- •Програма начальної дисципліни «електрообладнання надводних кораблів»
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Інформаційно-методичне забезпечення
- •1. Загальна характеристика й основні елементи ееск
- •Коротка характеристика систем розподілу енергії
- •3. Принципи утворення електричних мереж
- •3.2. Загальна характеристика еес фрегату проекту 1135 (скр).
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •3.3. Керування і автоматизація еск.
- •План практичного заняття
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План лекції:
- •Вимоги до якості електроенергії эск
- •Класифікація автоматичних регуляторів напруги синхронних генераторів
- •3. Склад і принцип дії арн сг типу мск
- •4. Автоматичне регулювання частоти сг
- •Умови включення синхронних генераторів
- •Способи синхронізації
- •Автоматична синхронізація.
- •План лекції
- •Література
- •Введення
- •Поняття про опор ізоляції. Норми опору ізоляції.
- •2. Методи й прилади виміру опору ізоляції.
- •3. Пристроі для автоматичного контролю
- •Методика відшукання місць на кораблі зі зниженим опором ізоляції
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Призначення й класифікація телефонного зв'язку
- •2. Принцип дії безбатарейної
- •Магнітний потік, створюваний постійним магнітом, дорівнює
- •Принцип дії батарейного телефонного зв'язку
- •Блок-схема корабельного автоматичного телефонного зв'язку (катс)
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Принцип дії ссз на змінному струмі.
- •2. Призначення й структурні схеми машинних і кермових телеграфів.
- •3. Електрична схема кермового телеграфу й покажчика змінного струму
- •Корабельні тахометри.
- •Лекція №7 тема: основи теорії свинцово – кислотних акумуляторів
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Механізм утворення електродного потенціалу
- •2. Ехп при розряді і заряді ска
- •3. Основні характеристики ска
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Електрохімічні процеси при розряді і заряді
- •2. Характеристики лужних акумуляторів
- •3. Достоїнства і недоліки лужних акумуляторів.
- •План практичного заняття Тема: пз № 2. Побудова та основи експлуатації електричних акумуляторів.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Додаткова
- •Методичні вказівки курсантам (слухачам) щодо підготовки до семінарського заняття
- •Лекція №9 тема: способи заряду акумуляторів
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Способи заряду ска
- •2. Способи заряду лужних акумуляторів.
- •Перша ступінь заряду проводиться при нормальному зарядному струмі протягом 6 годин, а другий ступінь – при силі струму, рівній половині нормального також протягом 6 годин.
- •3. Способи заряду сца.
- •4. Забезпечення безпеки при експлуатації аб.
- •Висновки
- •План практичного заняття Тема: пз № 3. Розрахунок кабелів на припустиме нагрівання і витрату напруги.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття Тема: пз № 4. Вимірювання опору ізоляції корабельного електрообладнання.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття Тема: пз № 5. Побудова та основи експлуатації корабельної бойової телефонії та приладів управління кораблем.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •План лекції:
- •Література
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Лекція №10 тема: технічне обслуговування аб.
- •Введення
- •1. Зміст і періодичність то № 1
- •2. Зміст і періодичність то № 2
- •3. Освідчення аб
- •4. Лікувальні й профілактичні заходи аб
- •5. Характерні несправності аб Розглянемо додаткові заходи пожаро- і вибухобезпеки при експлуатації човнових акумуляторних батарей.
- •План лабораторного заняття
- •4.1. Мета лабораторного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і виконанню робіт.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Вимоги до оформлення звітів і захисту результатів роботи.
- •Контрольні питання
- •Література
План лекції:
Введення.
1. Принцип дії систем синхронного зв'язку (ССС) на змінному струмі.
2. Призначення й структурні схеми машинних і кермових телеграфів і покажчиків.
3. Електрична схема кермового телеграфу й покажчика змінного струму.
4. Корабельні тахометри:
Виводи.
Література
В.Г. Сиротенко. Електроэнергетические системы кораблей. Севастополь: СВВМИУ. Ч. 2. 1983.
В.М. Яшутин. Електрооборудование подводных лодок. Учебное наглядное пособие. Севастополь: СВВМИУ. Ч.1, 2. 1985.
Е. М. Сухарев. Судовые электрические станции, сети и их эксплуатация. - Л.: Судостроение. 1986.
С.А. Воробьёв . Внутрикорабельные технические средства связи. Севастополь: СВВМИУ. 1981.
Введення
Прилади управління кораблем (ПУК) призначені для передачі наказів з командних пунктів (КП) на бойові пости (БП), звідки виробляється керування механізмами, що забезпечують хід і маневрування корабля, а також для здійснення контролю за правильним прийомом переданих наказів й їхнім виконанням.
До приладів управління кораблем ставляться:
машинні телеграфи;
кермові телеграфи й покажчики;
тахометри.
Початком розвитку ПУК є 18 століття, коли росіяни вчені Ломоносов і Рихман винайшли перший у світі електричний покажчик.
В 1832 році росіянин учений Шилінг винайшов електричний дротовий телеграф.
Уперше ці прилади були застосовані на паровому фрегаті «Полкан» в 1855 році, де був установлений електричний телеграф, удосконалений Якоби.
Після цього ПУК постійно вдосконалювалися, але принцип їхньої дії залишився той же.
Робота електричних телеграфів і покажчиків заснована на використанні принципу синхронного зв'язку, відповідно до якого забезпечується одночасний поворот 2-х і більш механічно незв'язаних між собою валів на рівні або пропорційні кути.
Основними елементами синхронного зв'язку ССЗ є:
датчик (Д) - провідна ланка;
приймачі (П) - ведені ланки;
лінія зв'язку між Д и П.
Розрізняють дві системи синхронного зв'язку:
Система синхронної передачі кута.
Система синхронного обертання.
У приладах керування кораблем використається система синхронної передачі кута, у якій забезпечується синхронної поворот осей на той або інший кут з наступною їхньою фіксацією в положенні, що задає провідною ланкою (датчиком). Ці системи можуть виконуватися як на змінному, так і на постійному струмі. На сучасних кораблях використаються, в основному, системи синхронного зв'язку на змінному струмі, принцип дії яких ми й розглянемо в другому питанні лекції.
1. Принцип дії ссз на змінному струмі.
Системи синхронного зв'язку (ССЗ) можуть працювати на змінному струмі як промислової частоти (50 Гц), так і підвищеної частоти (400 Гц).
Датчиками й приймачами в цих системах є сельсини, тобто двигуни невеликої потужності. Вони мають:
первинну обмотку (обмотку збудження);
вторинну обмотку (обмотка синхронізації).
Кожна із цих обмоток може розташовуватися як на статорі, так і на роторі.
Принцип дії ССС не залежить від місця розташування обмоток. Ми розглянемо його на ССС із розташуванням первинних обмоток на статорі сельсина, а вторинних - на роторі (рис. 6.1).
Найпростіша електрична схема такої системи має сельсин-датчик СсД і сельсин-приймач СсП. Первинні обмотки датчика й приймача (ОВ) включені в мережу змінного струму, а однойменні вторинні фазні обмотки з'єднані між собою лінією зв'язку.
Змінний магнітний потік обмоток збудження індуктирує у фазних обмотках датчика й приймача ЕРС, значення яких дорівнюють наступним величинам:
д
ля
датчика
д
ля
приймача
,
де
- діючі значення ЕРС фазних обмоток
датчика;
- теж саме – приймача;
Е - максимальне значення ЕРС фазної обмотки при збігу її осі з віссю первинної обмотки (ОВ);
α, α' - кут між віссю ОВ і поздовжньою віссю фазної обмотки синхронізації відповідно приймача й датчика.
Рис. 6.1. Система синхронного зв’язку.
Тому що однойменні фази вторинних обмоток датчика й приймача з'єднані між собою, індукуемі в них ЕРС спрямовані зустрічно.
У погодженому положенні роторів датчика й приймача (кути рівні) ЕРС, що індукують в їхніх фазних обмотках, будуть рівні між собою, а сумарна ЕРС і струм у фазних лініях будуть дорівнюють нулю.
При неузгодженості роторів (кути не рівні), порушується рівність ЕРС й у фазних лініях з'являється струм, обумовлений різницею ЕРС СсД і СсП.
Таким чином, при неузгодженості положення роторів по обмотках синхронізації сельсинів буде протікати зрівняльний струм, що, взаємодіючи з магнітним потоком ОВ, створює обертаючі моменти, що прагнуть розгорнути ротори в погоджене положення, тобто щоб α=α'.
Тому що при передачі команди повернений ротор датчика фіксується в новому положенні, то під дією обертаючого моменту розвертається й займає погоджене положення ротор приймача, показуючи який наказ потрібно виконати.
Таким чином, якщо при відсутності живлення датчик і приймач були не узгоджені, то при подачі живлення їхнього ротора під дією синхронізуючого моменту займуть однакове положення, тобто відбудеться самосинхронізація системи. Тому дана система є такою, що само синхронізується.
