Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Держ_Іспит_2013.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
643 Кб
Скачать
☆

1. Принципи бойового застосування та бойові можливості радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України.

Основними принципами бойового застосування радіотехнічних з’єднань, частин і підрозділів є:

постійна бойова готовність до виконання поставлених бойових завдань;

повне використання бойових можливостей радіотехнічних з’єднань і підрозділів;

зосередження основних зусиль на головних напрямках дій повітряного противника;

готовність до маневру силами і засобами;

раптовість, активність та рішучість дій;

чіткість та безперервність управління, наполегливість у виконанні поставлених завдань;

тісна взаємодія з силами і засобами розвідки повітряного противника інших видів Збройних Сил і родів Військ ППО, Прикордонними військами, органами організації повітряного руху;

завчасне створення, уміле використання та своєчасне відновлення резервів;

стійкість і здатність до ведення тривалих та напружених бойових дій в умовах застосування противником високоточної зброї, сильного вогневого впливу та радіоелектронного придушення;

підтримка та своєчасне відновлення боєздатності;

всебічне та повне забезпечення бойових дій.

Під бойовими можливостями розуміють сукупність кількісних і якісних показників, що характеризують спроможність виконання ротою бойових задач у конкретних умовах обстановки за встановлений час.

Бойові можливості радіолокаційних рот складаються з можливостей із:

ведення радіолокаційної розвідки;

видачі розвідувальної і бойової інформації;

приведення до вищих ступенів бойової готовності;

здійснення маневру.

Бойові можливості підрозділу залежать від:

бойового складу;

укомплектованості особовим складом, його бойової виучки, морально-психологічного стану;

тактико-технічних даних і якісного стану військової техніки й озброєння;

тактики дій імовірного противника;

варіанта бойового порядку і якості позицій РЛК (РЛС);

засобу знімання, обробки і видачі радіолокаційної інформації;

стану усіх видів забезпечення;

рельєфу місцевості, погодних і кліматичних умов та ін.

2. Принципи вимірювання дальності та азимуту повітряних цілей в оглядових рлс.

Вимір дальності цілей здійснюється імпульсним методом за часом запізнювання луна-сигналів відносно зондуючих. Вимір азимута здійснюється одноканальним методом по центру пачки луна-сигналів, отриманої за рахунок опромінення цілі в декількох періодах проходження при обертанні діаграми спрямованості антени (по середині відмітки від цілі на екрані ІКО). Вимір координат здійснюється оператором ручним (візуальним) методом по екрану ІКО шляхом інтерполяції середини відмітки від цілі щодо масштабних відміток дальності (10 та 50 км) й азимута (5 та 30 градусів), відображуваних на екрані.

Вимір азимута постановників активних завад здійснюється по середині сектора засвічування індикатора завадою. Для полегшення знаходження середини сектора засвічування в пеленгаційній приставці П-1 здійснюється зменшення посилення в тракті УПЧ наприкінці дистанції. Це зменшення посилення здійснюється за пилоподібним законом з мінімумом посилення наприкінці дистанції. У результаті на екрані ІКО сектор засвічування завадою до краю екрана зменшується практично до нуля і набуває виду стрілки. По вістрю стрілки визначається азимут постановника завад.

БІЛЕТ № 10