«Основи психокорекції»

Аналіз переносу — знаходження справжніх психо-емоційних основ, зафіксованих форм поведінки, інтерпретації їх і тим самим допомоги в їх пропрацюванні і викоріненні.

Арт-терапія — метод психотерапії, що використовує для лікування та психокорекції художні прийоми та творчість, а саме: малювання, ліплення, музика, фотографія, кінофільми, книги, акторська майстерність тощо. (психотерапевтична енциклопедія).

Дефлексія — механізм порушення процесу саморегуляції у гештальттерапії проявляється через ухилення особистості від реального контакту.

Допоміжне «Я» — у психодрамі клієнт, що виконує допоміжну роль і посилюючі функції психолога.

«Жетонний» метод — метод, що спрямований на створення умовного підкріплення, що є необхідним для закріплення бажаної поведінки.

Загальна модель психокорекції — система умов оптимального вікового розвитку особистості в цілому.

Загальна психокорекція — заходи, що нормалізують спеціальне мікросередовище клієнта, регулюють психофізичне, емоційне навантаження у відповідності з віковими та індивідуальними можливостями, що оптимізують процеси дозрівання психічних якостей у особистості.

Ігрова терапія — метод психокорекційного виливу на дітей і дорос­лих з використанням гри.

Інтерпретація — пояснення незрозумілого чи прихованого для клієнта значення деяких аспектів його переживання чи поведінки.

Інтроекція — механізм порушення процесу саморегуляції у гештальттерапії, який проявляється у тому, що людина засвоює відчуття, погляди, переконання, оцінки, норми, зразки поведінки інших людей, які вступають в протиріччя з власним досвідом, не асимільованим нею.

Інсайт — вид пізнання, що приводить до негайного рішення і нового розуміння проблеми у психодрамі.

Каузальна психокорекція — корекція, що спрямована на джерела і причини відхилень.

Катарсис — чуттєве потрясіння і внутрішнє очищення у психодрамі.

Клієнт – це нормальна, фізично і психічно здорова людина, в якої в житті виникли проблеми психологічного чи поведінкового характеру і потребує допомоги психолога.

Конфлуенція — механізм порушення процесу саморегуляції у гештальттерапії у випадку стирання кордонів між «Я» і оточенням.

Коротка психокорекція — корекція, що триває декілька годин та днів та застосовується для вирішення актуальної проблеми, як би «запускає» процес змін, який продовжується і після завершення зустрічей.

Метод вільних асоціацій полягає в тому, що психолог-аналітик пропонує клієнту висловлювати будь-які пропозиції, які з’являються в клієнта і відображають його переживання.

Метод систематичної десенсибілізації — метод систематичного поступового зменшення сензетивності людини до предметів, подій або людей, що викликають тривожність.

Надтривала психокорекція — це та, що триває роки і зачіпає сфери свідомого та безсвідомого, багато уваги приділяється досягненню суті розуміння переживань; ефект розвивається поступово, має тривалий характер.

Позиція психолога — рольові стратегії, що застосовуються психологом у взаємостосунках з клієнтом.

Проекція — механізм порушення процесу саморегуляції у гештальттерапії проявляється тоді коли відбувається відчуження особистістю належних їй якостей.

Протагоніст — гравець, що зображає в психодрамі героя, головного виконавця психодраматичної сцени, що представляє свої проблеми є:

Психодрама, що центрована на протагоністові — та, що концентрується на головному виконавцю, який за допомогою ведучого або партнера зображає реальну або уявну ситуацію свого життя.

Психодрама, що центрована на темі — та, коли у групі є тема, що торкається всіх членів групи і яка повинна бути проілюстрована кожним через зображення відповідних подій.

Психодрама, що спрямована на групу —це та, в якій є проблема, що зачіпає всіх членів групи.

Психодрама, що центрована на групі — та, що займається емоційними стосунками учасників групи один з одним і виникаючими «тут і зараз» загальними проблемами, що витікають з цих стосунків.

Психо­лог, психокоректор — особа, що завдяки професійній підготовці й до­свіду спроможна надавати психологічну допомогу.

Психокорекція – це система заходів, спрямованих на виправлення недоліків психологічного розвитку чи поведінки людини з допомогою спеціальних заходів психологічного впливу.

Режисер — у психодрамі психолог, що допомагає клієнту дослідити свої проблеми.

Ретрофлексія — механізм порушення процесу саморегуляції у гештальттерапії проявляється у випадку коли які-небудь потреби не можуть бути задоволені через блокування соціальним середовищем, то енергія, що призначена для маніпулювання у зовнішньому світі, спрямовується на себе.

Рольова гра — участь в імпровізованій психодраматичній виставі, коли людині надається можливість творчо пропрацювати особистісні проблеми і внутрішні конфлікти.

Спеціальна корекція – комплекс прийомів, методик і організаційних форм роботи з клієнтом чи групою клієнтів, які є найбільш ефективними для досягнення конкретних задач формування особистості, окремих її властивостей чи психічних функцій, що проявляються у девіантній поведінці і ускладненій адаптації (невпевненість, агресивність, тривожність, аутичність, схильність до стереотипів, конфліктність).

Спонтанність — у психодрамі поведінка і почуття, що не регулюються ззовні.

«Теле» — двохсторонній процес передачі емоцій між клієнтом та режисером і серед членів групи у психодрамі.

Типова модель психокорекції — модель корекції, що заснована на організації практичних дій на різних основах, спрямована на оволодіння різними компонентами дій і поетапне формування різноманітних дій.

Тривала психокорекція — корекція, що триває місяці, в центрі уваги - особистісний зміст проблем, проробляється багато деталей, ефект розвивається поступово та є стійким.