Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Держ_Іспит_2013.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
643 Кб
Скачать
☆

2. Перелік заходів при проведенні сто.

Під технічним обслуговуванням (ТО) при використанні за призначенням розуміється технічне обслуговування при підготовці до використання за призначенням, при використанні за призначенням, а також безпосередньо після його закінчення.

У радіотехнічних військах технічне обслуговування РЕТ носить планово-попереджувальний характер і для мирного часу є регламентованим. Для воєнного часу технічне обслуговування РЕТ визначається її технічним станом. За змістом, обсягом і періодичністю на РЕТ у процесі їх використання за призначенням у мирний час установлені такі технічні обслуговування :

  • контрольний огляд (КО);

  • щоденне технічне обслуговування (ЩТО);

  • технічне обслуговування (ТО-1);

  • технічне обслуговування (ТО-2);

  • сезонне технічне обслуговування (СТО);

  • регламентоване технічне обслуговування (РТО).

У військах деякі особливості має проведення сезонного технічного обслуговування. Переведення ОВТ на режим зимовой (літньої) експлуатації здійснюється у строки за планами командирів частин.

Як правило, проведення СТО здійснюється сумісно з ТО-1 або ТО-2. Загальна схема організації СТО не відрізняється від схеми організації ТО-1 або ТО-2.

Для проведення СТО видається наказ командира частини “Про підготовку ОВТ до зимового (літнього) періоду експлуатації”, в якому вказується:

-підстава проведення СТО та його цілі;

-який вид ТО (ТО-1 або ТО-2) проводиться на ОВТ, номери зразків ОВТ, які додаткові роботи необхідно виконати з підготовки ОВТ до зимового (літнього) періоду експлуатації;

В наказі по результатах проведення СТО зазначається рішення командира про допуск особового складу до експлуатації ОВТ в зимовий період та необхідності експлуатувати ОВТ на зимових нормах витрати ПММ.

БІЛЕТ № 4

1. Поняття про зону радіолокаційної інформації радіотехнічного підрозділу. Структура та параметри радіолокаційного поля угрупування радіотехнічних військ.

Кожний РЛК (РЛС, РРВ) під час ввімкнення створює зону виявлення. Під зоною виявлення РЛК (РЛС) розуміють область повітряного простору, у межах якої усі літальні апарати з певною ефективною поверхнею розсіювання виявляються з імовірністю не менше заданої. Розміри зони виявлення визначаються технічними характеристиками РЛК (РЛС), ЕПР цілі, рівнем шумів, які надходять на вхід приймального пристрою РЛК (РЛС).

Форма зони виявлення залежить від діаграми спрямованості РЛК (РЛС), підстилаючої поверхні, оточуючого рельєфу місцевості. У якості вихідної зони виявлення, як правило, приймається зона, імовірність виявлення цілі на межі якої дорівнює 0,5 при ЕПР цілі, що дорівнює 1 м2.

Сукупність зон виявлення РЛС підрозділу утворює зону радіолокаційної інформації радіотехнічного підрозділу.

Радіолокаційне поле – це область повітряного простору, у межах якого засобами радіолокації угруповання РТВ забезпечується виявлення, супроводження та визначення тактичних характеристик повітряних цілей і своїх літаків з імовірністю не менше заданої.

РЛП формується у просторі при сумісному бойовому застосуванні засобів радіолокації підрозділів угруповання РТВ. Радіолокаційне поле, яке створюється угрупованням РТВ, повинно забезпечувати успішне вирішення задач радіолокаційної розвідки, видачі розвідувальної і бойової інформації з’єднанням, частинам ЗРВ, ВА, РЕБ об’єднання (з’єднання) ППО.

У залежності від засобів і методів локації угруповання РТВ, які застосовуються, створюється РЛП, що складається з полей активної та пасивної локації.

За структурою РЛП характеризується частотним діапазоном, кратністю перекриття заданої області простору, ярусністю, безперервністю

До параметрів поля активної локації належать:

рубіж виявлення на даній висоті (межа суцільного РЛП на даній висоті);

висота нижньої межі суцільного РЛП;

висота верхньої межі суцільного РЛП;

коефіцієнт перекриття РЛП.

Рубіж виявлення на даній висоті є межею поля на цій висоті і являє собою замкнуту лінію, отриману при перетині поля уявною поверхнею, яка рівновіддалена всіма своїми точками від поверхні землі (моря).

Висотою нижньої межі РЛП називається мінімальна висота, на якій забезпечується виявлення і безперервне супроводження локаційних цілей хоча б одним підрозділом угруповання у кожен момент часу.

Висотою верхньої межі РЛП називається максимальна висота, на якій можливе виявлення і безперервне супроводження локаційних цілей хоча б одим підрозділом угруповання у кожен момент часу.