- •Науково-методичне обґрунтування теми
- •План викладання лекційного матеріалу
- •Гостра дихальна недостатність (гдн)
- •Стадії гіпоксії (гдн)
- •Інтенсивна терапія при гдн
- •6.Покращення нереспіраторних функцій легень:
- •1. Справжнє утоплення
- •2. Асфікcичне утоплення
- •3. Синкопальне утоплення
- •Особливості реанімаційних заходів при утопленні
- •П о в і ш е н н я (странгуляційна асфіксія)
- •Астматичний статус
- •Невідкладна допомога
- •«Коронарний кафе – синдром»
- •Ларингоспазм.
- •Гострий стенозуючий ларингіт (синдром «несправжнього крупа)
- •І ступінь - катаральна форма
- •Іі ступінь - фібринозна форма
- •Іу ступінь - флегмонозна форма
- •Техніка трахеостомії
- •Карта орієнтовної основи дій (оод) роботи студентів з літературою
- •Тестовий контроль
Астматичний статус
Астматичний напад – стан ядухи, зумовлений спазмом бронхів і пору-шенням їх прохідності.
Виникає при порушенні балансу між парасимпатичним і симпатичним відділами вегетативної нервової системи.
Внаслідок подразнення гілок блукаючого нерва виникає надмірна його імпульсація, яка викликає скорочення гладкої мускулатури бронхів.
Звужується їх просвіт, а надмірна секреція
і набряк слизової оболонки порушують бронхіальну прохідність.
Причини:
алергічні, неврогенні або ендокринні фактори.
Клініка.
Раптово напад задухи, який розпочинається з сухого кашлю.
На відстані чути свистячі сухі хрипи.
Хворий робить короткий вдих, за яким відразу ж триває утруднений подовжений видих. У диханні приймає участь допоміжна мускулатура. Сидяче положення.
Дуже тривожна ознака – відсутність харкотиння.
При повній обструкції бронхів розвивається синдром «німої легені»: дихання нерівномірне, при аускультації визначаються зони «мовчання» ділянок легень або цілих часток.
У хворих наростає гіпоксія, гіперкапнія з подальшою втратою свідомості.
У більшості випадків напад бронхіальної астми можна припинити вдиханням аерозолю астматолу (чи його аналогів), вживанням 1-2 табл. теофедрину чи антастману, п/ш 1 мл 5% р. ефедрину, в/в 10 мл 2,4% р. еуфіліну на фізрозчині.
Довготривалий напад бр. астми (або се-рія частих), що не піддається стандартній терапії бета-адреноміметиками, ксантинами та глюко- кортикоїдами, розцінюють як астматичний статус.
Невідкладна допомога
Налагодити інгаляцію зволоженого кисню, при можливості в дихальну суміш додати 20-30% гелію.
9
Інфузійна терапія: кристалоїди, 5% р. глюкози, реополіглюкін.
При виражених симптомах зневоднення: інфузія – 5-7 л на добу.
При метаболічному ацидозі – 4% р. гідрокарбонату натрію.
Гормональна терапія: гідрокортизон 150-200 мг в/в кожні 2-3 год., преднізолон 60 мг кожні 4-6 год., дексаметазон 8-16 мг кожні 6 год.
Спазмолітичні, антигістамінні та седативні: (10 мл 2,4% р. еуфіліну, 2 мл 2% р. но-шпи, 1 мл 2% р. димедролу, 2-4 мл 0,5% р. сибазону, 10-20 мл 20% р. натрію оксибутирату) – в/в.
При наростанні ознак серцевої недостатності – серцеві глікозиди: 0,5 мл 0,05% р. строфантину у фізрозчині.
В окремих випадках, як засіб негайної дії можна провести лікувальний фторотаново- кисневий наркоз, який ліквідує спазм бронхів і покращує оксигенацію організму.
При відсутності ефекту і погіршенні загального стану хворому проводять інтубацію трахеї і ШВЛ.
Важливе значення приділяють раціональній антибактеріальній терапії, усуненню алергічних факторів, лікуванню супровідних соматичних захворювань, своєчасному проведенні адекватної ін фузійної та інгаляційної терапії, що можуть попередити виникнення астматичного статусу.
«Коронарний кафе – синдром»
Це синдром гострої раптової асфіксії, який виникає при попаданні стороннього тіла в голосову щілину та перекритті її просвіту.
Причиною його є порушення біомеханіки ковтання та дихання.
Потерпілий, який до того жваво розмовляв під час їди, раптово, перервавши мову на півслові, схоплюється на ноги. Він пробує вдихнути повітря, однак енергійні зусилля виявляються марними. Руки судомно охоплюють шию, яку потерпілий розпачливим рухом вивільняє від одягу, розриваючи його. Обличчя синіє, набрякає, в очах з’являється жах. Через 3-4 хв потерпілий втрачає притомність, падає. Розвиваються судоми. Пульс, спочатку частий, напружений, швидко слабне. Спроби дихання стають все менш вираженими. Виникають мимовільні сечовипускання та дефекація, судоми припиняються, розширюються зіниці… настає клінічна смерть.
Отже при гострій тотальній обструкції голосової щілини стороннім тілом можна розрізнити такі періоди танатогенезу:
10
24. Для ліквідації гіперкапнії хворому слід: |
1 провести ШВЛ 2 перелити р. натрію гідро карбон. 3 ввести цитохром С 4 провести оксигенотерапію 5 перелити одногруп сумісну кров |
25. Ларингоспазм ліквідують введенням: |
1 м’язових релаксантів та ШВЛ 2 стимуляторів дих. (кордіаміну) 3 натрію гідрокарбонату 4 сечогінних 5 накладанням трахеостоми |
26. Для проведення тривалої (більше тижня) штучної вентиляції легень хворому слід: |
1 накласти трахеостому 2 заінтубувати трахею 3 провести конікотомію 4 вводити дихальні аналептики 5 здійснити трахеобронх. лаваж |
27. Для попередження виникнення ларингоспазму необхідно: |
1 ввести периферичні М-холінолі- тики 2 очистити рот та горло від харко- тиння 3 ввести хворому спазмолітики (розчин но-шпи) 4 провести ШВЛ 5 вивести нижню щелепу |
28. Для усунення аспіраційного синдрому необхідно: |
1 відсмоктати із трахеї шлунковий вміст 2 ввести еуфілін 3 ввести глюкокортикоїди 4 натиснути на епігастральна ді- лянку 5 промити шлунок |
29. При попаданні стороннього тіла в гортань у дитини виникла асфіксія. Врятувати дитину може тільки: |
1 пряма ларингоскопія з діставанням стороннього тіла 2 невідкладна трахеостомія 3 різкий удар між лопатками 4 поворот дитини вниз головою 5 фіброгастроскопія |
19
іноді екстрасистоли, мимовільне сечовипускання. Яка стадія гострої дихальної недостатності: |
5 У стадія |
18. У хворого відсутня свідомість. Виникли судороги. Зіниці розши-рені. Шкіряні покриви синюшні з мармуровим малюнком. АТ Крит. впав. Пульс аритмічний. Виявлю-на гіпоксія і гіперкапнія. Діагноз: |
1 ІІІ стадія 2 І стадія 3 ІІ стадія 4 ІУ стадія 5 У стадія
|
19. Пацієнт в реанімаційному відділенні у коматозному стані, відмічається рідке (6-8 дих/хв), шумне, глибоке дихання. Визна-чить патологічний тип дихання: |
1 дихання Чейн – Стокса 2 тахіпноє 3 дихання Біота 4 дихання Куссмауля 5 брадипноє |
20. Хворий у коматозному стані, дихає через трахеостому. Чергова м/с реанімаційного від. помітила, що дихання у нього стало частіше, з’явився ціаноз шкіри. Що з переліченого стало причиною порушення дихання: |
1 набряк гортані 2 обтюрація трубки 3 набряк легень 4 ларингоспазм 5 западання язика
|
21. Які з препаратів не належать до бронхолітиків: |
1 димедрол 2 адреналін 3 еуфілін 4 сальбутамол 5 тровентол |
22. Які з препаратів не признача-ють під час приступу бронхіальної астми: |
1 строфантин 2 еуфілін 3 адреналін 4 астмопент 5 теофедрин |
23. Що не являється причиною астматичного статусу: |
1 приступ стенокардії 2 інфекції дихальних шляхів 3 відміна глюкокортикоїдів 4 передозування адреноміметиків 5 використання великих доз не- стероїдних препаратів |
18
1-й період – хворий притомний, знаходиться на ногах (2-4 хв);
2-й період – втрата притомності та розвитку судом (2-3 хв);
3-й період – клінічна смерть. Триває з 5-ї до 10-ї хв.
Невідкладна допомога
У першому періоді лікар, медсестра чи будь-хто, обізнаний з основами реанімації, повинен спробувати прийом Геймліха. Для цього реаніматор заходить за спину потерпілого та охоплює руками нижні відділи його грудної клітки, заводячи кисті рук в епігастральну ділянку. Він наказує потерпілому енергійно видихнути, і в цей час стискає руками грудну клітку та різко перегинає його тулуб до переду і донизу.
Такий прийом дозволяє створити високий тиск у трахеї потерпілого, внаслідок чого видихуване повітря виштовхує стороннє тіло з-поміж голосових зв'язок назовні.
При невдалій спробі, або при втраті притомності (другий період), врятувати життя потерпілому може лише негайна конікотомія (розсічення щитоподібно-перстнеподібної зв’язки).
