- •30. Прийменник як частина мови. Принципи класифікації та семантичні типи прийменників.
- •31. Відмінності у вживанні прийменника по в російській та українській мовах.
- •32. Сполучник як частина мови. Функціональні різновиди сполучників.
- •33. Поняття про словосполучення. Типи підрядного сполучникового зв’язку.
- •34. Поняття про речення.
- •35. Головні члени речення. Розділові знаки між головними членами речення.
- •36. Різновиди односкладних речень.
- •37. Типи підметів та форми їх вираження.
- •38. Присудок як головний член речення. Типи присудків та форми їх вираження.
- •39. Координація підмета й присудка.
- •40. Другорядні члени речення. Способи вираження додатків.
- •41. Означення як другорядний член речення. Узгоджені та неузгоджені означення.
- •42. Прикладка як різновид означення. Поширена та непоширена прикладка.
- •43. Обставина та способи її вираження.
- •44. Однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них. Розділові знаки між однорідними членами речення.
- •45. Просте ускладнене речення.
- •46. Поняття про відокремлені члени речення.
- •47. Відокремлені означення. Умови та засоби виділення відокремлених означень.
- •48. Відокремлені прикладки. Умови та засоби відокремлення прикладок.
- •49. Відокремлені обставині. Розділові знаки у реченнях з відокремленою обставиною.
- •50. Уточнювальні члени речення та засоби їх виділення.
- •51. Речення, ускладнені вставними конструкціями.
- •52. Поняття про вставлені речення та засоби їх виділення на письмі.
- •53. Поняття про складне речення. Класифікація складних речень.
- •54. Складносурядне речення. Розділові знаки в складносурядному реченні.
- •55. Складнопідрядне речення та його різновиди. Розділові знаки в складнопідрядному реченні.
- •56. Складне безсполучникове речення та розділові знаки в ньому.
- •57. Пряма та непряма мова. Розділові знаки при прямій мові.
54. Складносурядне речення. Розділові знаки в складносурядному реченні.
Складносурядним називається складне речення, частини якого рівноправні за змістом і поєднуються за допомогою сурядних сполучників і, та, а, але, проте, зате, чи, або...або, то...то: Не стрічаються гори з горами, а братаються люди з людьми.
Між частинами складносурядного речення можуть ставитися кома, крапка з комою і тире.
Кома ставиться між частинами складного речення перед усіма сполучниками (одиничними і повторювальними): Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.
Кома не ставиться:
- між частинами складного речення перед одиничними сполучниками: і(й), та(і), або, чи, якщо обидві частини мають спільне слово або спільне підрядне речення: Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара або пролітала пташинка.
- якщо обидві частини речення однотипні (питальні, спонукальні, окличні або називні речення): О котрій годині збираємось і куди поїдемо?
Крапка з комою ставиться:
- якщо частини складносурядного речення далекі за змістом або мають у своєму складі інші розділові знаки: То, бува, дощ холодний січе, а перестояти негоду немає де; то, бува, вітер осінній проймає до кісток, а обігрітися немає де.
Тире ставиться:
- якщо друга частина речення виражає наслідок, протиставлення або швидку зміну подій: Може вмерти і людина і розсипатися в порох — та горітиме на зорях велетенське її діло!
55. Складнопідрядне речення та його різновиди. Розділові знаки в складнопідрядному реченні.
Складнопідрядним називається складне речення, у якому одне речення підпорядковується другому, частини речення нерівноправні і з’єднуються сполучниками підрядності чи сполучними словами: що, як, якщо, тому що, немов, незважаючи на те що, перед тим як: Поезії Кобзаря народжені для того, щоб не вмирати ніколи.
Речення, від якого залежить інше речення, називається головним, а речення, яке підпорядковується головному, — підрядним. Підрядне речення може стояти після головного, перед головним, а також у середині головного.
Усі підрядні частини відокремлюються від головного речення комами. Якщо підрядні речення приєднується до головного складеними сполучниками (незважаючи на те що, через те що, внаслідок того що, в міру того як...), то кома ставиться або перед усім сполучником, або в середині нього: Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому.
Кома не ставиться між частинами підрядного речення:
- якщо вони складаються з одного слова: Підв’язуючи світлий виноград, сміється дівчина не знати з чого;
- з’єднаними одиничним сполучником і (й), та (і), або, чи (або), якщо обидві частини мають спільне слово або спільну частину: Дітям здавалось, що вже вечір і що зараз прийде мама.
56. Складне безсполучникове речення та розділові знаки в ньому.
Безсполучникове складне речення — це таке складне речення, частини якого поєднуються без сполучників за допомогою смислових та інтонаційних зв'язків.
Розділові знаки в безсполучникових складних реченнях
1. Якщо частини безсполучникового складного речення виражають одночасність, сумісність дій або їх послідовність і тісно зв'язані між собою за змістом, між ними ставиться кома.
2. Якщо частини безсполучникового речення зберігають певну свою самостійність за змістом, то між ними ставиться крапка з комою.
3. Між частинами безсполучникового складного речення ставиться двокрапка. Це буває в таких випадках:
якщо в безсполучниковому складному реченні наступне речення пояснює, розкриває смисл попереднього.
якщо в першій частині безсполучникового складного речення є слова так, такий, одно та ін., конкретний зміст яких розкривається в другій частині:
між двома реченнями, якщо в першому з них є слова бачити, дивитись, чути, розуміти та ін., які разом з відповідною інтонацією попереджають, що далі, у наступному реченні, буде викладено якийсь факт.
4. Тире в безсполучникових складних реченнях ставиться в таких випадках:
якщо зміст частини складного речення зіставляється або протиставляється.
якщо в першій частині безсполучникового складного речення вказується час дії, про яку говориться у другій.
якщо в першій частині зазначається умова, при якій відбувається дія другої частини.
якщо друга частина безсполучникового складного речення виражає наслідок або висновок із того, про що говориться в попередній частині. Звичайно в цих випадках між реченнями можна поставити через це, тому, тоді та ін..
якщо в другій частині безсполучникового складного речення міститься порівняння з тим, про говориться в першій частині.
якщо друга частина безсполучникового складного речення (приєднувальне речення) починається словами цей, такий і под..
