- •1. Еволюція людини і найдавніших цивілізацій на території України.
- •2. Східні словяни у іст. Контексті.
- •3. Передумови утворення та основні етапи розвитку держави Київська Русь.
- •4. Роздробленість Київської Русі . Південно-зах. Руські князівства
- •5.. Культура княжої України-Русі
- •6. Галицько-Волинське князівство як фактор формування української державності.
- •7. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •8.Україна під владою Речі Посполитої.
- •9. Українське козацтво: причини появи. Час, місце та роль в українській історії.
- •10. Козацтво – провідна суспільно-політична сила України.
- •11. Українська національно-визвольна війна (1648-1676 рр).
- •12. Запорізька Січ у 2 пол. 17-18 ст. Доля запорожців після зруйнування Січі.
- •13. Українські землі наприкінці 17- на початку 18 ст. Гетьманування і. Мазепи.
- •14. Політика Російської імперії щодо України у 18 ст.
- •15. Культура України в другій половині 17-18ст.
- •16.Національне відродження.
- •17. Скасування кріпацтва.
- •18. Геополітичне становище України на межі 19-20 ст.
- •20.Соціальне протистояння в Україні в 19ст.
- •21. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр. Причини поразки та уроки.
- •22. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами.
- •23. Укр. В складі срср.
- •24. Українські землі в роки Другої світової війни.
- •25. Геополітичні наслідки. Голод 1946-1947.
- •26. Укр. В період лібералізації 1950-1960.
- •27.Україна в період наростання кризових явищ 1960-1980.
- •28.Державна символіка України.
- •29.Національно-державне відродження укр. Народу 1980-1990.
- •30.Проголошення незалежності україни.
- •31. Дайте періодизацію світового розвитку з 1918 р. До 1945 р.
- •32. Охарактеризуйте провідні ідейно-політичні течії в європейських країнах міжвоєнного періоду.
- •33. Охарактеризуйте Версальсько-Вашингтонську систему міжнародниї відносин.
- •34. Причини, особливості, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929-1933 рр. Та пошуки виходу з неї.
- •35. Охарактеризуйте «Новий курс» ф. Рузвельта.
- •36. Дайте характеристику внутрішній і зовнішній політиці лейбористських та консервативних урядів Великої Британії у 20-30-рр. Хх ст.
- •37.Історія народного фронту у Франції 30-ті рр.
- •38.Німеччина за часів Веймарської республіки 1919-1933.
- •39. Нацистський режим в Німеччині.
- •40. Революції 1931–1936 рр. І громадянська війна 1936–1939 рр. В Іспанії.
- •41 . Франкістський режим в Іспанії.
- •42. Охарактеризуйте особливості соц..-екон. Розвитку Лат Америки.
- •43. Особливості центр.-Східної Європи Країнах 20-30 р.
- •44.Основні явища зах. Європи та Пн. Америки.
- •45.Соціально-економічний розвиток країн Азії та Африки 1920-1930.
- •46. Антигітлерівська коаліція: створення, цілі учасників, взаємовідносини між ними, основні досягнення.
- •47. Порівняйте особливості німецького окупаційного режиму в різних країнах Європи.
- •48. Рух Опору в окупованих країнах Європи в роки Другої світової війни
- •49. Спроби мирного врегулювання основних міжнародних проблем та розробка основ повоєнного устрою світу після Другої світової війни
- •50. «Холодна війна»: причини, перебіг, динаміка розвитку та наслідки
- •51. Основні періоди, явища і процеси соціально-економічного та суспільно-політичного життя країн Західної Європи і пн..Америки в 1945-2010 рр.
- •52. Основні етапи, тенденції соціально-економічного розвитку сша в 1945-2010 рр.
- •53. Основні етапи, тенденції соціально-економічного розвитку Великобританії в 1945-2010 рр.
- •54. Основні етапи, тенденції соціально-економічного розвитку Франції в 1945-2010 рр.
- •55. Основні етапи, тенденції соціально-економічного розвитку фрн в 1945-2010 рр.
- •56. Основні етапи і тенденції розвитку країн Центрально-Східної Європи у 1944-2010 рр.
- •57. Інтеграційні процеси в Європі у 1945-2010 рр.
- •58. Основні етапи і тенденції розвитку Латинської Амрики у 1945-2010 рр.
- •60. Основні тенденції розвитку культури зарубіжного світу у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •61. Еволюція політичного устрою в Росії в 17 ст.
- •62. Розвиток Росії в 18 ст.
- •63.Розвиток Росії в 19 столітті.
- •64. Форсована модернізація народного господарства в срср у 20 – 30-ті рр. Та її наслідки
- •65. Причини формування культу особи й. Сталіна та подолання його наслідків.
- •66. Спроба реформування соціалізму в срср «зверху» у другій половині 80-х рр. Хх ст. Крах срср та його наслідки
- •68.Традиціоналізм і модернізація в реформах м. Кемаля в Туреччині та Реза-шаха в Персії 20-х – 30-х рр. Хх ст.: компаративний аналіз.
- •69. Японія 20-х – 30-х рр. Хх ст.: від «демократії Тайсьо» до формування авторитарно-мілітаристського режиму. Ідеологія «кокутай».
- •70. Внутрішня і зовнішня політика кнр часів «культурної революції» (1965 – 1976 рр.).Зовнішньополітичний курс Китаю
- •72. Ісламська революція в Ірані 1978 – 1979 рр. Та її вплив на розвиток міжнародних відносин на мусульманському Сході.
- •73.Арабо-ізраїльський конфлікт у другій половині хх – на початку ххі ст.: витоки, специфіка, спроби врегулювання та сценарії розвитку.
- •75. Методи і прийоми навчання, їх класифікація. Активні методи навчання.
- •76.Прийоми словесного методу. Навести приклади їх використання на основі конкретного історичного мета ріалу. Вимоги до шкільної лекції. Бесіда та її види.
- •77.Прийоми роботи з умовно-графічною наочністю. Скласти структурно-логічну схему(10-11 кл.) та фрагмент опорного конспекту(6-7 кл).
- •78. Образотворча наочність. Навести приклади роботи з худ.Картиною, портретом, карикатурою із застосуванням прийомів драматизації, персоніфікації.
- •79. Визначення і роль світоглядної освіти. Місце і роль світогляду в духовній культурі. Вихідні засади світоглядної освіти.
- •80. Картографічна наочність на уроках історії: прийоми,правила показу, читання легенди карти. Типи історичних карт.
- •82. Організація роботи в групах на уроках історії. Метод проектів.
- •83. Прийоми вивчення фактичного матеріалу. Головні та неголовні факти. Прийоми їх вивчення.
- •84. Розвиток логічного мислення.
- •85. Тематичне і поурочне планування. Визначення мети уроку. Структурно- функціональний аналіз теми уроку.
- •86. Навчальні та виховні можливості кабінету історії.
- •87. Виховання учнів на уроках історії та при вивченні курсу людина і суспільство.
- •88. Форми контролю та перевірки знань і вмінь учнів: екзамени, заліки, контрольні роботи, тестування.
- •89. Прийоми роботи з підручником на уроках історії.
- •90. Учитель історії, його права та обов’язки.
- •91. Позакласна робота з історії. Тиждень історії.
- •92. Види уроків вивчення нового матеріалу.
- •93. Підготовка вчителя до уроку історії.
- •94. Професіограмма вчителя історії.
- •95. Методика роботи з різними видами історичних документів. Лабораторні та практичні роботи.
- •96. Семінари на уроках історії: мета. Прийоми і засоби проведення.
- •97 .Вимоги до сучасного уроку історії.
- •98. Прийоми використання предметної наочності. Методика підготовки та проведення екскурсій.
- •99.Прийоми і засоби вивчення хронології. Хронологічні та синхроністичні таблиці.
- •100. Технічні засоби навчання: класифікація, методика застосування.
- •101. Особливості, завдання і структура курсу людина і суспільство.
- •102. Типи і структура уроків курсу людина і суспільство.
- •103. Робота з підручником та іншими методичними засобами на уроках курсу людина і суспільство.
- •104. Методика краєзнавчої роботи в сучасній школі.
101. Особливості, завдання і структура курсу людина і суспільство.
Об’єкт – взаємодія людини і суспільства; формування гуманістичної культури учнів в процесі вивчення суспільствознавства. Предмет: внутрішні закономірності взаємодії головних факторів процесу вивчення курсу:соціально обумовлена мета, зміст навчання, пізнавальні можливості учнів. Структура курсу: людина, суспільство, культура, людина в сучасному світі. Завдання: підготовка учнів до взаємодії із соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного; формування в учнів національних і загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення; формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів.
102. Типи і структура уроків курсу людина і суспільство.
Структурні елементи уроку: постановка мети уроку, вивчення нового матеріалу, організація засвоєння способів діяльності на основі одержаної інфо шляхом її відтворення і застосування, організація творчого застосування знань і способів діяльності в нових ситуаціях, повторення та систематизація, контроль за результатами діяльності. Типи уроків: вступний урок(ввести учнів у проблематику курсу, теми, визначити провідну ідею, розпочати вивчення найбільш загальних понять); урок предявлення та вивчення нового матеріалу; урок застосування знань; урок узагальнюючого повторення і систематизації знань; урок комбінованого типу. Зміст кожного уроку повинен бути пронизаний логічною єдністю конкретного матеріалу й узагальнень, розвиватись найбільш доцільними для данного змісту методичними прийомами, з тим, щоб учні, засвоївши ідеї уроку, поступово підходили до усвідомлення ідей всієї теми. Урок повинен мати відповідну до своєї мети й завдань логіку побудови і характеризуватися раціональністю методичних прийомів, внутрішніх взаємозвязків ланок процесу навчання, єдиною логікою розгортання діяльності вчителя й учня.
103. Робота з підручником та іншими методичними засобами на уроках курсу людина і суспільство.
Прийоми робот из підручником: скласти план змісту пункту; сформулювати його основне положення, думку, висновок; виписати незнайомі поняття з визначеннями; виділити в тексті основне та допоміжне; відмітити місця чи окремі положення, які здаються незрозумілими; зясувати, яких положень стосуються ілюстрації і яку функцію вони виконують; знайти відповіді на запитання. Робота з документами: цитування, план, скласти ессе, словникова робота.
104. Методика краєзнавчої роботи в сучасній школі.
На основі вивчення досвіду організації і проведення краєзнавчої роботи була розроблена система методичної роботи з краєзнавства. Вона передбачає: покращення рівня знань, умінь і навичок учнів; поглиблення історичної пам`яті про минуле рідного краю і тим самим сприяє вихованню любові до нього.
Розроблені програма і методичні рекомендації проведення факультативних занять з краєзнавства включають в себе різноманітні форми і методи навчання, зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об`єктів учнями. Серед них визначальними є: методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об`єктів; екскурсії до краєзнавчого музею; тематичні розповіді екскурсовода і керівника факультативу; навчально-практичні роботи, лабораторні (з документами, архівними матеріалами з історії краю); зустрічі з ветеранами війни, національно-визвольного руху українського народу; практикуми в місцевому архіві; тематичні походи та експедиції; конференції з історії краю; організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю; робота з краєзнавчими текстами; дидактичні ігри з краєзнавства; ярмарки народних пісень, приказок, предметів побуту.
Для вчителя, який організовує вивчення історії рідного села (міста) рекомендуємо таку послідовність цієї роботи:
Розповідь про першу історичну згадку про село (місто).
Розпочати збір матеріалів про історію села (міста) або якщо вони зібрані, то їх підготовку(або вивчення) здійснити у такій послідовності:
- історичні відомості про заснування і назву села (міста);
- як здійснювалась його забудова;
- перші поселенці і їхні заняття;
- як зростала чисельність жителів;
- умови життя, національний і соціальний склад населення;
- вулиці і площі населеного пункту, їх назви та історія;
- які визначні історичні місця знаходяться у вашому селі (місті);
- формування архітектурного обличчя села (міста);
- визначні особистості – вихідці з рідного села (міста).
В процесі виконання цієї роботи періодично з учнями проводяться бесіди на тему: ”Історія села (міста) – історія нашої Батьківщини”, “Роль і місце вивчення історії села(міста) в нашому житті”, “Історія села (міста) в народних піснях, переказах, легендах, віршах, оповіданнях”.
Поглиблюється вивчення певного краєзнавчого об`єкту з учнями і під час тематичних екскурсій до краєзнавчого музею села (міста). Підсумком роботи, своєрідним звітом можуть бути учнівські реферати, до написання яких ставляться певні вимоги: різноманітність тем, відображення в них всієї специфіки краєзнавчої роботи, самостійність у роботі над рефератом, збір і оброблення матеріалу, його систематизація, написання і захист реферату.
