Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpory_istoria.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
358 Кб
Скачать
☆

101. Особливості, завдання і структура курсу людина і суспільство.

Об’єкт – взаємодія людини і суспільства; формування гуманістичної культури учнів в процесі вивчення суспільствознавства. Предмет: внутрішні закономірності взаємодії головних факторів процесу вивчення курсу:соціально обумовлена мета, зміст навчання, пізнавальні можливості учнів. Структура курсу: людина, суспільство, культура, людина в сучасному світі. Завдання: підготовка учнів до взаємодії із соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного; формування в учнів національних і загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення; формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів.

102. Типи і структура уроків курсу людина і суспільство.

Структурні елементи уроку: постановка мети уроку, вивчення нового матеріалу, організація засвоєння способів діяльності на основі одержаної інфо шляхом її відтворення і застосування, організація творчого застосування знань і способів діяльності в нових ситуаціях, повторення та систематизація, контроль за результатами діяльності. Типи уроків: вступний урок(ввести учнів у проблематику курсу, теми, визначити провідну ідею, розпочати вивчення найбільш загальних понять); урок предявлення та вивчення нового матеріалу; урок застосування знань; урок узагальнюючого повторення і систематизації знань; урок комбінованого типу. Зміст кожного уроку повинен бути пронизаний логічною єдністю конкретного матеріалу й узагальнень, розвиватись найбільш доцільними для данного змісту методичними прийомами, з тим, щоб учні, засвоївши ідеї уроку, поступово підходили до усвідомлення ідей всієї теми. Урок повинен мати відповідну до своєї мети й завдань логіку побудови і характеризуватися раціональністю методичних прийомів, внутрішніх взаємозвязків ланок процесу навчання, єдиною логікою розгортання діяльності вчителя й учня.

103. Робота з підручником та іншими методичними засобами на уроках курсу людина і суспільство.

Прийоми робот из підручником: скласти план змісту пункту; сформулювати його основне положення, думку, висновок; виписати незнайомі поняття з визначеннями; виділити в тексті основне та допоміжне; відмітити місця чи окремі положення, які здаються незрозумілими; зясувати, яких положень стосуються ілюстрації і яку функцію вони виконують; знайти відповіді на запитання. Робота з документами: цитування, план, скласти ессе, словникова робота.

104. Методика краєзнавчої роботи в сучасній школі.

На основі вивчення досвіду організації і проведення краєзнавчої роботи була розроблена система методичної роботи з краєзнавства. Вона передбачає: покращення рівня знань, умінь і навичок учнів; поглиблення історичної пам`яті про минуле рідного краю і тим самим сприяє вихованню любові до нього.

Розроблені програма і методичні рекомендації проведення факультативних занять з краєзнавства включають в себе різноманітні форми і методи навчання, зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об`єктів учнями. Серед них визначальними є: методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об`єктів; екскурсії до краєзнавчого музею; тематичні розповіді екскурсовода і керівника факультативу; навчально-практичні роботи, лабораторні (з документами, архівними матеріалами з історії краю); зустрічі з ветеранами війни, національно-визвольного руху українського народу; практикуми в місцевому архіві; тематичні походи та експедиції; конференції з історії краю; організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю; робота з краєзнавчими текстами; дидактичні ігри з краєзнавства; ярмарки народних пісень, приказок, предметів побуту.

Для вчителя, який організовує вивчення історії рідного села (міста) рекомендуємо таку послідовність цієї роботи:

Розповідь про першу історичну згадку про село (місто).

Розпочати збір матеріалів про історію села (міста) або якщо вони зібрані, то їх підготовку(або вивчення) здійснити у такій послідовності:

- історичні відомості про заснування і назву села (міста);

- як здійснювалась його забудова;

- перші поселенці і їхні заняття;

- як зростала чисельність жителів;

- умови життя, національний і соціальний склад населення;

- вулиці і площі населеного пункту, їх назви та історія;

- які визначні історичні місця знаходяться у вашому селі (місті);

- формування архітектурного обличчя села (міста);

- визначні особистості – вихідці з рідного села (міста).

В процесі виконання цієї роботи періодично з учнями проводяться бесіди на тему: ”Історія села (міста) – історія нашої Батьківщини”, “Роль і місце вивчення історії села(міста) в нашому житті”, “Історія села (міста) в народних піснях, переказах, легендах, віршах, оповіданнях”.

Поглиблюється вивчення певного краєзнавчого об`єкту з учнями і під час тематичних екскурсій до краєзнавчого музею села (міста). Підсумком роботи, своєрідним звітом можуть бути учнівські реферати, до написання яких ставляться певні вимоги: різноманітність тем, відображення в них всієї специфіки краєзнавчої роботи, самостійність у роботі над рефератом, збір і оброблення матеріалу, його систематизація, написання і захист реферату.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]