15. Відокремлені обставини. Пунктуація

Відокремлені обставини можуть бути виражені одиничними дієприслівниками, дієприслівниковими зворотами, а також іменниками з прийменниками. Вони є поширеними й непоширеними.

1. Обставини, виражені дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами.

Виділяються комами:

а) обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно від його місця в реченні: Жовте листя, тремтячи і коли вкриваючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим покриттям (Б. Грінченко); Заплющивши очі, він піддався сумові, що колисає душу (В. Підмогильний).

Примітка. 1. Два й більше дієприслівникових зворотів, з'єднаних між собою інтонацією або повторюваними сполучниками, на письмі один від одного відділяються комою: Хустину кинувши на плечі, надівши плаття весняне, берізка вибігла надвечір і жде чи вітру, чи мене (С. Будний); Він несподівано з'являвся в степу на шляху, чи вийшовши з-за могили, чи випроставшися з яру, високий, кремезний... (В. Підмогильний).

2. Якщо дієприслівникові зворотом з'єднані між собою неповторюваними єднальними чи розділовими сполучниками, то кома між ними не ставиться: Він устав разом із сонцем, довго кашляв, сидячи в солом яній постелі і туго обіпнувшись рябою плащпалаткою (Г. Тютюнник).

3. Якщо дієприслівниковий зворот стоїть після сполучника, то він відокремлюється комою: Він наближався й, кинувши гострий погляд з-під навислих рудих брів, підносив над землею кийок... (В. Підмо-гильний).

б) обставини, виражені одиничним дієприслівником: Щохвилі творим ми нове, йдучи, співаючи і мислячи (В. Бичко).

Примітка. Якщо одиничний дієприслівник означає спосіб дії і своїм значенням близький до прислівника (найчастіше стоїть після дієслова-присудка), то він не відокремлюється: Людина! Це ж яке слово! Його треба завжди стоячи говорити і кашкета скидати (М. Зарудний).

16.Уточнювальні слова та звороти у складі простого речення, їх синтаксична роль. Пунктуація в реченнях з уточнювальними членами

Відокремлені уточнюючі члени речення

Уточнюючі члени речення — такі, які доповнюють, характеризують інші члени речення, звужуючи, обмежуючи їх значення, уточнюючи кількість предметів або виділення із загальної маси. Відповідають на питання: а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме?: Уранці, ще до схід сонця, Надійку збудив батько.

Уточнюючі члени речення в усному мовленні відокремлюються паузами, а на письмі — комами, рідше — тире: Дніпро несе Тарасові здаля — з усіх усюд — поклони і привіти.

Відокремлюються уточнюючі члени речення, при яких стоять слова тобто, цебто, а саме, або = тобто, чи = тобто, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть. Такі слова від уточнюючих членів речення комою не відділяються: Людям хотілося жити, тобто творити. Людині власно звикати до всього, в тім числі й до творів мистецтва.

Уточнювальні члени речення конкретизують зміст попереднього члена і відповідають на питання а коли саме? а де саме? а як саме? а що саме? а який саме? тощо. До обставини місця уточнювальною може бути обставина місця, до обставини часу — обставина часу, до присудка — присудок і т.д.

У вимові вони виділяються інтонацією, а на письмі — з обох боків комами, зрідка тире.

Найчастіше уточнюються обставини місця, часу, рідше — обставини способу дії: ^ Там, [а де саме?] на заході, ще ніч, а на сході уже небо червоніє від проміння, блиску сонця золотого (О.Олесь). Поважно,[а як саме?] з острахом, наче до першої сповіді, приступивсь Семен до граматики (М.Коцюбинський).

Але в реченні ^ А дівчина при самій дорозі недалеко коло мене плоскінь вибирала (Т.Шевченко) словосполучення недалеко коло мене не уточнює попередньої обставини, тільки з іншої точки зору визначає те саме місце, тому й не виділяється комами.

Іноді виділення обставин залежить від того, який зміст автор вкладає в своє висловлювання, як у цих двох реченнях: Там, далеко, на Вкраїні, сяє сонечко ясне (П.Грабовський).— Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро (І.Нечуй-Левицький)

Уточнювальні члени вживаються і при означеннях та іменних частинах складених присудків, наприклад: ^ У неї в хаті завелось багато всяких вузликів із насінням — великих і малих — і раз у раз щось сушилося на вікнах (М. Коцюбинський). Ніч була темна, аж чорна (М. Коцюбинський).

Різні уточнювальні члени можуть також вводитися в речення за допомогою пояснювальних сполучників тобто, цебто, або (= тобто), чи (= тобто), а саме, видільних прийменників крім, окрім, опріч, за винятком, на відміну від та приєднувальних слів зокрема, навіть, особливо, наприклад, у тому числі, хіба що, причому. У такому разі уточнювальні члени речення виділяються з обох боків комами або тире разом з названими словами: Листатий чауш, або “волове око”, буйно розрісся цієї весни (О.Гончар). Тимко сидів ображений, одинокий і розумів, що, крім матері і Гаврила, всі його ненавидять (Григорій Тютюнник). Деякі птахи, наприклад орли, грифи й кондори, можуть набирати висоту до шести-семи кілометрів.

Пояснювальні сполучники або, чи треба відрізняти від розділових сполучників або, чи, які поєднують однорідні члени, як у реченнях Доводилося вам їздитипізньої весни чи раннього літа по Україні? (Панас Мирний). Ззаду кожної підводи торохтить відро або задимлений казанок (Григорій Тютюнник). Коми перед такими сполучниками чи та або (якщо вони одиничні) не ставляться.

Уточнювальні відокремлені члени речення конкретизують або пояснюють той член речення, з яким вони пов'язані однією синтаксичною функцією і пов'язуються лише інтонацією або інтонацією й пояснювальними словами тобто, або, цебто, а саме тощо.

Комою відокремлюються:

1) означення, що уточнюють попередні означення: Море синє, аж чорне, тільки білою піною б'є об берег (Коц.); Вода в такий час була майже гаряча, значно тепліша від ранкового повітря, бо серпень ранками вже давав знати свій характер... (Збан,).

Уточнювальні означення можуть відокремлюватися також тире: У неї в хаті завелось багато всяких вузликів із насінням — великих і малих — і раз у раз щось сушилося на вікнах (Коц.);

2) обставини (місця, часу та ін.), виражені прислівниками чи іменниками, які уточнюють попередні обставини: Ще мить — і вибух десь тут, зовсім поруч. На спину летять грудки землі, в лцце | б'є туга повітряна хвиля.

.. (Коз.); Отут, в низенькій цій хатині, моя любов жила колись (Мал.); Се було літом, у жнива (Коц.);

Примітка. Часто відокремлення таких обставин залежить від бажання автора інтонаційно підкреслити їх уточнювальний характер. Якщо такої інтонації немає, обставини комами не виділяються.

3) уточнювальні члени речення, що приєднуються за допомогою слів або, тобто, себто, а саме, наприклад: Родичами польового жайворонка є посмітюха, або чубатий жайворонок, і джур- І бай, або степовий жайворонок (Смог.); На Поліссі трапляються «вижари», тобто болота, які ніколи не замерзають (Дем );

4) уточнювальні члени речення, що приєднуються за допомогою слів навіть, зокрема, у тому числі, особливо: У деяких містах Японії, зокрема у містах Удзумі, влаштовують свято проводів журавлів (3 журн.); Приємно було всім, особливо перемаж- } цям конкурсу.

Уточнюваяьні члени речення слід відрізняти від однорідних.