Тема 18. Тлумачення юридичних норм

Теоретичні питання

1. Поняття, необхідність та значення тлумачення юридичних норм, його основні риси.

2. Поняття та види тлумачення – з’ясування юридичних норм. Основні способи тлумачення – з’ясування.

3. Поняття та види тлумачення – роз’яснення юридичних норм. Суб’єкти офіційного делегованого нормативного тлумачення за законодавством України.

4. Інтерпретаційно-правові акти: поняття, юридичні властивості та види.

Термінологічне завдання

Засвойте визначення понять: тлумачення юридичних норм, тлумачення-з’ясування юридичних норм, тлумачення-роз’яснення юридичних норм, інтерпретаційно-правовий акт.

Методичне завдання

Складіть у зошиті схему видів інтерпретаційно-правових актів за всіма відомими вам критеріями.

Практичні завдання

Виходячи із класифікації тлумачення юридичних норм, визначить (за різними критеріями) вид тлумачення, яке здійснюється:

1) Конституційним Судом України; 2)суддею місцевого суду під час судового розгляду конкретної юридичної справи; 3) адвокатом; або ж 4) вченим-юристом у статті, надрукованій в журналі “ Право України”.

Джерела для підготовки:

А. Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. – Ст.147, 150.

2. Закон України “Про Конституційний Суд України” (Ст. 13, 62, 63) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49.

3. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст.529.

Б. Спеціальна література:

1. Алексеев С.С. Общая теория права. – М., 2008. –гл. 36.

2. Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права. – К., 2001.

3. Дроздов Г.В. Правовая природа разъяснений закона высшими органами судебной власти // Государство и право. – 1992. – № 1.

4. Закон: создание и толкование / Под ред. Пиголкина А.С. – М., 1998.

5. Костенко О. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя // Право України. – 2000. – № 6.

6. Рабінович П., Савчук Н. Офіційне тлумачення законодавства: герменевтичний аспект // Право України. – 2001. – № 11.

7. Насырова Т.Я Телеологическое (целевое) толкование закона: теория и практика. – Казань, 1988.

8. Нор Н. Правова природа Постанов Пленуму Верховного Суду України та їх роль в механізмі кримінально-процесуального регулювання // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Вип. 44. – Львів, 2007.

9. Смирнов А.В., Манукян А.Г. Толкование норм права. – М., 2008.

10. Соцуро Л. Неофициальное толкование права. – М., 2000.

11. Тодика Ю.Н. Толкование Конституции и законов Украини: теория и практика. – Харьков, 2001.

12. Черданцев А.Ф. Толкование советского права. – М., 1979.

13. Шмелева Г.Г. Конкретизация юридических норм в правовом регулировании. – Львов, 1988. – С. 58-63.

14. Шмелёва Г.Г. О некоторых проблемах толкования-уяснения юридических норм // Проблемы толкования и реализации законодательства в Украине и задачи адвокатуры. – Сімферополь. – 2003.

Тема 19. Правопорушення і юридична відповідальність

Теоретичні питання

1. Поняття, ознаки та склад правопорушення. Види правопорушень.

2. Поняття та види причин правопорушень. Причини правопорушень в сучасних умовах України та шляхи їх усунення.

3. Поняття, основні риси та види юридичної відповідальності, її співвідношення з іншими заходами державного примусу.

4. Підстави, принципи та функції юридичної відповідальності.

Термінологічне завдання

Засвойте визначення понять: правопорушення, вина, причини правопорушень, юридична відповідальність.

Методичне завдання

Складіть у зошиті схеми: а) складу правопорушення; б) видів правопорушень; в) видів юридичної відповідальності.

Практичне завдання

Визначте, чи є правопорушеннями такі вчинки студентів: а) невиконання учбових завдань, передбачених навчальним планом вузу; б) невиконання термінологічного завдання, передбаченого планом семінарського заняття; в) невідвідування семінарських занять без поважних причин; г) незадовільна відповідь на іспиті.

Якщо такі вчинки (або якийсь з них) є правопорушенням, то до якого виду вони належать? Охарактеризуйте їх об’єктивну та суб’єктивну сторони.

Джерела для підготовки:

А. Нормативно-правові акти:

1. Кримінальний кодекс України. – Ст.11, 18, 22, 23.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – Ст.9-12, 23, 33.

3. Кодекс законів про працю України. – Ст. 147-152.

4. Цивільний кодекс України. – Ст. 1166, 1179.

5. Цивільний процесуальний кодекс України. – Ст. 90, 91.

Б. Спеціальна література:

1. Базылев Б.Т. Юридическая ответственность. Теоретические вопросы. – Красноярск, 1985.

2. Баранов В.М. Теория юридической ответственности. – Н.-Новгород, 1998.

3. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. – М., 1976.

4. Братко А.Г. Правоохранительная система: Вопросы теории. – М., 1991. – Гл. 1.

5. Денисов Ю.А. Общая теория правонарушения и ответственности: социологические и юридические аспекты. – Л., 1983. – Гл. 1. – п. 2; Гл. 3. – п. 2.

6. Зелена О. Визначення підстав юридичної відповідальності: актуальні питання // Право України. – 2003. – № 4.

7. Иванов А.А. Цели юридической ответственности, её функции и принципы // Государство и право. – 2003. – № 6.

8. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. – М., 1982.

9. Кудрявцев В.Н. Причины правонарушений. – М., 1976.

10. Лейст О.З. Понятие ответственности в теории права // Весник МГУ: Серия право. – 1994. – № 1.

11. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственнность. – М., 1985. – С. 6-28, 130-152.

12. Малиновский А.А. Злоупотребление субъективным правом (теоретико-правовое исследование). – М., 2007. – гл. 2, 3.

13. Русинов Р.К., Кожевников С.Н., Минникес И.А. Правонарушение и юридическая ответственность. – Иркутск, 1989. – Гл. 2, 3.

14. Хуторян Н.М. Поняття юридичної відповідальності в загальній теорії права // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 11. – К., 2001.