- •1. Державна мова - мова професійного спілкування.
- •2. Мова як суспільне явище. Функції мови в суспільстві.
- •3. Лексична та граматична норми у професійному мовленні.
- •4. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •5. Поняття загальнонаціональної, державної та літературної мови.
- •6. Унормованість як ознака літературної мови. Типологія мовних норм.
- •7. Офіційно-діловий стиль: сфера використання та мовні особливості.
- •8. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: спільні та відмінні риси.
- •9. Комунікативні ознаки культури мовлення.
- •10. Поняття про мовний та мовленнєвий етикет.
- •11. Мовний етикет. Стандартні етикетні ситуації
- •12. Стилістична система української мови. Основні ознаки функціональних стилів української мови.
- •13. Словники у професійному мовленні, їх роль у підвищенні мовленнєвої культури.
- •14. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності
- •15. Мовні та жанрові особливості наукового стилю.
- •16. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового та розмовного стилів
- •17. Спілкування як інструмент професійної діяльності. Функції спілкування.
- •18. Термін у науковому мовленні. Кодифікація і стандартизація термінів
- •19. Гендерні та національні особливості спілкування
- •20. Спілкування як інструмент професійної діяльності. Вербальні та невербальні засоби спілкування
- •21. Спілкування і комунікація. Види, типи і форми спілкування.
- •22. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань.
- •23. Форми організації дискусії: «дерево рішень», «мозковий штурм», дискусія в стилі телевізійного ток-шоу.
- •24. Логічність як комунікативна ознака культури мовлення.
- •25. Родо-жанрова диференціація сучасної монологічної публічної мови.
- •26. Класифікація документів, Національний стандарт України.
- •27. Презентація як різновид публічного мовлення. Сучасні типи презентації
- •28. Загальномовна і наукова лексикографія. Типи словників
- •29. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Прийоми впливу на слухачів.
- •30. Основні жанри наукового стилю, їх мовні особливості.
- •31. Дискусія як форма колективного обговорення професійних проблем. Види дискусії.
- •32. Українська термінологія у професійному спілкуванні. Проблеми сучасного термінознавства.
- •33. Документація з кадрово-контрактних питань: автобіографія, резюме.
- •34. Оформлювання результатів наукової діяльності: наукова стаття.
- •35. Документація з кадрово-контрактних питань: трудова угода, контракт.
- •36. Суть і види перекладу. Переклад термінів.
- •37. Функції та види бесід. Стратегія поведінки під час ділової бесіди.
- •38. Телефонна розмова як різновид професійної діалогічної мови.
- •39. Документація з кадрово-контрактних питань: характеристика, рекомендаційний лист.
- •40. Ділове листування. Класифікація листів. Реквізити та їх оформлення.
- •41. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації. Класифікація документів.
- •За функціональним призначенням:
- •42. Термін та його ознаки. Термінологія як система.
- •43. Терміни, професіоналізми та їх ознаки.
- •44. Структурні особливості монологічного та діалогічного мовлення.
- •45. Етапи підготовки усного фахового виступу.
- •46. Документація з кадрово-контрактних питань: заява та її різновиди, вимоги до оформлення.
- •47. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання.
- •48. Довідково-інформаційні документи: протокол, витяг з протоколу.
- •49. 3Агальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.
- •50. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •Конспектування наукової інформації, що сприймається на слух
- •51. Українська термінологія у професійному спілкуванні. Способи творення термінів.
- •52. Типові помилки у перекладах наукових текстів українською мовою.
- •53. Структурно-змістові особливості навчально-наукового твору. Лексикографічна компетенція як показник мовної культури фахівця.
- •54. Термінологічні словники.
- •С труктура словникової статті
- •55. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання посилань.
- •56. Реферат як важливий засіб організації розумової праці.
- •57. Довідково-інформаційні документи: звіт, службова записка, довідка.
- •58. Синтаксичні помилки у наукових текстах та шляхи їх уникнення.
- •59. Ділова документація. Вимоги до тексту документа.
- •60. Структура професійної публічної промови.
15. Мовні та жанрові особливості наукового стилю.
Основні стильові ознаки наукового стилю і специфічна мовленнєва системність визначаються позамовними стилетвірними чинниками:
а) призначення – віднайдення ідеї, визначення понять і категорій, формулювання концепцій, доведення теорій, обґрунтування гіпотез, класифікацій, роз'яснення явищ, систематизація знань;
б) зміст стилю – теоретичні відомості та практичні знання про людство, природу і Всесвіт;
в) мета стилю – повідомлення нового знання про дійсність і доведення його істинності (мета коригується в кожному конкретному випадку створення тексту);
г) комунікативне завдання стилю – передавання адресату знань у переконливій і доступній формі.
Основними стильовими ознаками наукового стилю є абстрагованість, узагальненість, підкреслена логічність, однозначність і точність, ясність і об'єктивність викладу, доказовість, логізована оцінність, переконливість, аналіз, синтез, аргументація, пояснення причинно-наслідкових відношень, висновки та ін.
Абстрагованість наукового стилю створюється шляхом широкого використання мовних одиниць абстрактного й узагальненого значення, зокрема абстрактної лексики, слів, що виражають узагальнені поняття та ін.
Узагальнено-відсторонений колорит створюють також позачасові форми дієслів, зокрема теперішнього часу постійної дії, абстрактного теперішнього часу або абстрактного майбутнього часу.
Підкреслена логічність наукового стилю виявляється в послідовності, несуперечливості висловлювання, в його доказовості й аргументованості, побудові мовлення відповідно до законів логіки із збереженням відношень і зв'язків реальної дійсності.
Точність і однозначність наукового стилю формуються на основі зв'язку мовлення з дійсністю і мисленням. їх можна досягти за умови глибокого знання предмета мовлення, мовної системи і вироблених мовленнєвих навичок. Точність мови – це відповідність змісту мовлення предметно-речовій дійсності, реальним особам і системі понять про них.
Ясність наукового стилю визначають як його зрозумілість. Забезпечується вона точністю та логічністю викладу.
Об'єктивність викладу в науковому стилі полягає у зваженості оцінювання ступеня дослідження проблеми, шляхів її розв'язання, ефективності певної теорії, рівня завершеності її вивчення, обґрунтованості результатів тощо.
Науковий текст кваліфікується як монологічний, але йому, як і будь-якому іншому тексту, властива спрямованість на адресата.
16. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового та розмовного стилів
Поняття «професійна сфера» охоплює три функціональні різновиди літературної мови – офіційно-діловий, науковий, розмовний. Науковий і діловий стиль не опускають уживання художніх засобів. Вони розраховані на раціональне, а не емоційне сприйняття. Для цих стилів характерно:
наголосити на чомусь важливому, привернути увагу читачів до важливих фактів;
пояснити, уточнити, виділити щось;
поєднати частини інформації;
вказати на порядок думок і їх зв'язок, послідовність викладу;
висловити впевненість або невпевненість;
узагальнити, зробити висновок;
зіставити або протиставити інформацію, вказати на причину і наслідки;
зробити критичний аналіз відомого або бажаного.
Отже, професійна сфера репрезентує офіційно-діловий і науковий стилі у єдності спільних мовних засобів досягнення комунікативної мети, адже кожна людина, незалежно від фаху, віку, статі, соціального становища, стикається з проблемою написання заяви, відгуку, службового листа.
Основою професійної підготовки є комунікативна компетенція, тобто уміння і навички говорити, запитувати, відповідати, аргументувати, переконувати, висловлювати точно і ясно думку, правильно поводити себе в конкретній ситуації. В цьому випадку на допомогу прийде розмовний стиль, зокрема – розмовно-професійний.
