Гіпотрофія.

Розвивається пр негативному енергобалансі (при сильному недоїданні).Причини:

• збільшення основного обміну – тиреотоксикозі;

• відрижка, блювання;

• глюкозурія;

• анорексія;

• малабсорбція.

Клініка:

Діти перестають рости, дорослі втрачають вагу

Спрага, гарячка,аменорея, Обличчя старе, байдуже. Шкіра бліда, з плямами пігментації. Волосся випадає. Кінцівки ціанотичні, голодні набряки, живіт здутий, діарея, послаблення сухожилкових рефлексів. Всі органи атрофовані

Стадії за індексом маси тіла І ст. 20-18

ІІ ст. 18-16

ІІІ ст. < 16

Лікування.

Стаціонарний догляд для хворих у ІІІ стадії.

Дієта помірна – каша з цукром, олією, молоком.

Вітаміни всі.Сіль обмежена.

За місць підняти вагу на 5% втраченої ваги.

Подагра.

Це захворювання, зумовлене відкладанням сечокислого натрію в різних органах, переважно суглобах і нирках. Це цілий ряд порушень, при яких кристали уратів в крові викликають артрит, тендосиновіїт, бурсит, подагричні відкладання, сечокам’яну хворобу та захворювання нирок.

Частіше розвивається у чоловіків. У крові >0,42 ммоль/л(чоловіки),

жінки > 0,36 ммоль/л (жінки).

Причини.

1. зменшення екскреції і / або

2. збільшення утворення солей сечової кислоти.

3. генетична, ферментно-генетична.

Гостра форма: І палець стопи, щиколодок, коліно. Серед сну: температура, біль, артрит, потім злущення шкіри. Перший приступ, потім рецидиви, все частіші і страшніші – після алкоголю, їди, діуретиків, аллопуринолу.

Хронічна – прогресуюча ерозія хрящів, відкладання солей, вторинні дегенеративні зміни. Солі в хрящі вуха.

СКХ – як у всіх.

Фармакотерапія передбачає:

• по можливості швидке зняття приступу

• профілактику рецидиву гострого подагричного артриту

• профілактику і регрес ускладнень хвороби (сустави, нирки і т.д.)

• профілактику утворень каменів в нирках.

1. Приступ гострого артриту знімають:

НСПЗ якомога швидше у відповідних дозах (тільки не саліцилати і діуретики, бо мають зворотну дію на виведення уратів)

Вольтарен 200, потім 150 мг/д

Індометацин 150 мг кожні 6 год

Напроксен 250 мг/д, поки не зменшиться гострий приступ.

Колхіцин (колхамін) – високоефективний, але викликає блювання. Він знижує фагоцитоз сечової кислоти і підвищує її виведення. 1 мг, потім кожні 2 год по 0,5 мг, але не більше 4 – 6 діб.

2. Базова терапія

1) Урикодепресики

1. Для тривалої профілактики, не дає побічних ефектів. Алопуринол знижує рівень синтезу уратів через пригнічення ксантин-оксидази, яка переводить ксантин і гіпоксантини в сечову кислоту.

300 мг 1 р. + 0,5 мг колхіцину, при порушенні функції нирок 100 мг.

Ще є милурит, оротова кислота, гепатокаталаза (фермент) печінки ВРХ.

2. Виведенню з організму сечової кислоти, сприяють урикозурики.

Пробенцид 0,5-1 г, бенемід 0,5-2,0 або

Сульфінпіразон 100мг 3 р/д з колхіцином 0,5 мг

Антуран 0,4-0,6 4-6 р/д з лужною рідиною (до 2 л)

Ці препарати протипоказані

• при посиленому творенні і доброму виведенні сечової кислоти

• при НН

• при СКХ

3. урикозолітики.

Блемарен, магурліт, селуран, солімок – цитратні суміші, що розчиняють уратні камені, олужнюють сечу. 3-4 г 3 р/д.

4. румалон – хондропротектор

5. остеопороз = анаболічні гормони, остеохін

6. фітотерапія – корінь лопуха, трава фіалки, кореневище пирію, трава вероніки.