8. Теоретичні проблеми ''Капіталу'' к.Маркса.

Праця над твором понад п'ятнадцять років. її було задумано як критичний огляд економічних теорій. Головною метою дослідження, «відкриття екон. закону руху сучасного суспільства».

Перший том «Капіталу» – «Процес виробництва капіталу».

Центральною проблемою є процес виробництва додаткової вартості як основи відносин між капіталом та працею.

Капітал -об'єкт власності, як основну та рушійну силу економічного розвитку, мета виробництва, першопричину боротьби двох класів.

Властивості товару: споживну вартість; дає визначення двоїстого характеру втіленої в товарі праці. Виникли гроші- мають товарне походження. Аналізує функції грошей і показує, за яких умов вони перетворюються на капітал. Нової категорії «товар — робоча сила» Додаткова вартість — це вартість, створена робітниками у додатковий робочий час, що безкоштовно привласнюється капіталістом.

Новий принцип поділу капіталу — на постійний -у процесі виробництва не змінює своєї величини, змінний — створює додаткову вартість. Заробітну плату - ціна робочої сили і наголошує, ціна праці, тобто оплата всього роб. часу — необхідного й додаткового.

Заг. закон капіталістичного нагромадження нагромадження посилює поляризацію суспільства, погіршує становище робітничого класу.

З розвитком капіталізму посилюється процес усуспільнення виробництва, а привласнення лишається приватнокапіталістичним. Водночас міцніє нова соціальна сила— пролетаріат

Другий том «Капіталу». Вивчаючи теоретичні проблеми другого тому «Капіталу»-проблем функціонування капіталу, його обігових форм.

Капітал у своєму русі проходить три стадії: 1.гроші перетворюються на елементи продуктивного капіталу :2.у процесі виробництва створюється новий товар, що містить і додаткову вартість, 3. відбувається його реалізація, перетворення на гроші. капітал набуває різних функціональних форм: грошової, виробничої і товарної.

В основу аналізу відтворення всього суспільного капіталу покладає поділ суспільного виробництва (і суспільного продукту) на два підрозділи — виробництво засобів виробництва і виробництво засобів споживання. Аналізує рух сусп. продукту формулюючи ті умови, що необхідні для безперешкодного процесу відтворення, для реалізації.

Третій том «Капіталу». визначити не лише форми, яких набирає вартість, а й чинники.Аналізує перетворення додаткової вартості на прибуток і норми додаткової вартості на норму прибутку, перетворення прибутку на середній прибуток. Це перетв.є і перетв. вартості на ціну виробництва. Досліджує процес розподілу прибутку між групами капіталістів і ті конкретні форми, яких прибуток у результаті цього процесу набирає:дохід підприємця, процент і ренту.

Четвертий том «Капіталу» присвячено аналізу відомих теорій політичної економії.

— довести, що несправедливість капіталістичного суспільства Пояснюється експлуатацією чужої праці;

— показати, що додаткова вартість, яка має матеріальний вираз і трудове походження, є результатом експлуатації праці.

9. Розвиток в.І. Леніна марксистського економічного вчення

Економічне вчення та соціальна доктрина основоположників марксизму позначилися на багатьох економічних та соціальних ученнях, що були сформульовані наприкінці XIX — поч. XX ст. Найортодоксальніше з них належить В. Леніну, який категорично не сприймав жодних критичних зауважень на адресу марксистської теорії і намагався довести її абсолютну відповідність будь-яким економічним і соціальним умовам.

Основні праці Леніна постійно сповнені намагання абсолютизувати марксистську доктрину, проте найвагомішим його внеском в економічну теорію ще донедавна радянські економісти вважали твір «Імперіалізм, як вища стадія капіталізму». У ній, крім застосування марксистської методології аналізу до нових реалій розвитку капіталістичного світу, зроблено спробу дослідити економічні закономірності й наслідки та економічне підґрунтя глобальних трансформацій.

Уявлення про розвиток В. Леніним економічних та класових постулатів марксистської доктрини дають твори «Держава і революція» і «Доповідь на захист резолюції про поточний момент», які свідчать про крайній радикалізм та ортодоксальність ленінських підходів до формування доктрини майбутнього соціалістичного суспільства.