Література:

1. Патологічна фізіологія /За ред. М.Н.Зайка і Ю.В.Биця,-К.:Вища шк.,1995.—С. 26-41, 50-51.

2. Патофізіологія: підручник /М.Н.Зайко, Ю.В.Биць, Г.М.Бутенко та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – С. 25-36, 63.

3. Литвицкий П.Ф. Патофизиология: Учебник: В 2т.-М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002.

Заняття № 3

Тема: Загальне вчення про патогенез. Патогенний вплив іонізуючого випромінювання на організм.

Навчальні цілі.

На прикладі патогенного впливу іонізуючого випромінювання на організм навчитися виділяти руйнівні та пристосувальні явища у патогенезі, причинно-наслідкові зв’язки та специфічні і неспецефічні механізми розвитку хвороб.

Знати:

• види, джерела та властивості променевої енергії;

• фізико-хімічні процеси, що виникають під дією іонізуючого випромінювання;

• процес кровотворення в нормі, номенклатуру та морфологію клітин крові.

Вміти:

• моделювати в експерименті гостру променеву хворобу;

• пояснити взаємозв’язок причини і патогенезу хвороби;

• визначити кількість гемоглобіну, еритроцитів у периферичній крові.

Завдання до самостійної позааудиторнної роботи.

1. Види випромінювання і шляхи його дії на організм.

2. Пояснити патогенну дію іонізуючого випромінювання на біологічні структури людського організму.

3. Від чого залежить чутливість тканини до дії іонізуючого випромінювання?

4. Які фактори сприяють і які перешкоджають розвитку променевих уражень?

5. Які захисно-компенсаторні механізми у клітинах направлені на попередження і ліквідацію променевого ураження?

Контрольні питання теми:

1. Що таке “ патогенез”? На які періоди ділиться патогенез хвороби?

2. Як взаємозв’язані причина і патогенез хвороби?

3. Сукупність яких процесів і явищ складають основу патогенезу?

4. Що таке причинно- наслідкові явища в патогенезі? Наведіть приклади.

5. Що таке “ порочне коло” в патогенезі? Наведіть приклад.

6. Що таке головна ланка патогенезу? Наведіть приклад.

7. Що розуміють під специфічними і неспецифічними механізмами патогенезу?

8. Які існують зв’язки між місцевими та загальними явищами в патогенезі?

9. Поясніть суть прямої і непрямої дії іонізуючого випромінювання

10. Що таке радіотоксини? Назвіть їх види.

11. Поясніть механізми ушкодження клітинних структур і метаболічних процесів при променевому ураженні.

12. Назвіть форми і стадії гострої променевої хвороби.

13. Які синдроми розвиваються при гострій променевій хворобі? Поясніть їх патогенез.

14. Кількісні і якісні зміни з боку крові і кісткового мозку при гострій променевій хворобі.

15. Кількісні і якісні зміни з боку крові і кісткового мозку при хронічній променевій хворобі.

16. Які віддалені наслідки дії на організм іонізуючого випромінювання?

ПРОТОКОЛ № 3 Дата_______________

Самостійна аудиторна робота студента.

Вивчається картина периферичної крові при гострій променевій хворобі у кролика. За три дні до заняття тварину опромінюють дозою 450 Бер. В динаміці забирають кров для виготовлення мазків. На занятті студенти вивчають кількісні зміни з боку периферичної крові.

Дослід 1. Визначити кількість гемоглобіну.

Вистригають шерсть на вусі кролика, шкіру обробляють спиртом, просушують ефіром і роблять надріз вуха. У пробірку від гемометра Салі наливають децинормальний розчин соляної кислоти до цифри 2 на шкалі грам-процентів. Капіляром від гемометра Салі набирають 0.02 мл крові і виливають її у пробірку з соляною кислотою. Суміш струшують і дають відстоятися 5 хв. Потім доливають дистильовану воду і помішують скляною паличкою, поки колір рідини у пробірці зрівняється з кольором стандартного розчину солянокислого гематину. Розраховують кількість гемоглобіну в ммоль/л. Формула розрахунку: В ·0,6206, де

В - кількість гемоглобіну в г%;

0.6206 – коефіцієнт перерахунку в одиниці СI.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 2. Визначення кількості еритроцитів.

У пробірку наливають 4 мл 3% розчину хлориду натрію. За допомогою капілярної піпетки набирають 0,02 мл крові та випускають її на дно пробірки. Вміст обережно перемішують. Потім краплю рідини пастерівською піпеткою поміщають під заздалегідь притерте покривне скло лічильної камери. Підраховують еритроцити у 5 великих (тобто у 80 малих) квадратах сітки Горяєва і вираховіють їх кількість у 1 л крові за формулою:

А · 4000 · 200 · 10⁸ = А · 10¹² = А Т/л , де

80 100 100

А –кількість еритроцитів у 5 великих квадратах;

4000 – об’єм малого квадрата складає 1/4000 мм³;

200 – розведення крові;

80 – кількість порахованих малих квадратів;

10⁸ – множник для перерахунку кількості еритроцитів у одиниці СI.

Т – тера - 10¹² .

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 3. Підрахунок кількості лейкоцитів.

У пробірку наливають 0,4 мл 3% розчину оцтової кислоти (підфарбованої метиленовою синькою). За допомогою капілярної піпетки набирають 0.02 мл крові та виливають її на дно пробірки. Суміш перемішують, а потім заповнюють камеру Горяєва. Підраховують кількість лейкоцитів у 100 великих квадратах сітки. Розраховують кількість лейкоцитів у 1 л крові.

Х = А · 4000 · 20 · 10⁶ = А Т /л , де

1600 · 1 20

А – сума лейкоцитів у 100 великих квадратах;

1600 – кількість підрахованих малих квадратів;

1/4000 – об’єм малого квадрата в мм^3;

20 – ступінь розведення крові;

10⁶ – множник для перерахунку кількості лейкоцитів у одиниці

СI.

Г – гіга - 10^9;

^{________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________}