7. Основні передумови виникнення методики професійного навчання

Методика професійного навчання виникла на початковому етапі як навчальний предмет, що емпірично описує досвід викладання тієї або іншої дисципліни, іншими словами, «методика викладання» була частиною дидактики і розглядала рецепти викладання окремих тем або дисциплін в середній школі.

Це було пов'язано з тим, що в процесі свого розвитку дидактика не могла повною мірою розкривати специфіку навчальної роботи у всіх абсолютно дисциплінах, оскільки вивчення таких дисциплін, як математика, фізика, література, має свої характерні особливості. Виходячи з цього, в дидактиці стали виділятися окремі педагогічні дисципліни і серед них – методики викладання окремих дисциплін. Ці дисципліни формувалися емпірично і були описом рецептів викладання окремих тем і розділів відповідних дисциплін. Такий підхід був допустимий під час підготовки викладачів шкіл, оскільки в педагогічних інститутах студентам доводилося вивчати методику викладання однієї або максимум двох навчальних  дисциплін, зміст яких довгий час залишався відносно стабільним.

Інше положення складалося в системі професійної освіти, де до складу професійної підготовки входило до 20 навчальних дисциплін, і дати рецепти викладання всіх цих дисциплін в одному курсі неможливо.

Крім того, в системі сучасної професійної освіти з'являються окремі суперечності, властиві освіті взагалі.

Так, наприклад, посилюється суперечність між об'ємом необхідної інформації і часом, відведеним на його засвоєння, у зв'язку з прискореним впровадженням зарубіжної техніки на сучасному українському ринку, появою нових технологій, прискоренням впровадження досягнень науки у виробництво.

За статистичними даними, знання подвоюються кожні 8,5 років, це свідчить про те, що об'єм необхідної інформації постійно збільшується, і в результаті цього кожен викладач системи професійної освіти стає перед проблемою: за мінімальні терміни викласти максимум інформації, об'єм якої постійно росте. При цьому треба мати на увазі, що в навчальний план постійно вводяться нові дисципліни, пов'язані з економічними, правовими, екологічними аспектами розвитку держави (наприклад, основи правознавства, основи конституційного права, екології і т.д.), за рахунок яких зменшується число годинника, відведеного на вивчення фундаментальних дисциплін.

В той же час виникнення нового устаткування і сучасних технологій не дає права виключати з навчальних курсів інформацію про застаріваюче устаткування за методами його контролю, монтажу, наладки і експлуатації, бо воно продовжує застосовуватися в сучасному виробництві. В результаті відбувається постійне нарощування навчального матеріалу на незмінне ядро курсу, тоді як час на його вивчення постійний зменшується.

Таким чином, в сучасній педагогіці професійної освіти з'являється ряд проблем, головними з яких є визначення оптимального об'єму інформації, який повинен бути доведений до фахівця, і найбільш ефективних способів його навчання. Іншими словами, в сучасній професійній освіті виникла проблема – як з мінімальними витратами засобів і часу отримати максимальний результат навчання і підготувати кваліфікованого фахівця. По суті, всі ці проблеми складають проблему оптимізації навчання, яка повинна розв'язуватися за допомогою методики професійного навчання. В даному випадку сама методика професійного навчання з навчального предмету перетворилася на науку, головним завданням якої є пошук таких способів навчання, які дозволили б перетворити процес навчання на цілеспрямований механізм з наперед запрограмованим результатом.