4.2.Завдання та функції служби охорони праці дпс України

Служба охорони праці створюється у центральному апараті Міністерств, державних комітетів, концернів, Державній податковій службі України. Вона діє відповідно до типового Положення про службу охорони праці, яке затверджене наказом Державного комітету України від 3 серпня 1993 року № 73, згідно з яким служба охорони праці ДПС України підпорядковується першому заступнику Голови ДПС України. Вона виконує такі функції:

- створює ефективну, цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямі кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи;

проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охо­рони праці;

- готує для розгляду на засіданнях колегії, нарадах, семінарах найважливіші питання з охорони праці;

- організовує облік, аналіз нещасних випадків, професійних та загальних захворювань, а також шкоди від цих подій;

організовує розробку перспективних та поточних планів ро­боти щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;

- організовує підвищення кваліфікації і перевірку знань поса­дових осіб з питань охорони праці;

- розглядає листи та скарги співробітників з питань охорони праці;

контролює:

а) дотримання чинного законодавства та інших нормативних актів, посадових інструкцій з питань охорони праці працівниками ДПС України;

б) відповідність нормативним актам про охорону праці облад­нання, транспортних засобів, що експлуатуються в підрозділах ДПС України;

в) своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих з питань безпеки праці;

- бере участь у:

а) спеціальних розслідуваннях нещасних випадків згідно з Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, захво­рювань, аварій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р.;

б) міжнародному співробітництві з питань поліпшення умов і безпеки праці.

Ця служба виконує ще значну кількість функцій з управління охороною праці, а також наділена рядом повноважень та прав, пе­редбачених Типовим положенням про службу охорони праці.

Висновок

Проблеми відповідальності за податкові правопорушення є однією із

найбільш дискусійних сфер податкового права. Якоюсь мірою це пояснюється певним комплексом питань, що виникають при цьому. Адже санкції за податкові проступки та злочини додатково до фінансового регулюються і адміністративним, і трудовим, і кримінальним правом.

Складність системи оподаткування відкриває численні можливості для

зловживань та ухилення від податків. При цьому слід зважати, що ці процеси

можуть проходити в легальній та нелегальній формах. Перше означає

можливість використання системи пільг та, певною мірою, умовності

нормативних установок, бо реальне життя завжди складніше. Саме тому в

розвинених країнах широко використовуються мережа служб, які консультують підприємства щодо легальних методів звільнення чи зменшення податкових платежів.

Можливості ухилення від сплати податків значно знижують ефективність

податкової системи як за рахунок зменшення податкових надходжень до

бюджету, так шляхом зниження можливостей регулюючого впливу податкової системи в цілому. Тому остання може характеризуватися серйозною асиметричністю, не бути нейтральною стосовно різних категорій платників, тобто порушувати ряд принципів, які здатні забезпечити її ефективне функціонування. Слід також враховувати різний ступінь ухилення від податків стосовно їх окремих видів. Більше можливостей для ухилення містять у собі прямі податки, а серед них – відносно складний ПДВ, порівняно з податком на продаж та акцизами. Звідси диференціація можливостей ухилення від податків залежно від панування прямих чи не прямих податків, а серед не прямих – значимості ПДВ.

На мою думку, податкові органи повинні докласти зусиль для формування

серед населення та ділових кіл усвідомлення позитивної ролі держави шляхом надання достовірної інформації про свої дії та запровадження прозорого механізму стягнення податків.

Для кількісного виразу цього критерію доцільно застосувати соціологічні опитування, анкетування платників податків та інших подібних

заходів.

В ході проходження навчальної практики в ДПІ у Кіровоградської області ДПС насамперед я навчился самостійно вирішувати питання юридичного значення, а це я вважаю найголовніше для моєї майбутньої професії; також набув навичок розв’язання реальних завдань, використовуючи знання відповідної галузі права.

У період проходження практики я суворо дотримувался правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, брав активну участь у суспільному житті колективу відділу, засвоїв питання передбачені програмою практики, збирав практичні матеріали необхідні для написання звіту, мав змогу ознайомитися з порядком організації діяльності ДПІ, нормативними актами, які регулюють діяльність ДПІ у Кіроваоградської області ДПС.

Отже, ця навчальна практика дозволила мені багато чому навчитися

у державних службовців , оволодіти новими для себе знаннями, навчитися

працювати з документацією, навчитися оформляти ділові папери ДПІ у Кіровоградської області ДПС , вести ділову документацію і я вважаю, що все це мені знадобиться для моєї майбутньої роботи в державній службі.