7.Цегла та камені керамічні, рядові та лицьові. Технічні вимоги. Правила приймання. Методи контролю.

Цегла являє собою штучний камінь у формі прямокутного паралелепіпеду з чітко визначеними розмірами. В будівництві застосовують в основному два види цегли: звичайну і ефек¬тивну (пористу, порожнисту і пористо-порожнисту).

Звичайну цеглу виготовляють пластичним чи напівсухим пресуванням з глини, з додаванням опіснюючих добавок до 20% чи без них. Отриманий сирець випалюють при температурі 950 - 1050°.

Рядові вироби використовують для кладки зовнішніх і внутрішніх стін та інших елементів будинків і споруд, для виго¬товлення стінових панелей і блоків, а також для кладки фунда¬ментів. Лицьові вироби використовують для кладки і одночасного личкування стін та інших будинків і споруд. їхні лицьові по¬верхні можуть бути гладкими, рифленими або офактуреними, природного кольору (кольору нормального випаленого череп¬ка), пофарбованим шляхом введення у сировинні матеріли домішок чи іншими способами.

Керамічні камені виготовляють порожнистим способом пла¬стичного та жорсткого формування.

Вироби приймають партіями. Розмір партії встановлюють у кількості не більше добового ви¬пуску однієї печі. Кожна партія повинна складатися із виробів одного виду і типу.

Для приймально-здавальних випробувань від кожної партії цегли або каменів на складі підприємства-виготовлювача відбирають вироби у кількості 0,5%, але не менше 100 шт.

Відібрані вироби спочатку перевіряють на відповідність вимогам стандарту за розмірами, геометричною Формою і показниками зовнішнього вигляду, а потім прово¬дять випробування на зразках, які задовольняють ці вимоги, за іншими параметрами.

Періодичні випробування проводять не рідше одного разу: - на два тижні - для визначення наявності вапняних включень; - на місяць - для визначення водопоглинання; - на квартал - для визначення морозостійкості; - на рік - для визначення сумарної активності радіонуклідів.

8.Що таке біологічна стійкість керамічного матеріалу? Естетичні властивості керамічних виробів?

Біологічна стійкість - властивість матеріалу опиратися забрудненню і руйнуючій дії рослинних і тваринних організмів.

При вивченні бактеріальних умов експлуатації фарфорових та інших глазурованих виробів треба враховувати ступінь забруднення бактеріальними культурами і можливість очищення виробів фізико-хімічними методами. Ріст мікробів значно менше на поверхні глазурованих керамічних виробів (в 2 рази порівняно з пластмасою, металом і т. д.).

Керамічні вироби в 5 - 10 разів краще очищуються (стерилізуються) при митті водою, милом і миючими засобами порівняно з іншими видами виробів (пластмасами, металом і т.д.).

Естетичні властивості керамічних виробів характеризують¬ся білизною, блиском глазурі, просвітленням (фарфор), фор¬мою, чистотою фарб і якістю декора (санітарно-технічні виро¬би, облицювальні плитки та ін.).

Блиск глазурі являється важливим фактором в оцінці естетичних властивостей виробів.

Значну кількість виробів будівельної кераміки покривають глазурями і рідше ангобами. Це покращує декоративні характеристики виробів. Нанесена глазур підвищує механічну міцність виробів, захищає від проникнення рідин і газів, робить поверхню гладкою і блискучою, покращує естетичні властивості, будучи різновидом декору, і зберігає підглазурне декорування.