Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ES_Lek_ALL.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Лекція 9.

Теоретичні аспекти видобування знань

Оскільки основною проблемою інженерії знань є процес добування знань, інженеру по знаннях необхідно чітко розуміти природу й особливості цих процесів. Для того щоб розібратися в природі добування знань, виділимо три основних аспекти цієї процедури (Рис.3.7):

А = (А1, А2, АЗ) = {психологічний, лінгвістичний, гносеологічний).

Рис.3.7. Теоретичні аспекти інженерії знань

9.3.1. Психологічний аспект

З трьох аспектів добування знань психологічний – А1 – є ведучим, оскільки він визначає успішність і ефективність взаємодії інженера по знаннях (аналітика) з основним джерелом знань – експертом-професіоналом. Психологічний аспект виділяється ще і тому, що добування знань відбувається найчастіше в процесі безпосереднього спілкування розроблювачів системи. А в спілкуванні психологія є домінантної.

Спілкування, чи комунікація (від лат. communicatio– зв'язок), – це міждисциплінарне поняття, що позначає усі форми безпосередніх контактів між людьми – від дружніх до ділових.

Отже, спілкування є процес вироблення нової інформації, загальної для людей, що спілкуються, і що народжує їхню спільність.

Рис.3.8. Структура процесу спілкування

Можна виділити чотири основних рівні спілкування.

1. Рівень маніпулювання, коли один суб’єкт розглядає іншого як засіб чи перешкоду стосовно проекту своєї діяльності.

2. Рівень рефлексивної “гри”, коли в процесі своєї діяльності людина враховує “контрпроект” іншого суб'єкта, але не визнає за ним самоцінність і прагне до “виграшу”, до реалізації свого проекту.

3. Рівень правового спілкування, коли суб’єкти визнають право на існування проектів діяльності один одного і намагаються погодити їхній хоча б зовні.

4. Рівень морального спілкування, коли суб'єкти внутрішньо приймають загальний проект взаємної діяльності.

Прагнення й уміння спілкуватися на вищому, четвертому, рівні може характеризувати ступінь професіоналізму інженера по знаннях. Добування знань – це особливий вид спілкування, якомго можна віднести до духовно-інформаційному типу.

Відомо, що втрати інформації при розмовному спілкуванні великі

(Рис.3.9).

Рис.3.9. Втрати інформації при розмовному спілкуванні

У зв'язку з цим розглянемо проблему збільшення інформативності спілкування аналітика й експерта за рахунок використання психологічних знань.

Можна виділити такі структурні компоненти моделі спілкування при добуванні знань:

  • учасники спілкування (партнери);

  • засоби спілкування (процедура);

  • предмет спілкування (знання).

Відповідно до цієї структури виділимо три “шари ” психологічних проблем, що виникають при добуванні знань (Рис.3.10):

А1 = (S11,S12, S13 } = {контактний, процедурний, когнітивний}.

Рис.3.10. Психологічний аспект добування знань

Контактний шар (S11)

Практично всі психологи відзначають, що на будь-який колективний процес впливає атмосфера, що виникає в групі учасників. Існують експерименти, результати яких незаперечно говорять, що часто дружня атмосфера в колективі більше впливає на результат, чим індивідуальні здібності окремих членів групи. Для кооперації характерна атмосфера співробітництва, взаємодопомоги, зацікавленості в успіхах один одного, тобто рівень морального спілкування, а для відносин конкурентного типу – атмосфера індивідуалізму і міжособистісного суперництва (більш низький рівень спілкування).

В даний час прогнозувати сумісність у спілкуванні з 100%-ю гарантією неможливо. Однак можна виділити ряд факторів і рис особистості, характера й інших особливостей учасників спілкування, безсумнівно, роблючих вплив на ефективність процедури

Розробка проблематики контактного шару дозволила виявити наступні параметри партнерів, що впливають на результати процедури добування знань:

S11 = (s11_і) = (стать, вік, особистість, темперамент, мотивація й ін.), частина з яких згодом ввійшли у формування моделі користувача.

Значення параметрів стать (s11_1) і віку (s11_2) хоча і впливають на ефективність контакту, але не є критичними.

Під особистістю (s11_3) звичайно розуміється стійка система психологічних рис, що характеризує індивідуальність людини. Рекомендовані компоненти s11_3 = (доброзичливість, аналітичність, гарна пам'ять, увага, спостережливість, вразливість, велика зібраність, наполегливість, товариськість, спритність).

s11_4= (холерик, сангвінік, меланхолік, флегматик).

Відомо, що флегматики і меланхоліки повільніше засвоюють інформацію. І для забезпечення психологічного контакту з ними не слід задавати бесіді занадто швидкий темп, квапити їх з відповіддю. Зате вони набагато краще засвоюють нове, на відміну від холериків, для яких властиво поверхневе засвоювання інформації. Останніх потрібно спеціально наводити на міркування і рефлексію. У меланхоліків часто занижена самооцінка, вони соромливі й у бесіді їх треба подбадьорювати. Таким чином, найбільш успішними в рамках шару S11 є сангвініки і холерики.

На ефективність колективного рішення задач впливає також і мотивація (s11_5), тобто прагнення до успіху. Інженер по знаннях у залежності від умов розробки повинний вишукувати різноманітні стимули для експертів (включаючи, зрозуміло, і матеріальні). Експерт передає аналітику один із самих дорогих у світі продуктів – знання. І якщо одні люди поділяються досвідом добровільно і з задоволенням, те інші дуже неохоче відкривають свої професійні таємниці. Іноді корисно виявляється збудити в експерті дух суперництва, конкуренції (не порушуючи, природно, обстановки кооперативності в колективі).

Процедурний шар (S12)

Параметри процедурного шару S12 описують безпосередньо процес проведення процедури добування знань. Фактично це професійні параметри:

S12 = {s12-i } = {ситуація спілкування (місце, час, тривалість); устаткування (допоміжні засоби, освітленість, меблі); професійні прийоми (темп, стиль, методи й ін.)).

Інженер по знаннях, що успішно опанувавши науку встановлення атмосфери довіри і взаєморозуміння з експертом (контактний шар – S11), повинний ще зуміти скористатися сприятливим впливом цієї атмосфери. Проблема процедурного шару стосується проведення самої процедури добування знань. Тут мало проникливості і чарівності, корисних для рішення проблеми контакту, отут необхідні професійні знання.

Зупинимося на загальних закономірностях проведення процедури.

s12_1 – ситуація спілкування визначається наступними компонентами:

  • s12_1_1 – місце проведення сеансів;

  • s12_1_2 – тривалість проведення сеансів;

  • s12_1_3 – час проведення сеансів.

Бесіду з експертом найкраще проводити в невеликому приміщенні наодинці (s12_1_1: місце), оскільки сторонні люди порушують довірчість бесіди і можуть породити ефект “фасаду”. Робоче місце експерта є не самим оптимальним варіантом, тому що його можуть відволікати телефонні дзвоники, співробітники й ін. Атмосфера замкнутого простору і самітності позитивно впливає на ефективність.

Реконструкція власних міркувань – трудомісткий процес, і тому тривалість одного сеансу (s12_1_2: тривалість) звичайно не перевищує 1,5 – 2 години. Ці дві години краще вибрати в першій половині дня, наприклад з 10 до 12 годин, якщо експерт типу “жайворонок ” (s12_1_3: час).

s12_2 – устаткування включає:

  • s12_2_1 – допоміжні засоби;

  • s12_2_2 – освітленість;

  • s12_2_3 – меблі.

Допоміжні засоби (s12_2_1):

  • засоби для збільшення ефективності самого процесу витягу знань;

  • засоби для протоколювання результатів.

Для протоколювання результатів у даний час використовуються випливаючі способи:

  • запис на папір безпосередньо по ходу бесіди (недоліки – це часто заважає бесіді, крім того, важко встигнути записати всі, навіть при наявності навичок стенографії);

  • магнітофонний запис (диктофон), що допомагає аналітику проаналізувати весь хід сеансу і свої помилки (недолік – може сковувати експерта);

  • запам'ятовування з наступним записом після бесіди (недолік – годиться тільки для аналітиків із блискучою пам'яттю).

Найбільш розповсюдженим способом на сьогодні є перший. При цьому найбільша небезпека отут – утрата знань, поскільки будь-який запис відповідей – це вже інтерпретація, тобто привнесення суб'єктивного розуміння предмета. Значення параметрів освітленості (s12_2_2) і меблів (s12_2_3) очевидні і зв'язані з впливом зовнішніх факторів на експерта.

s12_3 – професійні прийоми аналітика, включають, зокрема:

  • s12_3_1 – темп;

  • s12_3_2 – стиль;

  • s12_3_3 – методи.

Облік індивідуального темпу (s12_3_1) і стилю (s12_3_2) експерта дозволяє аналітику знизити напруженість процедури витягу знань. Типовою помилкою є нав'язування власних темпу і стилю.

Когнітивний шар (S13)

Когнітивні (від англ. cognition– пізнання) науки досліджують пізнавальні процеси людини з позицій можливості їхнього моделювання (психологія, нейрофізіологія, ергономіка, інженерія знань). Найменш досліджені на сьогоднішній день проблеми когнітивного шару S13, зв'язані з вивченням семантичного простору пам'яті експерта і реконструкцією його понятійної структури і моделі міркувань.

Основними факторами, що впливають на когнітивну адекватність, будуть:

S13 = {s13_i = (когнітивний стиль, семантична репрезентативність поля знань і концептуальної моделі}.

Під когнітивним стилем (s13_1) людини розуміється сукупність критеріїв переваги при рішенні задач і пізнанні світу, специфічна для кожної людини. Когнітивний стиль визначає не стільки ефективність діяльності, скільки спосіб досягнення результату. Це спосіб пізнання, що дозволяє людям з різними здібностями домагатися однакових результатів у діяльності.

Інженеру по знаннях корисно вивчити і прогнозувати свій когнітивний стиль, а також стиль експерта. Особливо важливі такі характеристики когнітивного стилю, як:

  • s13_1_1 – (полезалежність – поленезалежність);

  • s13_1_2 – (імпульсивність – рефлективність (рефлексивність);

  • s13_1_3 – (ригідність – гнучкість);

  • s13_1_4 – (когнітивна еквівалентність).

s13_1_1. Поленезалежність дозволяє людині акцентувати увагу лише на тих аспектах проблеми, що необхідні для рішення конкретної задучі, і уміти відкидати все зайве, тобто не залежати від числа оточуючого задачу шумового поля.

s13_1_2. Під імпульсивністю розуміється швидке ухвалення рішення (часто без його достатнього обґрунтування), а під рефлексивністю – схильність до розважливості.

s13_1_3. Ригідність – гнучкість характеризує здатність людини до зміни установок і точок зору відповідно до ситуації, що змінюється. Ригідні люди не схильні змінювати свої представлення і структуру сприйняття, напроти, гнучкі легко пристосовуються до нової обстановки.

s13_1_4. Когнітивна еквівалентність характеризує здатність людини до розрізнення понять і розбивці їх на класи і підкласи. Чим вужчий діапазон когнітивної еквівалентності, тим більше тонку класифікацію здатний провести індивід, тим більшу кількість ознак понять він може виділити.

Семантична репрезентативність (s13_2) має на увазі підхід, що виключає традиційне нав'язування експерту деякої моделі представлень (наприклад, продукційної чи фреймової), і змушує інженера по знаннях послідовно відтворювати модель світу експерта, використовуючи як неформальні методи, так і математичний апарат, наприклад багатомірне шкалування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]