- •Програма начальної дисципліни «електрообладнання надводних кораблів»
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Інформаційно-методичне забезпечення
- •1. Загальна характеристика й основні елементи ееск
- •Коротка характеристика систем розподілу енергії
- •3. Принципи утворення електричних мереж
- •3.2. Загальна характеристика еес фрегату проекту 1135 (скр).
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •3.3. Керування і автоматизація еск.
- •План практичного заняття
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План лекції:
- •Вимоги до якості електроенергії эск
- •Класифікація автоматичних регуляторів напруги синхронних генераторів
- •3. Склад і принцип дії арн сг типу мск
- •4. Автоматичне регулювання частоти сг
- •Умови включення синхронних генераторів
- •Способи синхронізації
- •Автоматична синхронізація.
- •План лекції
- •Література
- •Введення
- •Поняття про опор ізоляції. Норми опору ізоляції.
- •2. Методи й прилади виміру опору ізоляції.
- •3. Пристроі для автоматичного контролю
- •Методика відшукання місць на кораблі зі зниженим опором ізоляції
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Призначення й класифікація телефонного зв'язку
- •2. Принцип дії безбатарейної
- •Магнітний потік, створюваний постійним магнітом, дорівнює
- •Принцип дії батарейного телефонного зв'язку
- •Блок-схема корабельного автоматичного телефонного зв'язку (катс)
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •1. Принцип дії ссз на змінному струмі.
- •2. Призначення й структурні схеми машинних і кермових телеграфів.
- •3. Електрична схема кермового телеграфу й покажчика змінного струму
- •Корабельні тахометри.
- •Лекція №7 тема: основи теорії свинцово – кислотних акумуляторів
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Механізм утворення електродного потенціалу
- •2. Ехп при розряді і заряді ска
- •3. Основні характеристики ска
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Електрохімічні процеси при розряді і заряді
- •2. Характеристики лужних акумуляторів
- •3. Достоїнства і недоліки лужних акумуляторів.
- •План практичного заняття Тема: пз № 2. Побудова та основи експлуатації електричних акумуляторів.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Додаткова
- •Методичні вказівки курсантам (слухачам) щодо підготовки до семінарського заняття
- •Лекція №9 тема: способи заряду акумуляторів
- •План лекції:
- •Література
- •Введення
- •Способи заряду ска
- •2. Способи заряду лужних акумуляторів.
- •Перша ступінь заряду проводиться при нормальному зарядному струмі протягом 6 годин, а другий ступінь – при силі струму, рівній половині нормального також протягом 6 годин.
- •3. Способи заряду сца.
- •4. Забезпечення безпеки при експлуатації аб.
- •Висновки
- •План практичного заняття Тема: пз № 3. Розрахунок кабелів на припустиме нагрівання і витрату напруги.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття Тема: пз № 4. Вимірювання опору ізоляції корабельного електрообладнання.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •План практичного заняття Тема: пз № 5. Побудова та основи експлуатації корабельної бойової телефонії та приладів управління кораблем.
- •Навчальни питання і розподіл часу (2 години)
- •4. Зміст практичного заняття та методика його проведення
- •4.1. Мета практичного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і участі в заняттях.
- •План лекції:
- •Література
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Підведення підсумків практичного заняття.
- •Лекція №10 тема: технічне обслуговування аб.
- •Введення
- •1. Зміст і періодичність то № 1
- •2. Зміст і періодичність то № 2
- •3. Освідчення аб
- •4. Лікувальні й профілактичні заходи аб
- •5. Характерні несправності аб Розглянемо додаткові заходи пожаро- і вибухобезпеки при експлуатації човнових акумуляторних батарей.
- •План лабораторного заняття
- •4.1. Мета лабораторного заняття.
- •4.2. Обов’язки курсантів (слухачів) по підготовці і виконанню робіт.
- •Організація і порядок контролю і проведення заняття.
- •4.5. Вимоги до оформлення звітів і захисту результатів роботи.
- •Контрольні питання
- •Література
2. Характеристики лужних акумуляторів
До них відносяться залежності ємності, ЕРС і напруги від тривалості розряду і величини розрядного струму.
Ємність лужного акумулятора.
Величина ємності кадмієво-нікелевого акумулятора залежить від цілого ряду конструктивних і експлуатаційних факторів.
Насамперед, на величину ємності впливає кількість активних речовин на електродах і ступінь їхнього використання. Продукти розряду, що утворяться на поверхні активної маси, не дозволяють цілком використовувати активні матеріали, тому коефіцієнти використання мають наступні значення: по (+) електроду – 30-45 %,
по (-) електроду – 48-54% для кадмію
і 13-21 % - для заліза.
Причому при розряді великими струмами коефіцієнт використання зменшується.
Крива залежності ємності С КНА від часу розряду має вид рис.8.1. У тривалих режимах розряду, починаючи з 3-х годинного, ємність С= const.
Рис.8.1. Зміна ємності КНА від часу розряду.
Ємність із ходом терміну служби міняється по кривої рис.8.2. У перший період вона росте за рахунок додаткового формування активних мас, а потім знижується за рахунок вимивання, усадки і часткового перетворення активних речовин у необоротні продукти.
Рис.8.2. Зміна ємності КНА від терміну служби.
Значний вплив на величину ємності КНА робить склад електроліту. Це порозумівається тим, що у водяному розчині КОН при t15оС ростуть кристали активної маси (+) пластин, що викликає зменшення поверхні контакту активної маси з електролітом і швидке зменшення ємності акумулятора. Тому, у водяний розчин КОН додають приблизно 20 ч/л їдкого літію LiOH, одержуючи складений електроліт.
Крім того, електроліт лужного акумулятора має властивість, стикаючись з повітрям, активно відбирати вуглекислий газ. У результаті реакції
2КОН + СО2 = К2СО3 + Н2О
утвориться сіль вугільної кислоти – поташ, що зменшує ємність. Щоб виключити це акумулятори роблять герметичними, закриваючи вентиляційний отвір безповоротним клапаном, а при збереженні – наливають невелика кількість гасу чи вазелінової олії.
Зміна ЕРС і напруги при розряді і заряді КНА.
Сл.2
а) Криві зміни ЕРС і U КНА при розряді мають вид (рис.3). Крапки (1)А и а(1’) показують величини ЕРС і U на початку заряду, коли на (+) електроді мається вищий окисел нікелю NiО2, що утворився наприкінці заряду (він підвищує електродний потенціал (+) електрода). За час розрядки 0-t1 NiО2 перетвориться в NiOOH і ступінь окислення нікелю знижується, тому ЕРС і U на ділянках (1-2) АБ і (1’-2’ ) а-б падає. (Ці ділянки можуть зникнути взагалі якщо розряд починати через якийсь час після заряду).
Рис. 8.3. Зміна ЕРС і напруги при розряді КНА.
За час розряду від t1 до t2 в акумуляторі йдуть основні струмоутворюючі реакції. ЕРС зменшується за рахунок зменшення кількості струмоутворюючіх іонів, що надходять у приелектродний шар через плівку продуктів розряду. Напруга знижується швидше за рахунок росту внутрішнього опору акумулятора. Час відповідає припустимій кінцевій напрузі.
При подальшому розряді ЕРС і U швидко падають, тому що продукти розряду, що нагромадилися на електродах, ізолюють активну масу, що залишилася, від електроліту.
б) Криві зміни U і ЕРС КНА при заряді мають вид рис. 8.4. Відразу, після включення КНА на зарядку починають протікати дві реакції:
-
основна 2Ni(OH)2
+ Cd(OH)2
→ 2NiOOH + 2H2O
+ Cd
(+) (-) (-)
(+)
- і частково Cd(OH)2 + 2NiOOH → Cd + 2Ni2 + 2H2O
(-)
(+) (-)
(+)
Таким чином, на (+) електроді, поряд з NiOOH, з'являється вищий окисел NiО2, тому ЕРС і U у початковий момент різко зростають (ділянка 0-t1).
Рис. 8.4. Зміна ЕРС і напруги при заряді КНА.
На ділянці від t1 до t2 електрохімічні процеси супроводжуються підвищенням концентрації струмоутворюючіх іонів у приелектродних шарах, тому Е и U ростуть. У
точці В (3), що відповідає часу t2, починається відновлення заліза по реакції
2Ni(OH)2 + Fe(OH)2 → 2NiOOH + 2H2O + Fe
(+) (-) (-)
(+)
ЕРС акумулятора зростає, тому що електродний потенціал заліза більше, ніж кадмію. ЕРС цілком зарядженого КНА дорівнює 1,40-1,45 В.
Електрохімічні процеси при розряді і заряді СЦА.
Електрохімічна система СЦА має вид:
-
(-) Zn
КОН
Ag2O (+)
Електрохімічні процеси СЦА можуть бути представлені в такий спосіб. У судину, заповнена водяним розчином лугу КОН, опущені два електроди, виготовлені з цинку й окису срібла. Між електродами і розчином електроліту виникають електродні потенціали. Цинковий електрод стає (-), другий – (+) системи. Якщо до СЦА підключити за допомогою Р1 споживач електроенергії, то в замкнутому ланцюзі з'явиться електричний струм і піде струмоутворююча реакція
Аg2O + Zn → 2Ag + ZnО, тобто
(+) (-) (+) (-)
продуктами розряду є: на (+) відновлене срібло, а на (-) – окис цинку.
При заряді СЦА електрохімічні процеси протікають у два етапи. На першому етапі, відразу після включення генератора на заряд СЦА, протікає наступна реакція:
2Ag + ZnО → Аg2O + Zn,
(+) (-) (+) (-)
Однак через якийсь час заряду процес утворення Аg2O раптово припиняється, а на (-) електроді ще мається невідновлений окис цинку. Починається другий етап електрохімічних процесів, що представляється у виді комплексу реакцій:
у розчині електроліту луг дисоціїрує по рівнянню
4КОН 4К+ + 4ОН ‾
на (+) електроді йде окислювання срібла з утворенням окису 2-х валентного срібла
Ag – 2e + 2ОН ‾ → AgО + H2O
Ag2O – 2e + 2OH → 2AgО + H2O
на (-) електроді продовжується відновлення цинку
2ZnO + 4e + 4K+ + 2 H2O → 2Zn + 4KOH.
Результуюче рівняння П етапу заряду має вид:
Ag + Ag2O + 2ZnO → 3AgO + 2Zn
(+) (+) (-) (+) (-)
Весь процес заряду можна записати у виді:
Ag + ZnO → AgO + Zn,
(+) (-) (+) (-)
тобто до кінця заряду на (+) електроді утвориться не одновалентний окис Ag2O, а двовалентний окис срібла AgО. Тому ЕХС СЦА стали зображувати формулою
-
(-) Zn
КОН
AgО (+)
Електрохімічні процеси при розряді також розчленовуються на два етапи. Остаточно для оборотної системи можна написати на першому етапі
р
AgО + Zn Ag + ZnО
(+) (-) з (+) (-)
і на другому етапі
р
Ag2O + Zn 2Ag + ZnО
(+) (-) з (+) (-)
Особливістю електрохімічних процесів СЦА є те, що електроліт бере участь у них тільки як переносник зарядів – провідник: не асимілюється і не відновлюється при розрядах і зарядах (dел = 1,4 г/см3).
Характеристики СЦА.
Основні характеристики СЦА мають особливості, обумовлені ЕХС і конструктивним виконанням деталей. Ємність СЦА змінюеться якісно аналогічно КНА (рис.8.1-8.2).
Ємність СЦА.
Ємність СЦА міняється в залежності від режиму розряду за часом менше, ніж в інших типів акумуляторів. Ємність справного СЦА обмежує цинковий електрод. Причому, коефіцієнт використання цинку тим більше, чим менше щільність струму і більше тривалість розряду. Найменша ємність виходить при коротких розрядах великими струмами, коли час розряду обмежується температурою нагрівання струмоведучих деталей, тому що при цьому на поверхні (-) електрода утвориться плівка окису цинку, що збільшує електричний опір.
При розрядах струмами середньої величини ємність мало змінюється від одного режиму до іншого з деякого тривалого режиму розряду. Так починаючи з 50-ти годинного режиму розряду і при усіх більш тривалих режимах ємність практично залишається однієї і тієї ж. Але це справедливо при постійній температурі.
100% ємність СЦА віддає при
температурах 30-40ос.
Підвищення і зниження температури
супроводжується зменшенням ємності.
Верхня межа температури для СЦА дорівнює
70оС
(85-95% С). Працездатність СЦА не губиться
і при (-30
-40)оС
(20-30% С).
Ємність СЦА міняється з ходом терміну служби. Ємність при цьому зменшується через знос електродів, оповзання активних мас. Але основним фактором, що обмежує термін служби СЦА, є хімічне руйнування сепараторної плівки.
При збереженні СЦА губиться ємність унаслідок саморозряду від 5 до 15% на місяць. (2-4)% > Варипаєв. Причинами саморозряду є:
саморозчинення цинку
Zn + 2KOH → K2ZnО2 + H2↑ (на (-) електроді);
зменшення кількості окисленого срібла на (+) електроді, тому що на ньому йдуть реакції:
Ag + AgO → Ag2O
2AgO → Ag2O + ½ O2↑.
Сл.5
Зміна ЕРС і напруги СЦА при розряді і заряді.
Напруга і ЕРС СЦА змінюються якісно аналогічно КНА (рис.8.2-8.4).
ЕРС СЦА відразу після заряду
дорівнює Ео =
0,63 – (- 1,216) = 1,846 В, де
.
Під час розряду і заряду СЦА щільність електроліту практично не міняється, а зміна ЕРС порозумівається тільки зміною ступеня окисленості активних речовин на електродах.
Графіки зміни ЕРС і напруги
при розряді СЦА мають вид (рис.7). На
графіку яскраво виражені дві ділянки
(0-t1)
і (t1-t2).
Величина ЕРС на першій ділянці визначається
наявністю на (+) електроді 2-х валентного
окису срібла AgО. До кінця першого етапу
розряду AgО (+) електрода відновлюється
до одновалентного окису Ag2O
і ЕРС знижується:
Е = 0,344 – (-1,216) = 1,56 В. (t1-t2).
Наприкінці розряду (після t2) різке зниження ЕРС порозумівається утворенням окису цинку на всій поверхні (-) електрода. На відміну від ЕРС напруга на обох ділянках не залишається постійної, а поступово знижується за рахунок збільшення внутрішнього опору СЦА.
Перша ділянка (0-t1) при розряді великими струмами чи після тривалого збереження зарядженого СЦА може зникнути взагалі. На ділянці t1-t2 U міняється дуже мало – (1,51 – 1,53) В. Висока стабільність розрядних характеристик – одне з коштовних властивостей СЦА. Розряд повинний бути закінчений при досягненні кінцевої напруги (1,0 – 1,3 В).
Графіки зміни ЕРС і U при заряді (рис.8). Також мають дві ступіні. На першому етапі ЕРС залишається приблизно постійної, відповідної по величині наявності на (+) електроді одновалентного окису срібла. Тому і U≈const≈1,65 В. З появою 2-х валентного окису срібла ЕРС різко зростає. Для підтримки сталості струму заряду, випливаючи за ЕРС, приходиться різко піднімати U ≈ до 1,95 В. Потім протягом 2-го етапу заряду Е и U залишаються постійними. Наприкінці заряду припиняється окислювання срібла і починається інтенсивне виділення кисню на (+) електроді. Це приводить до підвищення ЕРС. Одночасно зростає і внутрішній опір, тому що окисли срібла мають провідність у 105-1012 разів менше, ніж чисте срібло. Тому, підтримуючи струм заряду постійним, приходиться різко збільшувати напругу, U ≈ 2,1 В. Але величина кінцевої напруги не визначає кінця заряду. Про повноту заряду можна судити тільки по кількості енергії, відданої акумулятору, тобто по величині Iз і тривалості заряду.
