- •Лекція 1
- •2.1. Комбінаторний вибух
- •2.1.2. Евристичний пошук
- •Лекція 2
- •1.1 Значення експертного аналізу
- •1.2. Характеристики експертних систем
- •1.3. Базові функції експертних систем
- •1.3.1. Накопичення знань
- •1.3.3. Управління процесом пошуку рішення
- •1.3.4. Роз'яснення прийнятого рішення
- •Лекція-3.
- •1.3.2. Представлення знань
- •4.2. Методи отримання кількісних і якісних експертних оцінок.
- •Лекція-5.
- •5.2.1. Класифікація по розв'язуваній задачі
- •Лекція-6.
- •2.4.5. Оцінка системи
- •Лекція-7.
- •1.4.1. Дані і знання
- •3.1. Знання і їхнє представлення в сші
- •Лекція-8.
- •8.1. Поле знань
- •8.1.1. Про мову опису поля знань
- •8.1.2. Семіотична модель поля знань
- •8.1.3. “Піраміда” знань
- •8.2. Стратегії одержання знань
- •Лекція 9.
- •9.3.1. Психологічний аспект
- •3.3.2. Лінгвістичний аспект
- •3.3.3. Гносеологічний аспект витягу знань
- •Лекція 10.
- •4.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •4.2. Комунікативні методи
- •4.2.1. Пасивні методи
- •Лекція 11.
- •4.2.2. Активні індивідуальні методи
- •4.2.3. Активні групові методи
- •Лекція 12.
- •4.3. Текстологічні методи
- •4.4. Найпростіші методи структурування
- •4.4.1. Алгоритм для «чайників»
- •4.4.2. Спеціальні методи структурування
Лекція 10.
4.1. Класифікація методів практичного видобування знань
Рисунок 4.1 ілюструє запропоновану класифікацію методів здобуття знань, в якій використовуються найбільш вживані терміни, що дозволить інженерам по знаннях залежно від конкретної задачі і ситуації вибрати відповідний метод.
Рис.4.1. Класифікація методів видобування знань
Із запропонованої схеми класифікації видно, що основний принцип розподілу пов’язаний з джерелом знань.
Комунікативні методи видобування знань охоплюють методи і процедури контактів інженера по знаннях з безпосереднім джерелом знань – експертом, а текстологічні включають методи видобування знань з документів (методик, довідників, керівництв) і спеціальної літератури (статей, монографій, підручників).
У свою чергу, комунікативні методи можна також розділити на дві групи: активні і пасивні. Пасивні методи мають на увазі, що провідна роль в процедурі видобування як би передається експерту, а інженер по знаннях тільки протоколить міркування експерта під час його реальної роботи по ухваленню рішень або записує те, що експерт вважає потрібним самостійно розповісти у формі лекції. У активних методах, навпаки, ініціатива повністю в руках інженера по знаннях, який активно контактує з експертом різними способами – в іграх, діалогах, бесідах за круглим столом і т.д.
Активні методи можна розділити на дві групи залежно від числа експертів, що віддають свої знання. Якщо їх число більше одного, то доцільно крім серії індивідуальних контактів з кожним застосовувати і методи групових обговорень предметної області. Такі групові методи звичайно активізують мислення учасників дискусій і дозволяють виявляти вельми нетривіальні аспекти їх знань. У свою чергу, індивідуальні методи на сьогоднішній день залишаються ведучими, оскільки така делікатна процедура, як «відбирання знань», не терпить зайвих свідків.
Окремо слід сказати про ігри. Ігрові методи зараз широко використовуються в соціології, економіці, менеджменті, педагогіці для підготовки керівників, вчителів, лікарів і інших фахівців. Гра – це особлива форма діяльності і творчості, де людина розкріпачується і відчуває себе набагато вільніше, ніж в звичній трудовій діяльності.
4.2. Комунікативні методи
Відповідно до класифікації, представленої на Рис.4.1, розглянемо докладніше обидва різновиди комунікативних методів: пасивні і активні.
4.2.1. Пасивні методи
Термін «пасивні» не повинен викликати ілюзій, оскільки він введений як противага до «активних» методів. У реальності ж пасивні методи вимагають від інженера по знаннях не меншої віддачі, ніж такі активні методи, як ігри і діалог.
Пасивні методи здобуття знань включають такі методи, де провідна роль в процедурі здобуття фактично передається експерту, а інженер по знаннях тільки фіксує міркування експерта під час роботи по ухваленню рішень.
Згідно класифікації (див. Рис.4.1) до цієї групи відносяться:
спостереження;
аналіз протоколів «думок вголос»;
лекції.
Спостереження
В процесі спостережень інженер по знаннях знаходиться безпосередньо поряд з експертом під час його професійної діяльності або імітації цієї діяльності. При підготовці до сеансу видобування експерту необхідно пояснити мету спостережень і попросити максимально коментувати свої дії.
Під час сеансу аналітик записує всі дії експерта, його репліки і пояснення. Може бути зроблений і відеозапис в реальному масштабі часу. Неодмінна умова цього методу – невтручання аналітика в роботу експерта хоча б на перших порах.
Існують два основні різновиди проведення спостережень:
спостереження за реальним процесом;
спостереження за імітацією процесу.
Звичайно використовуються обидва різновиди. Спочатку інженеру по знаннях корисно спостерігати за реальним процесом, щоб глибше зрозуміти предметну область і відзначити всі зовнішні особливості процесу ухвалення рішення. Це необхідно для проектування ефективного інтерфейсу користувача. Адже майбутня ЕС повинна працювати саме в контексті такого реального виробничого процесу. Крім того, тільки спостереження дозволить аналітику побачити предметну область, а, як відомо, «краще один раз побачити, ніж сто разів почути».
Спостереження за імітацією процесу проводять звичайно також за робочим місцем експерта, але сам процес діяльності запускається спеціально для аналітика. Перевага цього різновиду в тому, що експерт менш напружений, ніж в першому варіанті, коли він працює на «два фронти» – веде професійну діяльність, і демонструє її. Недолік співпадає з перевагою – саме менша напруженість експерта може вплинути на результат – раз робота несправжня, то і рішення може відрізнятися від справжнього.
Аналіз протоколів «думок вголос»
Протоколювання «думок вголос» відрізняється від спостережень тим, що експерта просять не просто прокоментувати свої дії і рішення, але і пояснити, як це рішення було знайдене, тобто продемонструвати весь ланцюжок своїх міркувань. Під час міркувань експерта всі його слова, весь «потік свідомості» протоколюється інженером по знаннях, при цьому корисно відзначити навіть паузи і вигуки.
Основною трудністю при протоколюванні «думок вголос» є принципова складність для будь-якої людини пояснити, як він думає.
Лекції
Лекція є найстарішим способом передачі знань. Лекторське мистецтво спрадавна дуже високо цінувалося у всіх областях науки і культури. Але нас зараз цікавить не стільки здібність до підготовки і читання лекцій, скільки здатність цю лекцію слухати, конспектувати і засвоювати. Вже мовилося, що найчастіше експертів не вибирають, і тому вчити експерта читанню лекції інженер по знаннях не зможе. Але якщо експерт має досвід викладача, то можна скористатися таким концентрованим фрагментом знань, як лекція. У лекції експерту також надано багато ступенів свободи для самовираження; при цьому необхідно сформулювати експерту тему і задачу лекції. При такій постановці досвідчений лектор може наперед структурувати свої знання і хід міркувань. Від інженера по знаннях в цій ситуації вимагається лише грамотно законспектувати лекцію і в кінці поставити необхідні запитання.
