Санітарний контроль за радіаційною безпекою

Науково-технічний прогрес і перехід на інтенсивне використання ядерної енергії збільшив кількість робітників у сфері впливу іонізуючого випромінювання.

При цьому з'явилась потенційна небезпека проникнен­ня радіаційних речовин у зовнішнє середовище.

Радіоактивність – це самочинний поділ ядер із зміною хімічної струк­тури і енергетичного стану, що супроводжується ядерним випромінюван­ням. Види випромінювання можуть бути різними: альфа-, бета-, гамма-випромінювання, нейтронне і рентгенівське випромінювання.

Кожному відповідає окремий вид перетворювань.

Сучасні методи дозволяють визначати фактичну дозу зовнішнього іонізуючого випромінювання у природних умовах, а також від штучних джерел радіоактивності в аварійних ситуаціях.

Радіаційний контроль до­зволяє визначати ефективність приладів і засобів захисту від іонізуючого випромінювання; рівнів захисту об'єктів навколишнього середовища від радіоактивних нуклідів, а також вміст їх у повітрі, воді, харчових продук­тах.

Результати досліджень виражаються в одиницях Міжнародної системи (СІ) і позасистемних.

Так, радіоактивність в одиницях СІ виражають у бекерелях (Бк), в позасистемних одиницях – кюрі (Кі).

Один кюрі – це активність 1 г х. ч. радію = 3,7 • 10¹⁰ розпадів за секунду; 1 Бк = 1 розпаду за секунду.

Питома активність виражається у кюрі на кілограм; об'ємна – у кюрі на літр, кюрі на кубічний метр; поверхнева – у кюрі на квадратний санти­метр, кюрі на квадратний метр.

Для гамма-випромінювання застосовуються інші одиниці – мг-екв/рад.

Існують якісні і кількісні характеристики радіоактивності:

• до перших належать: вид випромінювання, енергія проникаючої здатності,

• до других належить доза.

Експозиційна доза – це кількість пар іонів на одиницю дії.

Нормуються основні дозові межі і допустимі рівні відповідно до основних дозових меж.

Експозиційна доза характеризує зовнішнє опромінення. Вимірюється у кулонах на кілограм (СІ) і в рентгенах (позасистемна оди­ниця).

Доза 1 рентген – це створення 2,08 • 10⁹ пар іонів у 1 см³ сухого стандартного повітря.

Міцність експозиційної дози – це доза, яка сто­сується часу, вимірюється у Р/год, мР/год, мкР/год.

Вбирна доза вимірюється у греях (СІ) або у джоулях на кілограм, а в позасистемних одиницях – у радах (0,0ігрея).

Еквівалентна доза – це доза будь-якого виду випромінювання, що дає такий біологічний ефект, як вбирна доза рентгенівського або гамма-випромінювання. Виражається у зівертах (СІ) і берах (позасистемна).

Бер – це біологічний еквівалент рада, доза якого дає такий самий біологічний ефект, як і рад рентгенівського або гамма-випромінювання.

Міцність еквівалентної дози вимірюється у зівертах за секунду (Зв/с), або у берах за секунду (бер/с).

Для контролю за радіаційним фоном, наявністю і кількістю іонізуючого випромінювання використовують прилади, принцип роботи яких ґрунтується на тому, що під впливом випромінювання електричне нейтральне середовище стає провідником електрики, яка реєструється гальванометром або іншим приладом. Таким середовищем може бути повітря, яке міститься у приладі між пластинами конденсатора.

Такі прилади мають пристосування, що сприймає цю електрику. Це детектор у вигляді іонізаційної камери або газорозрядної трубки, наприк­лад лічильник Гейгера, де відбувається іонізація повітря і між електрода­ми виникає струм, який реєструється після проходження підсилювача.

Існують прилади для індивідуального і групового дозиметричного кон­тролю. Вони можуть бути стаціонарними і переносними.

До перших нале­жать такі:

21. Індивідуальний прямопоказувальний карманний радіометр ДК-02. Вимірює сумарну накопичену дозу гамма-випромінювання до 200мР(0,2 Р).

22. Комплект індивідуальних дозиметрів КІД-2. Складається з кількох індивідуальних дозиметрів і зарядновимірювального пульта, який працює від змінного струму. Прилад має дві шкали вимірювання: від 0,5 до 50 мР і від 50 до1000 мР.

Прилад індивідуального фотоконтролю – ІФК. Фотоплівку вміщу­ють у касету, яка має кілька фільтрів різної щільності (від 14 до 840мг/см2). Залежно від щільності фільтра реєструється рентгенівське, гамма - або нейтронне випромінювання у діапазоні від 10 до 600 мР. Після експозиції ступінь потемніння плівки порівнюється з контрольною, яка опромінена відомою дозою.

Термолюмінесцентний дозиметр. Вимірює гамма -, бета - і нейтрон­не випромінювання (від 0,002 до 106 рад).

Для групового контролю, а також для радіометричних досліджень об'єктів навколишнього середовища використовуються такі прилади:

13. Мікрорентгенометр медичний МРМ-2. Використовується для вимірювання потужності дози рентгенівського і гамма-випромінювання, працює у діапазоні від 0,01 до ЗО мкР/с.

14. Переносний гамма-радіометр «Кристалл». Використовується для вимірювання гамма-випромінювання у діапазоні від 0 до 2500 мкР/год.

15. Сцинтиляційний дозиметр «ДРТ» – для вимірювання потужності дози рентгенівського випромінювання і гамма-випромінювання у діапа­зоні від 10^-4 до 10^-3 Р/год.

16. Універсальний радіометр «ТИСС» – для вимірювання забрудненого одягу, рук і різних поверхонь α- і ß-активними речовинами.

17. Універсальний радіометр РУП-1 – для вимірювання інтенсивності потоків нейтронів, ступеня забруднення поверхонь α- і ß-активними речовинами.

18. Стаціонарні і переносні радіометри типу ПП-8, ПП-12, «Волна», РГБ-02, РА-12 та ін. їх використовують для визначення питомої актив­ності води, ґрунту, харчових продуктів.

Якщо потрібно визначити вміст радіоактивних речовин в організмі лю­дини, застосовують спеціальні кристалічні сцинтиляційні спектрометри випромінювань тіла людини (СІЛ).

У зв'язку з потенційною небезпекою проникнення радіаційних речо­вин у зовнішнє середовище перед радіологічними лабораторіями виникли завдання щодо контролю і забезпечення радіаційної безпеки.

Пункт безперервного спостереження розташовують на відкритому майданчику населеного пункту осторонь від центральної магістралі, щоб не було додаткового забруднення пиловими частками, на відстані 50 м від одноповерхових і 200 м від багатоповерхових будинків,

Земельна ділянка пункту спостереження повинна бути рівною і незатоплюваною під час дощу.

Там розташовується обладнання для відбору проб атмосферного повітря, майданчик для укріплення інтегруючих дози­метрів, для реєстрації доз гамма-випромінювання, місце для відбору проб ґрунту, рослинного і сніжного покриву.

Усі проби, які беруть на пункті спостережень, піддають попередній об­робці і радіометрії на сумарну бета-активність.

Зольні залишки проб з об'єктів зовнішнього середовища і харчових продуктів разом із записом даних їх радіометрії направляють у спеціалі­зоване відділення обласної санепідстанції для подальшого дослідження в такі строки:

• аспіраційних і седиментаційних проб – один раз у місяць;

• ґрунту, рослинного покриву, води відкритих водоймищ – один раз у квартал;

• стічних вод і вод шурфів – один раз у місяць за три декади;

• харчових продуктів – через місяць після збору врожаю;

• молоко і молочні продукти – щомісячно.

Якщо сумарна бета-активність зольних залишків проб зовнішнього се­редовища у 3 – 5 разів перевищує звичайні величини, то частоту відбору збільшують і прискорюють попередню їх обробку.

При виникненні аварійної ситуації організовують екстрене дозимет­ричне обстеження зовнішнього середовища і контроль за своєчасним на­правленням інформації в обласну радіологічну лабораторію.

ЗАДАЧА. ДАЙТЕ ОЦІНКУ ЯКОСТІ КОНСЕРВІВ

№	Фактор оцінки	Дані дослідження
	Зовнішній огляд
	Стан упаковки	Без пошкоджень
	Стан етикетки	Ціла, забруднена
	Стан надпису на етикетці	Кілька в томатному соусі Маса нетто 330 г
	Стан шва	Шви без пошкоджень
	Проба на герметичність	Негативна
	Бомбаж	Явно виражений
	Огляд внутрішньої поверхні банок
	Наявність темних плям (корозії)	Видні темні плями, роз’їдання полуди та оголення заліза
	Наявність мармуровості	Немає
	Органолептичне дослідження консервів
	Зовнішній вигляд	Пінистий томатний сік
	Консистенція	Розріджена
	Колір	Тьмяний
	Запах	Неприємний
	Хімічний аналіз
	Вміст повареної солі	16%
	Вміст солей олова (мг на 1 кг продукту)	220 мг/кг
	Наявність солей свинцю	Не виявлено
	Вміст солей міді (мг на 1 кг продукту)	6 мг/кг

ЗАДАЧА

Середня енергетична цінність добового харчового раціону службовця 56-ти років, який не займається фізичною культурою, складає 14.500 кДж, його зріст 172 см, вага 93 кг. Дайте гігієнічну оцінку енергетичної цінності раціону.

ЗАДАЧА

В добовому раціоні металурга міститься 25 г вершкового масла, 2 яйця, 40 г печінки, 125 г моркви (тушкованої з маслом). Розрахуйте, чи достатньо він отримав ретинолу.

ЗАДАЧА

Середня енергетична цінність добового харчового раціону службовця 36-ти років, який займається фізичною культурою, складає 14.500 кДж, його зріст 192 см, вага 93 кг. Дайте гігієнічну оцінку енергетичної цінності раціону.

ЗАДАЧА

В добовому раціоні тракториста міститься 15 г вершкового масла, 3 яйця, 50 г печінки, 100 г моркви (тушкованої з маслом). Розрахуйте, чи достатньо він отримав ретинолу.

ЗАДАЧА

Енергетична цінність харчового раціону шахтаря 4.100 ккал. Скільки йому потрібно:

• білків, в тому числі тваринного і рослинного походження,

• жирів, в тому числі тваринного і рослинного походження,

• кальцію, фосфору, заліза,

• вітамінів С, В₁, В₂, РР, А, Е?

ЗАДАЧА

Фрезерувальники починають працювати о 8 годині ранку, перерва на обід о 12 годині. Визначте необхідну калорійність раціону. Запропонуйте раціональний режим харчування.

ЗАДАЧА

Енергетична цінність харчового раціону водія 3.700 ккал. Скільки йому потрібно:

• білків, в тому числі тваринного і рослинного походження,

• жирів, в тому числі тваринного і рослинного походження,

• кальцію, фосфору, заліза,

• вітамінів С, В₁, В₂, РР, А, Е?

ЗАДАЧА

Ткаля починає працювати о 8 годині ранку, перерва на обід о 12 годині. Визначте необхідну калорійність раціону. Запропонуйте раціональний режим харчування.

ЗАВДАННЯ

1. Визначте енергозатрати для робітника-верстатника 29 років, розрахуйте для нього фізіологічні потреби в білках, жирах, вуглеводах.

11. Дайте визначення енергетичного балансу.

12. Назвіть функції білків в людському організмі.

13. Що таке насичені жирні кислоти.

14. Які вуглеводи відносять до простих.

15. За яким принципом базується класифікація вітамінів.

16. Роль вітаміну “А” в обміні речовин, симптоми “А” - вітамінної недостатності.

ЗАДАЧА

При визначенні кислотності соняшникової олії на титрування 5 г витрачено 1,5 мл 0,1н. розчину лугу. Визначте кислотність олії.

ЗАДАЧА

При визначенні кислотності соняшникової олії на титрування 5 г витрачено 2,0 мл 0,1н. розчину лугу. Визначте кислотність олії.

ЗАДАЧА

При визначенні кислотності соняшникової олії на титрування 5 г витрачено 2,5 мл 0,1н. розчину лугу. Визначте кислотність олії.

ЗАДАЧА

При визначенні кислотності соняшникової олії на титрування 5 г витрачено 2,2 мл 0,1н. розчину лугу. Визначте кислотність олії.

Питання на залік з гігієни харчування

1. Дослідження молока та молокопродуктів: органолептична оцінка, визначення густини молока.

2. Показники якості борошна.

3. Види бомбажу банкових консервів.

4. Епідемічне значення тістечок з заварним кремом.

Питання на залік з гігієни харчування

1. Дослідження молока та молокопродуктів: визначення кислотності молока.

2. Назвати домішки, що містяться в борошні, методи очищення борошна від них.

3. Вимоги до приготування безалкогольних напоїв (вода, вуглекислота).

4. Епідемічне значення тістечок з масляним кремом.

Питання на залік з гігієни харчування

1. Дослідження борошна: органолептична оцінка, визначення кислотності.

2. Види стерилізації молока.

3. Пороки хліба.

4. Вимоги до фритюрних жирів.

Питання на залік з гігієни харчування

1. Дослідження хліба: органолептична оцінка, визначення пористості.

2. Види пастеризації молока.

3. Пороки жирів.

4. Вимоги до харчових добавок, що застосовують для виготовлення напоїв.

Питання на залік з гігієни харчування

1. Дослідження хліба: органолептична оцінка, визначення вологості.

2. Фази бактеріального забруднення молока.

3. Фізичні методи консервування продуктів.

4. Харчова та біологічна цінність рослинної олії.

Питання на залік з гігієни харчування

1. Дослідження банкових консервів: зовнішній огляд, перевірка на герметичність.

2. Класифікація харчових добавок.

3. Контроль за якістю пастеризації молока.

4. Харчова та біологічна цінність тваринних жирів.

Питання на залік з гігієни харчування

1. Аналіз безалкогольних напоїв: органолептична оцінка, визначення кислотності.

2. Умови використання молока від хворих тварин.

3. Хімічні методи консервування продуктів.

4. Відбір проб готових страв для аналізу.

Питання на залік з гігієни харчування

1. Аналіз безалкогольних напоїв: органолептична оцінка, визначення густини.

2. Харчова та біологічна цінність молока та молокопродуктів.

3. Роль банкових консервів у виникненні харчових отруєнь.

4. Гігієнічні показники якості хліба.

Питання на залік з гігієни харчування

1. Дослідження хліба: органолептична оцінка, визначення кислотності.

2. Етапи переробки молока на молокозаводі.

3. Вимоги до матеріалів, що застосовують для виготовлення посуду.

4. Вимоги до підготовки сировини для виготовлення кондитерських виробів.

Питання на залік з гігієни харчування

1. Аналіз готових страв: визначення енергетичної цінності.

2. Ознаки доброякісності хліба.

3. Правила відбору проб продуктів.

4. Біологічні методи консервування.

Задачі для самопідготовки:

1. Яке формулювання найбільш цільно відображає поняття, які продукти називаються істинними консервами:

• харчові продукти в герметичне закритих склянках, підданий термічній обробці,

• харчові продукти в герметично закритих банках, піддані пастеризації,

• харчові продукти, розфасовані в банки, герметичне укупорені і стерилізовані в спеціальних автоклавах.

2. Яка кількість олова дозволяється в баночних консервах:

• не більш 150 мг/кг,

• не більш 180 мг/кг,

• не більш 200 мг/кг,

• не більш 250 мг/кг.

3. На підставі яких лабораторних досліджень на підприємстві видається якісне посвідчення (сертифікат) на партію консервів:

• органолептичних,

• фізико-хімічних,

• бактеріологічних,

• санітарно-гігієнічних.

4. Назвіть причинні фактори хімічного бомбажу баночних консервів у жерстяній тарі:

• розвиток залишкової мікрофлори,

• погана якість покращення жерсті оловом,

• негерметичність банок,

• кисла реакція середовища,

• наявність кисню у вмісту банки,

• виробка консервів із свіжого м'яса,

• порушення режиму стерилізації.

5. Що робити з партією баночних консервів у жерстяній тарі, які мають несправжній бомбаж:

• реалізувати без обмеження через торгову мережу,

• реалізувати через мережу громадського харчування, як умовно-придатну продукцію,

• реалізувати після витримання при кімнатній температурі (осаджування надмірно здутих кришок) і перевірки на герметичність,

• реалізувати після витримки і перевірки на герметичність через мережу громадського харчування з указівкою про можливість споживання після термічної обробки.

6. Який уміст свинцю в припої дозволяється при виготовленні жерстяних банок «взамок»?

• не більш 20%,

• не більш 40%,

• не більш 50%,

• не більш 60 %,

• не більш 65 %.

7. Який вид бомбажу викликає можливість використання баночних консервів для цілей харчування?

• бактеріологічний,

• фізичний,

• хімічний,

• несправжній.

8. Назвіть причинні фактори біологічного бомбажу баночних консервів:

• порушення герметичності банок,

• порушення режиму стерилізації,

• наявність залишкової мікрофлори,

• підвищене бактеріальне осіменіння вмісту перед стерилізацією,

• корозія металу,

• переповнення банок.

9. Що робити з партією стерилізованих баночних консервів, якщо при бактеріологічному досліджені, виявлені неспороутворюючі мікроби (протей, кишкова паличка, стафілокок):

• списати на корм тваринам під наглядом ветлікаря,

• знищити шляхом занурювання в землю,

• при умові герметичності банок піддати повторній стерилізації і реалізувати, як умовно пригодну продукцію,

• при умові герметичності банок піддати повторній стерилізації при t = 120° протягом 35 хвилин і після лабораторного дослідження реалізувати без обмежень.

10. Назвіть причинні фактори негерметичності баночних консервів у жерстяній тарі.

• корозія внутрішньої поверхні банок,

• деформація корпусу банки під година зберігання і транспортування,

• деформація в процесі стерилізації,

• дефекти закочування банок,

• наявність повітря у вмісту банок,

• переповнення банки продуктом,

• неякісна жерсть.

11. Які із перерахованих факторів найбільш сприяють руйнуванню аскорбінової кислоти в баночних консервах:

• тривалість зберігання,

• підвищення температури зберігання,

• знижена температура зберігання,

• наявність кисню повітря,

• кисла реакція середовища.