3.Завершальний етап:

А) Обробка даних – спрямована на рішення наступних завдань:

• упорядкування початкового матеріалу, перетворення множинності даних в цілісну систему відомостей, на основі яких можливо подальший опис і пояснення об’єкта і предмету, які вивчаються;

• виявлення та ліквідація помилок, недоліків, пропусків у відомостях;

• виявлення прихованих від безпосереднього сприйняття тенденцій, закономірностей та зв’язків;

• виявлення нових фактів, які не очікувались й небули помічені в ході емпіричного процесу;

• з’ясування рівня достовірності, надійності й точності зібраних даних й отримання на їхній основі науково обґрунтованих результатів.

Проводиться кількісна (маніпуляція з виміряними характеристиками об’єкта, який вивчається) та якісна обробка даних (це засіб попереднього проникнення в сутність об’єкта шляхом виявлення його невиміряними якостями на базі кількісних даних).

Б) Інтерпретація результатів. Результати, отримані в процесі реалізації емпіричної частини дослідження самі по собі не представляють ніякої цінності. Смисл проведеної роботі надає інтерпретація цих даних згідно з початковою теоретичною концепцією. Вона робиться на основі опису об’єкта, який вивчається. Під інтерпретацією розуміють дві процедури:

- пояснення – з’ясування сутності об’єкта (див. табл. 3.1).

- узагальнення – це виявлення для групи об’єктів (явищ) найбільш суттєвих рис, що визначають їх найважливіші якісні характеристики (див. табл. 3.2).

Таблиця 3.1

Види пояснень

Види пояснень	Їх зміст
Субстанціональне	Зміст його постає в розкритті субстрату, з яким об’єкт закономірно пов'язаний. В психології це реалізується через вказівку на фізіологічні основи психіки, на її матеріальний субстрат – нервову систему.
Продовження таблиці 3.1
Атрибутивне	Зміст його постає у розкритті закономірних зв’язків об’єкта з його атрибутами, тобто розкриття сутності об’єкта через його якості (атрибути).
Генетичне (причинне)	Здійснюється через звернення к попереднім станам об’єкта. Причина лежить в минулому, слідство – в теперішньому.
Контргенетичне (слідче)	Пояснення апелює до подальших станів об’єкта. Знаючи слідство в теперішньому, пояснюємо причину в минулому.
Структурне	Реалізується як встановлення структури об’єкта (склад його елементів та їхніх зв’язків) чи як виявлення включення об’єкта в більш загальну зовнішню структуру.

Таблиця 3.2

Види узагальнень

Види узагальнень	Їх зміст
Узагальнення ситуацій	Перенос результатів на більш широке коло обставин.
Узагальнення відповідей	Підведення різноманітних реакцій під одну об’єднуючу їх категорію.
Узагальнення на рівні особистості	Визнання репрезентативності вибірки.
Узагальнення відносин	Підвищення рівня зв’язку між змінними: від встановлення факту наявності зв’язку через різні рівні опису до визнання цього зв’язку фундаментальним явищем.

В) Висновки – завершальний етап дослідження. Висновки повинні відображати сутність проблеми й бути короткими, тобто лаконічними. Необхідно, щоб висновки погоджувалися із сформульованими на початку дослідження метою та завданнями, тобто у висновках вказується, чи вирішені завдання, чи досягнута мета дослідження і в кінцевому результаті – чи вирішена проблема.

Гарне дослідження завершується 3-4 вагомими висновками, кількість висновків, яке рекомендується: від 7 до 9, що передбачено об’ємом короткочасної пам’яті та уваги.

За формою викладу висновки не обов’язково повинно представляти у вигляді словесних висловлень. В деяких випадках можливо використання графічних зображень, математичних формул, фізичних моделей та ін. Але й вони, як правило, супроводжуються короткими поясненнями.