- •Лекція 1
- •2.1. Комбінаторний вибух
- •2.1.2. Евристичний пошук
- •Лекція 2
- •1.1 Значення експертного аналізу
- •1.2. Характеристики експертних систем
- •1.3. Базові функції експертних систем
- •1.3.1. Накопичення знань
- •1.3.3. Управління процесом пошуку рішення
- •1.3.4. Роз'яснення прийнятого рішення
- •Лекція-3.
- •1.3.2. Представлення знань
- •4.2. Методи отримання кількісних і якісних експертних оцінок.
- •Лекція-5.
- •5.2.1. Класифікація по розв'язуваній задачі
- •Лекція-6.
- •2.4.5. Оцінка системи
- •Лекція-7.
- •1.4.1. Дані і знання
- •3.1. Знання і їхнє представлення в сші
- •Лекція-8.
- •8.1. Поле знань
- •8.1.1. Про мову опису поля знань
- •8.1.2. Семіотична модель поля знань
- •8.1.3. “Піраміда” знань
- •8.2. Стратегії одержання знань
- •Лекція 9.
- •9.3.1. Психологічний аспект
- •3.3.2. Лінгвістичний аспект
- •3.3.3. Гносеологічний аспект витягу знань
- •Лекція 10.
- •4.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •4.2. Комунікативні методи
- •4.2.1. Пасивні методи
- •Лекція 11.
- •4.2.2. Активні індивідуальні методи
- •4.2.3. Активні групові методи
- •Лекція 12.
- •4.3. Текстологічні методи
- •4.4. Найпростіші методи структурування
- •4.4.1. Алгоритм для «чайників»
- •4.4.2. Спеціальні методи структурування
Лекція 12.
4.3. Текстологічні методи
Група методів текстологій об’єднує методи видобування знань, засновані на вивченні спеціальних текстів з підручників, монографій, статі, методик і інших носіїв професійних знань.
В буквальному розумінні методи текстологій не відносяться до текстології – науки, яка народилася в руслі філології з метою критичного прочитання літературних текстів, вивчення і інтерпретації джерел з вузькоприкладеною задачею – підготовки текстів до видання.
Серед методів видобування знань ця група є якнайменше розробленою, по ній практично немає ніякої бібліографії, тому подальший виклад є як би введенням в методи вивчення текстів в тому вигляді, як це представляють автори.
Задачу видобування знань з текстів можна сформулювати як задачу розуміння і виділення значення тексту.
Варто сказати кілька слів про те, чому ми виділяємо три види текстологічних методів:
• аналіз спеціальної літератури;
• аналіз підручників;
• аналіз методик.
Перераховані три методи істотно відрізняються, по-перше, по степені концентрованості спеціальних знань і, по-друге, по співвідношенню спеціальних і фонових знань. Найбільш простим методом є аналіз підручників, у яких логіка викладу звичайно відповідає логіці предмета й тому макроструктура такого тексту буде, напевно, більш значима ніж структура тексту якої-небудь спеціальної статті. Аналіз методик утруднений саме стислістю викладу й практичною відсутністю коментарів, тобто фонових знань, що полегшують розуміння для неспеціалістів. Тому можна рекомендувати для практичної роботи комбінацію перерахованих методів.
4.4. Найпростіші методи структурування
Методи витягу знань, розглянуті вище є безпосередньою підготовкою до структурування знань. Даний параграф присвячений вивченню практичних методів структурування знань.
4.4.1. Алгоритм для «чайників»
У якості найпростішого прагматичного підходу до формування поля знань починаючому інженерові по знаннях можна запропонувати наступний алгоритм для «чайників» (Рис. 4.10).
1. Визначення вхідних {X} і вихідних {Y} даних.
2. Складання словника термінів і наборів ключових слів N. 3. Виявлення об'єктів і понять {А}. Виробляється «просівання» словника N і вибір значимих для ухвалення рішення понять і їхніх ознак.
4. Виявлення зв'язків між поняттями.
5. Виявлення метапонять і деталізації понять. Зв'язки, отримані на попередньому кроці, дозволяють інженерові по знаннях структурувати поняття й виявляти поняття більш високого рівня узагальнення (метапоняття), так і деталізувати на більш низькому рівні.
Рис. 4.10. Стадії структурування знань - алгоритм для «чайників»
6. Побудова піраміди знань. Під пірамідою знань ми розуміємо ієрархічні сходи понять, підйом по який означає поглиблення понять й підвищення рівня абстракції (узагальненості) понять.
7. Визначення відносин {RA}.
8. Визначення стратегій прийняття рішень (Si).
Однак на практиці при використанні даного алгоритму можна стикнутися з непередбаченими труднощами, пов'язаними з помилками на стадії витягу знань і з особливостями знань різних предметних областей. Тоді можливе залучення інших, більш «прицільних» методів структурування.
