- •Програма начальної дисципліни «електрообладнання надводних кораблів»
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Інформаційно-методичне забезпечення
- •1. Загальна характеристика й основні елементи ееск
- •Коротка характеристика систем розподілу енергії
- •3. Принципи утворення електричних мереж
- •3.2. Загальна характеристика еес фрегату проекту 1135 (скр).
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •3.3. Керування і автоматизація еск.
- •План практичного заняття
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План лекції:
- •Вимоги до якості електроенергії эск
- •Класифікація автоматичних регуляторів напруги синхронних генераторів
- •3. Склад і принцип дії арн сг типу мск
- •4. Автоматичне регулювання частоти сг
- •Умови включення синхронних генераторів
- •Способи синхронізації
- •Автоматична синхронізація.
- •План лекції
- •Література
- •Введення
- •Поняття про опор ізоляції. Норми опору ізоляції.
- •2. Методи й прилади виміру опору ізоляції.
- •3. Пристроі для автоматичного контролю
- •Методика відшукання місць на кораблі зі зниженим опором ізоляції
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Призначення й класифікація телефонного зв'язку
- •2. Принцип дії безбатарейної
- •Магнітний потік, створюваний постійним магнітом, дорівнює
- •Принцип дії батарейного телефонного зв'язку
- •Блок-схема корабельного автоматичного телефонного зв'язку (катс)
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Принцип дії ссз на змінному струмі.
- •2. Призначення й структурні схеми машинних і кермових телеграфів.
- •3. Електрична схема кермового телеграфу й покажчика змінного струму
- •Корабельні тахометри.
- •Лекція №7 тема: основи теорії свинцово – кислотних акумуляторів
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Механізм утворення електродного потенціалу
- •2. Ехп при розряді і заряді ска
- •3. Основні характеристики ска
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Електрохімічні процеси при розряді і заряді
- •2. Характеристики лужних акумуляторів
- •3. Достоїнства і недоліки лужних акумуляторів.
- •План практичного заняття Тема: пз № 2. Побудова та основи експлуатації електричних акумуляторів.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Додаткова
- •Методичні вказівки курсантам (слухачам) щодо підготовки до семінарського заняття
- •Лекція №9 тема: способи заряду акумуляторів
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Способи заряду ска
- •2. Способи заряду лужних акумуляторів.
- •Перша ступінь заряду проводиться при нормальному зарядному струмі протягом 6 годин, а другий ступінь – при силі струму, рівній половині нормального також протягом 6 годин.
- •3. Способи заряду сца.
- •4. Забезпечення безпеки при експлуатації аб.
- •Висновки
- •План практичного заняття Тема: пз № 3. Розрахунок кабелів на припустиме нагрівання і витрату напруги.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття Тема: пз № 4. Вимірювання опору ізоляції корабельного електрообладнання.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття Тема: пз № 5. Побудова та основи експлуатації корабельної бойової телефонії та приладів управління кораблем.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •План лекції:
- •Література
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Лекція №10 тема: технічне обслуговування аб.
- •Введення
- •1. Зміст і періодичність то № 1
- •2. Зміст і періодичність то № 2
- •3. Освідчення аб
- •4. Лікувальні й профілактичні заходи аб
- •5. Характерні несправності аб Розглянемо додаткові заходи пожаро- і вибухобезпеки при експлуатації човнових акумуляторних батарей.
- •План лабораторного заняття
- •4.1. Мета лабораторного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і виконанню робіт.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Вимоги до оформлення звітів і захисту результатів роботи.
- •Контрольні питання
- •Література
Блок-схема корабельного автоматичного телефонного зв'язку (катс)
Корабельний автоматичний телефонний зв'язок (КАТС) - це система багато канального парного зв'язку з автоматичним керуванням, виконана за схемою централізованого комутатора. Вона забезпечує з'єднання між собою житлових і службових приміщень корабля, командних пунктів і бойових постів. Крім того, вона забезпечує особливий, привілейований зв'язок одному з абонентів (звичайно каюта командира). Цей абонент має можливість підключатися третім до двох, слухати їх або вести з ними розмову. Відбій у схемі особливого зв'язку абонента зі станцією однобічний, тобто якщо викликуваний абонент повісив трубку раніше, те йому знову надійде виклик.
Побудова суднових автоматичних телефонних станцій типу КАТС принципово однаково. Структурна схема станцій КАТС-Р показана на рис. 5.8. Вони розрізняються між собою тільки ємністю релейних і лінійних шукачів (ЛИ, РИ), що визначають кількість абонентських комплектів (АК) і комплектів реле сполучних ліній (РСЛ), включених у станцію з боку сполучених ліній (СЛ). До складу станції входять: абонентський комплект (АК), шнуровій комплект (ШК), універсальний комплект реле сполучних ліній (РСЛУ), погоджувальній комплект реле сполучних ліній (РСЛС), сигнально визивній пристрой (СВУ), індукторне – зумерній пристрій (ИЗУ), живлячий пристрій (ПУ). АТС-Л20 не має РСЛУ і РСЛС.
Рис. 5.8. Структурна схема телефонній станції типу КАТС-Р.
Абонентський комплект АК підключає абонентську лінію (АЛ) зі ШК з боку ИВ або ЛС, блокує абонентську лінію (АЛ) і подає по ній сигнал «Зайняте», якщо лінія ушкоджена або абонент не повісив трубку після закінчення розмови.
Шнуровій комплект ШК установлює з'єднання між абонентами своєї станції через РСЛУ або через РСЛУ і РСЛС з абонентами зовнішніх АТС, забезпечуючи при внутрішньому і зовнішньому вхідному зв'язку посилку виклику викликуваному абонентові і контроль посилки виклику зухвалому абонентові, а при зовнішньому вихідному зв'язку — трансляцію імпульсів набору номера викликуваного абонента.
Універсальний комплект реле сполучних ліній РСЛУ забезпечує зв'язок з подібними станціями або по одній лінії двосторонньої дії, або по двох лініях однобічний дії (одна вихідна й однієї вхідної лінії). Зв'язок з міськими АТС здійснюється тільки по лініях однобічної дії: вихідний зв'язок — через РСЛУ і РСЛС, а вхідний — тільки через РСЛУ.
Погоджувальній комплект реле сполучних ліній РСЛС установлює вихідні з'єднання по двох провідним сполучним лініям до міських АТС: вихідні лінії включаються на станціях КАТС-Р у РСЛС, а на міських АТС - в абонентські комплекти. Схема РСЛС здійснює корекцію імпульсів набору номера.
Сигнально визивній пристрой СВУ здійснює наступні функції: подачу сигналу готовності станції і посилку індукторного струму; подачу сигналу «Зайнятий»; контроль за проходженням зумерного й індукторного струмів; подачу сигналу витримки часу для примусового звільнення непродуктивно зайнятих ШК; сигналізацію перегоряння індивідуальних і головних запобіжників.
Індукторне – зумерній пристрій ИЗУ перетворює постійний струм напругою 60В в змінний струм частотою 450 Гц (зумерні сигнали) і 25 Гц (визивний струм).
Живильний пристрій ПУ призначений для перетворення змінного струму частотою 50 Гц, напругою 127 або 220В в постійний струм напругою 60В, необхідний для живлення телефонної станції.
У станціях типу КАТС-Р передбачаються наступні види зв'язку: звичайний зв'язок між абонентами станції; переважний зв'язок особливого абонента; двосторонній зв'язок з подібними АТС; вихідний зв'язок з подібними АТС; вихідний зв'язок з міськими АТС і РТС систем МБ і ЦБ; вхідний зв'язок від подібних або міських АТС і РТС систем МБ і ЦБ; напівавтоматичний вхідний і вихідний зв'язок - за допомогою комплекту проміжного апарата.
ВИВОДИ.
Найбільш простими й надійними системами телефонного зв'язку є системи безбатарейного зв'язку. Тому вони застосовуються як аварійні засоби зв'язку між приміщеннями й БП корабля. Звичайно, батарейні системи зв'язку застосовуються як у бойовій, так і в повсякденній організації.
Громіздкість і мала гнучкість батарейного телефонного зв'язку привели до широкого застосування на кораблях автоматичного телефонного зв'язку, як дублюючого засобу телефонних установок бойового призначення.
Лекція №6
ТЕМА: ПРИЛАДИ УПРАВЛІННЯ КОРАБЛЕМ.
Навчальні цілі:
1. Вивчити принципи дії систем синхронного зв'язку.
2. Вивчити призначення й структурні схеми машинних і кермових телеграфів і покажчиків і тахометрів.
3. Прищепити любов до спеціальності.
