4.1.Система управління охороною праці (суоп) в органах дпс України

У сучасних ринкових умовах господарювання діяльність у галузі охорони праці в Україні передбачає багаторівневу систему управління охороною праці (СУОП), функціональними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої та виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури організацій та установ, трудові колективи, професійні спілки. Ефективне функціонування цієї системи можливе за наявності прямих та зворотних зв'язків між її окремими ланками, чіткого виконання повноважень, які стосуються питань охорони праці в межах кожної ланки системи .

Кінцевою метою функціонування системи управління охороною є підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці. При цьому кожна ланка системи здійснює підготовку, прийняття та реалізацію цих рішень відповідно до свого рівня та функціональних обов’язків у системі управління охороною праці. З погляду вирішуваних питань усі ланки системи управління охороною праці можна поділити на дві групи:

*ланки, які забезпечують вирішення законодавчо-нормативних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці;

*ланки, у функціональні обов'язки яких входить забезпечення безпеки праці в умовах конкретної галузі.

До першої групи ланок системи управління охороною праці входять органи державної законодавчої ініціативи й органи державного управління охороною праці, в тому числі: Верховна Рада Украї­ни, Кабінет Міністрів України; Державний департамент з нагляду за охороною праці; Міністерства, в тому числі і Державна податкова служба України; інші центральні органи виконавчої влади; місцеві державні адміністрації; місцеві ради.

Верховна Рада України і своєї ініціативи, взаємодіючи із структурами державної виконавчої влади, визначає державну політику в галузі охорони праці, вирішує питання удосконалення законодавчої бази з охорони праці, питання соціального напряму, які тісно пов'язані з станом умов праці.

Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної програми в галузі охорони праці, виходячи зі стану охорони праці у державі організовує розробку загальнодержавних програм щодо цього стану, затверджує ці програми та контролює їх виконання, визначає функції органів державної виконавчої влади щодо вирішення питань охорони праці та нагляду за охороною праці.

Для вирішення цих питань при Кабінеті Міністрів України функціонує Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.

Державний департамент з нагляду за охороною праці України здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику у цій галузі, розробляє за участю відповідних органів державні програми в галузі охорони праці, координує роботу державних органів та об'єднань підприємств з питань безпеки праці, опрацьовує і переглядає спільно з компетентними органами систему показників та обліку умов безпеки праці, здійснює міжнародне співробітництво з питань охорони праці та нагляд охороною праці в державі тощо.

Рішення Державного департаменту з нагляду за охороною праці України, що належить до його компетенції, обов'язкові для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, та організаціями.

Міністерства, державні комітети, інші об'єднання, створені за галузевим принципом, зокрема й Державна податкова служба України, як ланка управління охороною праці, визначає науково-технічну політику своєї галузі щодо питань охорони праці, розробляє і забезпечує реалізацію комплексних заходів щодо поліп­ним безпеки праці, здійснює методичне керівництво діяльністю розділів галузі з охорони праці, співпрацює з галузевими профспілками щодо вирішення питань безпеки праці, організовує у встановленому порядку навчання та перевірку знань правил і норм охо­рони праці працівниками своєї галузі, створює внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці.

Для забезпечення виконання викладених вище функцій в апа­ратах міністерств та прирівняних до них об'єднаннях у Державній податковій службі України створюється служба з охорони праці.

Управлінські рішення з питань охорони праці, що приймаються керуючою частиною ДПС України, є обов'язковими для виконання всіма структурними підрозділами Державної податкової служби України, а також підпорядкованими їй ДПС АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

У свою чергу, опрацювавши управлінські рішення керуючої частини ДПС України з питань охорони праці, керуюча частина ДПС в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймає свої управлінські рішення стосовно питань з охорони праці у підпоряд­кованих їм ДПІ районів і міст. Така система дозволяє охопити усі структурні підрозділи, які є складовою частиною ДПС України. З погляду кібернетичного моделювання, СУОП в ДПС України є су­купністю об'єкта керування і керуючої частини, які пов'язані між собою каналами передачі інформації. Об'єктом керування є рівень безпеки праці на робочих місцях працівників підрозділів. До складу керуючої частини ДПС України входять: перший заступник Голови ДПС України, керівники управлінь, відділів, служба охорони праці, профспілки. Стан об'єкта керування визначається вхідними параметрами-чинниками, що впливають на безпеку трудової діяль­ності: х₁ х₂,... хn.

До них належать організація праці, санітарно-гігієнічні пара­метри середовища, в якому працюють співробітники підрозділів ДПС України, соціально-психологічні та психофізіологічні чинники.

Оскільки реальні умови роботи не є абсолютно безпечними, то вихідною характеристикою служби є деякий рівень безпеки праці: y=f(x1,х2,...,х_n) - Показники кількісної і якісної оцінки рівня безпеки виступають у ролі критеріїв ефективності керування. Виходи об'єк­та керування пов'язані через систему збору й обробки інформації з входами керуючої частини. Інформація про виявлені в процесі конт­ролю відхилення від норм безпеки праці, потенційні небезпеки, дані про травматизм і захворюваність надходять до керуючого органу для аналізу, вироблення і прийняття рішень (керуючих впливів), спрямо­ваних на регулювання керуючих параметрів-входів об'єкта керування.

Отже, СУОП в ДПС України діє за принципом зворотного зв'яз­ку, при цьому здійснюється замкнуте автономне керування.

Досягнення цілей СУОП забезпечується шляхом реалізації визначених функцій керування, які умовно можна поділити на такі групи: контрольно-інформаційні, функції планування, виробітку та прийняття рішень, а також функції виконання рішень.

Контроль дозволяє одержати інформацію про фактичний стан безпеки праці і виявити наявні відхилення від нормативних вимог. Облік полягає в первинній реєстрації і систематизації даних про трав­матизм, загальні захворювання, у підготовці звітних матеріалів з охо­рони праці, інших зведень. На основі інформації, отриманої в резу­льтаті контролю та обліку, керівною частиною ДПС України здійс­нюється аналіз, оцінка і прогнозування рівня безпеки праці в під­розділах ДПС України. При цьому встановлюється ступінь відпо­відності фактичного стану умов праці необхідному, з'ясовуються причини, закономірності виникнення потенційних небезпек, нещас­них випадків, захворювань, формулюються проблемні ситуації, від­шукуються можливі шляхи їх вирішення. Результати аналізу і прог­нозу стану безпеки праці є основою для вироблення ефективних управлінських рішень.

Однією з найбільш важливих функцій СУОП в органах ДПС України є планування, що передбачає розробку перспективних комп­лексних, поточних та оперативних планів покращання умов охорони праці і санітарно-оздоровчих заходів.

Перспективний план покращення умов праці і санітарно-оздо­ровчих заходів передбачає створення відповідних до нормативних актів праці умов праці, які пов'язані з перспективними змінами в організації. Таке планування розраховане на період до 2-5 років.

Поточні плани передбачають реалізацію заходів з покращання умов праці, створення кращих побутових та соціальних умов у організаціях та установах. Вони забезпечуються фінансуванням згідно з розробленим кошторисом. Оперативні плани складаються для швидкого поліпшення виявлених у процесі контролю недоліків у стані охорони праці, а також ліквідації причин, що призвели до не­щасних випадків. План оперативних заходів має велике значення, бо робота співробітників усіх підрозділів ДПС України характеризується значним психофізіологічним перевантаженням. Правильно органі­зований режим роботи та відпочинку дозволяє зняти перевантаження, значно знизити ризик стресових ситуацій.

Функції виконання рішень повинні забезпечити ефективне функ­ціонування всіх елементів СУОП і практичне здійснення управлінсь­ких рішень відповідно до запланованих програм і планів. Для цього використовуються адміністративно-правові, економічні та соціально-психологічні методи впливу.

Важливе значення має моральне і матеріальне стимулювання роботи з підвищенням рівня безпеки праці, чітка регламентація функ­ціональних обов'язків посадових осіб ДПС України з питань охоро­ни праці, контроль виконання рішень, оцінка їхньої ефективності. Важливу роль відіграють навчально-виховні заходи (інструктажі, навчання, підвищення кваліфікації), виховання в процесі цих захо­дів почуття відповідальності за дотриманням правил і норм безпеки праці. Система управління охороною праці перед­бачає організацію спільної роботи служби, керівників підрозділів, служби охорони праці, медичних працівників. Тому важливо забезпе­чити узгоджену, чітко скоординовану діяльність усіх ланок цієї сис­теми. Особлива роль у цьому належить відділу охорони праці як централізованому функціональному підрозділу СУОП.