- •Лекція 4. Фармакотерапія гастроентерологічних захворювань
- •Особливості у дітей
- •Гострі захворювання
- •Гастрит
- •V. Нітроімідазоли
- •Потрійна терапія – 7 дн.
- •Квадротерапія – 7 дн.
- •Препарати для лікування хронічного гастриту
- •Ііі. Блокатори н2 –рецепторів з бактерицидною дією на Нр
- •Іv. Блокатори м-холінорецепторів
- •Vі. Антибактеріальні препарати
- •Хронічний ентерит
- •Патогенез
- •Звіробій, шишки вільхи, анаболіки
- •Хронічний коліт
- •Ііі. Регуляція кишкової моторики
- •А. Шляхи передачі різні
- •Діагностика – збільшена і ущільнена печінка.
- •Стандарти лікування
- •Препарати для лікування хронічного гепатиту
- •Цироз печінки-
- •Компенсований цироз Базисна терапія
- •Субкомпенсований
- •Декомпенсований
- •Безкам’яний холецистит
- •Хронічний холецистит-
- •Гострий калькульозний холецестит
- •Гострий панкреатит
- •Хронічний панкреатит-
Vі. Антибактеріальні препарати
1. Тетрациклін – табл. капс. 250 мг× 2-4 р/д 2. Клацид – табл. 250 мг× 2 р/д, суспензія всередину 1,5 г |
3. Амоксицилін (флемоксин, хіконцил) – табл., капс 250-500 мг × 2-3 р/д |
VІІ. Антихелікобактерні препарати
1. Де-нол – табл. 120 мг × 4 р/д 2. Вентрисол - табл. 120 мг × 4 р/д |
3. Бісмофальк - табл. 120 мг × 4 р/д |
VІІІ. Антацидні речовини, що не всмоктуються
1. Фосфалугель – пакет 8,8 г алюмінію фосфату |
2. Маалокс – табл. 400 мг гідроксиду алюмінію, 400 мг гідроксиду магнію, суспензія в пакетах |
ІХ. Міотропні спазмолітики
1. Папаверин – табл. 40 мг × 3-6 р/д 2. Но-шпа - табл. 40 мг × 3-6 р/д |
3. Галідор – табл. 100 мг × 2-4 р/д |
Х. Прокінетики
1. Кофдинакс (перистіл)- табл. 5-10 мг – 2-3 р/д, суспензія |
2. Мотиліум – табл. 10 мг×3 р/д, суспензія 3. Церукал – табл. 10 мг, р-н для ін’єкцій 2 мл |
ХІ. Стимулятори шлункової секреції
1. Етимізол – табл. 100 мг×3 р/д, р-н для ін’єкцій 2. Цито-мак - амп. з цитохромом –С |
3. Кокарбоксилаза – амп. 50 мг 4. Кальцію глюконат – амп. 100 мг |
ХІІ. Ферментні препарати
1. Креон (панцират, мезим-форте), панзинорм, панкурмен, дігестал, ензистал, панкреофлат – 3-6 табл на день |
2. Холензим – 3 табл. на день 3. Абомін - 3-9 табл. на день 4. Пепсидил - р-н, 6-8 ст. л. на день |
ХІІІ. Кишкові еубіотики
1. Лактобактерин сухий – амп. 3-5 доз×2 р/д 2. Лінекс – 6 капс. на день |
3. Біфідумбактерин сухий – 5 доз × 2 р/д |
ХІV. Цитопротектори
|
2. Алсукрал (вентер) – 200 мкг×4 р/д |
ХV. Препарати для стимуляції репарації
1. Рибоксин – табл. 200 мг×3 р/д |
2. Мілдронат – табл. 250 мг × 4 р/д |
Виразкова хвороба
(пептична виразка за МКХ – X)
Виразкова хвороба - це хронічний циклічний патологічний процес, в основі якого запалення гастродуоденальної зони з формуванням локального ерозивного ушкодження здебільшого інфекційного або неінфекційного походження як відповіді на порушення ендогенного балансу між місцевими чинниками „агресії” та „захисту”.
-гіперсекреція
соляної кислоти -гіперпродукція
пепсина -
порушення моторики -
пілоричний гелікобактер -
паління -
лікарські препарати
-
секреція шлункового слизу -
продукція бікарбонатів -
регенерація епітеліальних клітин -
кровотік в слизовій оболонці -
синтез простагландинів
Фактори агресії
Фактори захисту
Виразка
Немає виразки
Етіологія:
генетично зумовлений механізм поломки нейро-гуморальної регуляції
посилення шлункової секреції
порушення гастродуденальної моторики;
інфікування слизової Нр (метаплазія шлункового епітелію до 12 п.к.)
Причини |
Ускладнення |
|
кровотеча ; стеноз перфорація; реактивний гепатит пенетраця ; реактивний панкреатит перивісцерит; малігнізація гастринома |
Стандарти лікування- усунення симптомів і профілактика загострень і ускладнень.
Лікування харчуванням: їсти 5 - 6 р. в день або скільки привик хворий, щоб не було болю; їсти більше м’яса, соєва мука
Фізіотерапевтичні процедури:
– теплові – грілки, аплікації грязі;
– гідротерапія (душі, ванни).
Медикаментозна терапія
– противиразкова (в період загострення) для прискорення заживання виразки);
відновна (реабілітація після заживання виразки);
профілактична (попередження рецидиву і подовження ремісії).
Центральне місце займають препарати, що знижують секрецію соляної кислоти і сприяють нейтралізації в порожнині шлунка- антациди, які мають найдовшу історію вживання.
Вимоги до антацидних препаратів:
Висока кислотонейтралізуюча здатність і гарні адсорбційні властивості відносно жовчних кислот, лізолецетину і пепсину;
Добрі буферні властивості, що дозволяють знизити протеолітичну активність пепсину;
Відсутність феномену „рикошету” (недолік, характерний для антацидів, які містять карбонат кальцію і гідрокарбонат натрію);
Відсутність всмоктування натрію (побічний ефект препаратів, що містять гідрокарбонат натрію);
Відсутність виділення вуглекислого газу;
Мінімальна абсорбція алюмінію і магнію, відсутність системних побічних ефектів;
Швидкий початок і значна тривалість дії;
Відсутність впливу на мінеральний обмін, моторику ШКТ, рН сечі;
Стабільність при зберіганні;
Добрі органолептичні властивості (приємний смак тощо).
1. Бікарбонати – це природний фактор, що підтримує кислотно-лужну рівновагу.Вживати натрію гідрокарбонат по 0,5 - 1 3 р. в день через 1 - 3 год. після їди. Це ургентний засіб.
2. Інші – кальцію карбонат, магнезію оксид – нейтралізують НСl, підвищують лужний склад крові і сприяє виділенню бікарбонатів у слизову. Са викликає закрепи, Мg- проноси.
3. Нерозчинні – альмагель, фосфалюгель, маалокс.
4. Антихолінергічні препарати – атропін, метацин, платифілін, гастроцепін (пірензепін).
5. Блокатори Н2-гістамінових рецепторів – ціметидин (0,2 г х 4 р.), ранітидин (150 мг х 2 р.), фамотидин (20 мг х 4 р.), нізатидин (4 - 6 тижнів).
6. Омепразол – однократно перед сніданком 40 - 60 мг 4 тижні.
Комбінації: І варіант - Н2-гістаміноблокатор 1 раз на добу + антацид до 3 разів за 1 годину до їжі
ІІ варіант - інгібітор протонної помпи 1 раз на ніч + антацид
ІІІ варіант - сукральфат 4г/добу + антацид (Маасрихтенська угода 1996 рік)
Діакарб – інгібітор карбоангідрази, яка приймає участь у синтезі НСl, стимулює заживлення виразок 25 мг/кг 2 тижні з поступовою відміною препарата.
8. Гастропротектори – сукральфат (вентер) стимулюють виділення бікарбонатів, покращують кровообіг 1 г. 2 - 3 р. 1 - 2 роки.
9. Гастропротектори – синтетичні простагландини (енпростил, арбопростил) збільшують секрецію слизу, стимулюють синтез ДНК і РНК.
10. Гастропротектор карбеноксолон (біогастрон) володіє протизапальною і спазмолітичною дією, по 0,1 3 р. 1 тиждень і 0,05 3 р. 5 тижнів
11. Де-нол (колоїдний субнітрат вісмуту). Він осідає на слизовій і збільшує синтез простагландину Е2, вживають по 120 мг 4 р. в день за 30 хв. до їди і через 2 год після вечері.
12. Ерадикація кампілобактерії
денол + тетрациклін + метронідазол
(2 т.х4р.) (250-500 мг 4 р.) (250 мгх3-4 р.)
2 тижні + антагоніст Н2 – рецепторів.
13. Пептидні гормони – секретин, сандостатин, Е-амінокапронова кислота.
Секретин 1,5 ОД/кг 1 – 2 р. в тиждень. Сандостатин (аналог соматостатину) в/в 3,5 мкг/кг за 1 год. Вводять разом з інсуліном, бо підвищують цукор крові обидва.
Амінокапронова кислота пригнічує фібриноліз, утворення імунних комплексів.
14. Даларгін – енкефалін. Зменшує секрецію НСL, збільшує секрецію слизу, ДНК, імуномодулятор. Вводять в/м по 1 мг 2 р. в день
15. При невротичних станах – седативні, транквілізатори (еленіум, тазепам, антидепресанти).
16. Для покращення регенерації – солкосерил;
анаболічні стероїди – метандростенолон, ретаболіл, піримідинові похідні – метилурацил, пентоксил.
17. Церукал при атонії кишечника і жовчного міхура.
18. Фітотерапія – корінь алтею, солодки, плоди вільхи, квіти календули, ромашки, трава тисячолисника, сушениці, корінь девесилу.
