Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ES_Lek_ALL.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Лекція 12.

4.3. Текстологічні методи

Група методів текстологій об’єднує методи видобування знань, засновані на вивченні спеціальних текстів з підручників, монографій, статі, методик і інших носіїв професійних знань.

В буквальному розумінні методи текстологій не відносяться до текстології – науки, яка народилася в руслі філології з метою критичного прочитання літературних текстів, вивчення і інтерпретації джерел з вузькоприкладеною задачею – підготовки текстів до видання.

Серед методів видобування знань ця група є якнайменше розробленою, по ній практично немає ніякої бібліографії, тому подальший виклад є як би введенням в методи вивчення текстів в тому вигляді, як це представляють автори.

Задачу видобування знань з текстів можна сформулювати як задачу розуміння і виділення значення тексту.

Варто сказати кілька слів про те, чому ми виділяємо три види текстологічних методів:

• аналіз спеціальної літератури;

• аналіз підручників;

• аналіз методик.

Перераховані три методи істотно відрізняються, по-перше, по степені концентрованості спеціальних знань і, по-друге, по співвідношенню спеціальних і фонових знань. Найбільш простим методом є аналіз підручників, у яких логіка викладу звичайно відповідає логіці предмета й тому макроструктура такого тексту буде, напевно, більш значима ніж структура тексту якої-небудь спеціальної статті. Аналіз методик утруднений саме стислістю викладу й практичною відсутністю коментарів, тобто фонових знань, що полегшують розуміння для неспеціалістів. Тому можна рекомендувати для практичної роботи комбінацію перерахованих методів.

4.4. Найпростіші методи структурування

Методи витягу знань, розглянуті вище є безпосередньою підготовкою до структурування знань. Даний параграф присвячений вивченню практичних методів структурування знань.

4.4.1. Алгоритм для «чайників»

У якості найпростішого прагматичного підходу до формування поля знань починаючому інженерові по знаннях можна запропонувати наступний алгоритм для «чайників» (Рис. 4.10).

1. Визначення вхідних {X} і вихідних {Y} даних.

2. Складання словника термінів і наборів ключових слів N. 3. Виявлення об'єктів і понять {А}. Виробляється «просівання» словника N і вибір значимих для ухвалення рішення понять і їхніх ознак.

4. Виявлення зв'язків між поняттями.

5. Виявлення метапонять і деталізації понять. Зв'язки, отримані на попередньому кроці, дозволяють інженерові по знаннях структурувати поняття й виявляти поняття більш високого рівня узагальнення (метапоняття), так і деталізувати на більш низькому рівні.

Рис. 4.10. Стадії структурування знань - алгоритм для «чайників»

6. Побудова піраміди знань. Під пірамідою знань ми розуміємо ієрархічні сходи понять, підйом по який означає поглиблення понять й підвищення рівня абстракції (узагальненості) понять.

7. Визначення відносин {RA}.

8. Визначення стратегій прийняття рішень (Si).

Однак на практиці при використанні даного алгоритму можна стикнутися з непередбаченими труднощами, пов'язаними з помилками на стадії витягу знань і з особливостями знань різних предметних областей. Тоді можливе залучення інших, більш «прицільних» методів структурування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]