­ної діяльності, способів досягнення її цілей.

Товар — продукт праці, призначений для обміну чи продажу.

Товариство з додатковою відповідальністю — товариство, статутний фонд якого розділений на частки визначених засновницькими доку­ментами розмірів. При недостатності майна товариства учасники то­вариства відповідають за його зобов'язаннями своїм майном в однако­вому для всіх учасників кратному розмірі до суми їхніх внесків.

Товарна пропаганда —діяльність, спрямована на популяризацію пев­ного виду товару, який ринок з різних причин визнає недостатньо, не­зважаючи на його позитивні властивості (без вказівок на конкретні товарні марки).

Товарний асортимент — сукупність асортиментних груп товарів, що їх пропонує підприємство.

Товарний знак — оригінальне позначення, за допомогою якого това­ри і послуги одного виробника відрізняються від товарів і послуг ін­ших виробників; має правовий захист.

Товарний фонд — об'єднання капіталів інвесторів, як правило, дріб­них, за принципом взаємних фондів. Кошти акумулюються у вигляді внесків або шляхом продажу паїв (акцій) для вкладання в біржові опе­рації, у запаси товарів, операції на фондових і валютних біржах. Торги — змагальна форма закупівлі, при якій покупець оголошує кон­курс для продавців на товар з певними характеристиками.

Трейдер (атторней торгового залу) — безпосередній виконавець за­мовлень на купівлю-продаж цінних паперів у торговому залі біржі, працівник брокерської фірми.

Тренд — напрям, у якому змінюються ціни.

Угода — дії громадян і юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення громадянських прав або обов'язків.

Ціна — це грошове вираження вартості товару.

Цінні папери — належним чином оформлені документи, що виража­ють майнові відносини в суспільстві та підтверджують право на певне майно або грошову суму.

Честолюбство — вираженість в особі мотивів досягнення першості, прагнення до слави, до отримання нагород, до почесного становища в якій-небудь галузі або сфері діяльності. Гіпертрофоване честолюбст­во посилюється пихатістю — зарозумілим ставленням до інших.

Чиста купівельна здатність — вільний залишок коштів за вирахуван­ням можливих втрат у разі руху цін в несприятливому напрямі.

Чистий прибуток — це прибуток, що надходить у розпорядження під­приємства після сплати податку на прибуток та інших обов'язкових платежів.

Якість — сукупність, технічних, економічних, експлуатаційних влас­тивостей і процесів, які характеризують їх корисність.

Якість трудового життя— міра задоволення важ­ливих особистих потреб через діяльність у трудовій організації.

Яма — ділянка приміщення біржі, де дозволено укладати угоди членам біржі.