- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •Розділ 1. Загальні положення
- •Розділ 2. Класифікація науково-дослідних робіт
- •Підготовчий етап:
- •3.Завершальний етап:
- •Види пояснень
- •Види узагальнень
- •Методологічні принципи
- •Розділ 4. Методологічні принципи наукового дослідження
- •Розділ 5. Методи наукового дослідження
- •Класифікація емпіричних психологічних методів за в. М. Дружиніним
- •Розділ 6. Структура звіту з науково-дослідної роботи студента
- •Розділ 7. Порядок викладу матеріалу відповідно до структури звіту
- •Розділ 8. Вимоги до оформлення звіту з науково-дослідної роботи студентів
- •(Назва таблиці)
- •Розділ 9. Вимоги до захисту
- •Список використаної літератури
- •Приблизний перелік тем для проведення науково-дослідної роботи студентів зі спеціальності «Психологія»
- •Методика роботи з документами та літературними джерелами
- •Методика збору інформації через спостереження
- •Методика збору інформації через анкетування
- •Методика збіру інформації через інтерв’ю
- •Приклади
- •Приклад оформлення титульних листів східноукраїнський національний університет
- •Кафедра________Психології______________________
- •Курсова робота
- •Луганськ - 2013
- •________________Шаповалової Ганни Ігорівни_____________
- •Календарний план
Методика роботи з документами та літературними джерелами
В прикладних дослідженням (особливо при вивчення комунікації) все більш широке розповсюдження знаходить метод аналізу документів як вельми ефективний метод збору первинної інформації. Документи з різним ступенем повноти відображають життя людини, суспільства передають фактологічну сторону соціальної дійсності, фіксують в собі особливості розвитку усіх виразних засобів спілкування, насамперед, структуру мови. При аналізі джерел соціальної інформації виступають текстові повідомлення.
Під документом в дослідницькій діяльності розуміють спеціально створений предмет для передачі та зберігання інформації, зафіксований в тексті, фото та відео тощо, це джерело, яке містить інформацію про життя, діяльність як окремих людей, спільноти, так і суспільства в цілому. Ананліз документів дозволяє отримати відомості про минулі події, безпосереднє спостереження яких вже неможливе.
Методи аналізу документів можна поділити на два види:
традиційні (якісні), які можуть бути загальними (розуміння, інтуїція, осмислення);
спеціальні (юридичні, психологічні та ін.).
Традиційний аналіз розділяється на:
зовнішній – аналіз контексту документа та всіх обставин, які супроводили його появу. Мета аналізу – встановлення вигляду, форми, часу та міста його появи, автора, ініціатора, мети створення, ступеню надійності, визначення контексту документа;
внутрішній аналіз – це дослідження містить зміст документа. Мета внутрішнього аналізу: виявлення рівню достовірності цифр та фактів, які наводяться в тексті; встановлення рівню компетентності автора документа, виявлення особистого відношення автора до тим
Продовження Додатку Б
фактам,
які описуються в документі.
Передбачаються відповіді на наступні питання:
Що являє собою документ (вигляд, форма документа, потреба використання для аналізу спеціальних методів)?
Який контекст документу?
Хто автор документу?
Яка мета створення документа?
Яка надійність самого документу?
Яка достовірність зафіксованих в документі даних?
Який фактичний зміст документа (необхідно з’ясувати всі факти, які відображені в документі)?
Який оцінний зміст документа (необхідно з’ясувати вираз оцінок, мотивів, ціннісних уявлень, що відображені в документі?);
Які висновки можна зробити про факти, що містяться в документі?
Які висновки можна зробити про оцінки, що містяться в документі?
Спеціальні види аналізу документів:
Психологічний – використовується при оцінці відношення автора до будь-якого політичного, економічного чи соціального явища. На основі таких досліджень може бути отримано уявлення про формування суспільної думки, суспільних установок та ін.
При психологічному аналізі документів використовується метод контент-аналізу (аналіз змісту). Основними напрямками використання контент-аналізу є:
виявлення та оцінка характеристик тексту як індикаторів певних сторін об’єкта, який вивчається;
з’ясування причин, що породили дане повідомлення;
оцінка ефекту впливу повідомлення (наприклад, рекламного).
Продовження Додатку Б
Специфіка контент-аналізу полягає в тому, що його процедура передбачає підрахунок частоти та об’єм згадок тих чи інших одиниць
досліджуваного тексту. Отримані за допомогою контент-аналізу кількісні характеристики тексту дають можливість зробити висновки про якісний, в тому числі латентному (скритому) змісті тексту. Правомірність використання контент-аналізі визначається тим, що текст є завжди продуктом людської діяльності, соціального середовища в широкому сенсі. Тому він несе в собі сліди впливу різноманітних соціальних факторів. Звідси витікає можливість виявити та виміряти ці фактори шляхом реєстрації в тексті відповідних індикаторів. Головна складність заклечається в знаходженні таких процедур, за допомогою яких можна було б знайти в тексті відповідні індикатори досліджуваних явищ та характеристик, заміряти їх а потім адекватно інтерпретувати. Для рішення цього завдання контент-аналіз використовує процедури, сутність яких полягає в тому, щоб виходячи з конкретного тексту документів та завдань дослідження зробити наступне: після того, як сформульовані тема, завдання та гіпотези дослідження, визначаються категорії аналізу – найбільш загальні, ключові поняття, які відповідають дослідницьким задачам. Система категорій відіграє роль питань і вказує, які відповіді повинно знайти в тексті. В практиці досвіду роботи з документами склалась стійка система категорій – це знак, цілі, цінності, тема, герой, автор, жанр та ін.
Додаток В
