- •IV. Тахеометричне знімання
- •IV.1. Основні формули та прилади тахеометричного знімання
- •IV. 1.1. Суть тахеометричного знімання
- •IV. 1.3. Нитковий віддалемір. Теорія ниткового віддалеміра у трубі із зовнішнім фокусуванням
- •IV.1.4. Визначення сталих к і с ниткового віддалеміра
- •IV. 1.5. Теорія ниткового віддалеміра в трубі з внутрішнім фокусуванням
- •IV.1.6. Експериментальне визначення змінної Рт
- •IV.1.7. Тахеометричні рейки
- •IV. 1.8. Приведення похилих віддалей, виміряних нитковим віддалеміром, до горизонту
- •IV. 1.9. Перетворення основної формули тригонометричного нівелювання
- •IV. 1.10. Точність тригонометричного нівелювання
- •IV.1.11. Точність ниткового віддалеміра
- •IV.1.12. Будова вертикального круга тахеометра з циліндричним рівнем при алідаді вертикального круга
- •IV.1.13. Будова вертикального круга тахеометра з циліндричним рівнем тільки при алідаді горизонтального круга
- •IV.1.14. Виведення формул для визначення місця нуля (мо) і кутів нахилу тахеометром 2т-30
- •IV. 1.15. Виведення формул для визначення місця нуля (мо) і кутів нахилу тахеометра т-30
- •IV. 1.16. Приведення значення місця нуля (мо) до нуля
- •IV.1.17. Перевірки кругових тахеометрів
- •IV. 1.18. Будова номограм ного тахеометра
- •IV.1.19. Теорія номограмного тахеометра
- •IV.1.20. Перевірка номограмного тахеометра
- •IV. 1.21. Електронні тахеометри та автоматизовані системи відлічування
- •IV. 1.22. Будова електронного тахеометра Leica тс 403l
- •IV.2. Виконання тахеометричного знімання поверхні
- •IV.2.1. Знімальна основа для тахеометричного знімання
- •IV.2.2. Створення пунктів знімальної основи тахеометричними ходами
- •IV.2.5. Прокладання тахеометричного ходу
- •IV.2.7. Послідовність роботи на станції під час тахеометричного знімання
- •IV.3. Камеральні роботи за результатами тахеометричного знімання
- •IV.3.1. Опрацювання журналу тахеометричного ходу
- •IV.3.3. Обчислення висот пунктів тахеометричного ходу
- •IV.3.4. Опрацювання журналу тахеометричного знімання
- •IV.3.5. Складання плану тахеометричного знімання
Розділ
IV
Висоти
пунктів 5 і 7 відомі з геометричного
нівелювання. Обчислюють висоти пунктів
тахеометричного ходу 1 і 2 у відомості
(табл. IV.3.3).
У
колонку 1 відомості записують номери
пунктів тахеометричного ходу, а у
колонки 2 і 3 зі схеми тахеометричного
ходу
(рис.
IV.
3.2)
- середні значення довжин ліній
(горизонтальних проекцій) та перевищень.
Знаходять
периметр ходу Р
та суму виміряних перевищень "Lhnp.
Теоретичну
суму перевищень у ході (полігоні)
визначають за формулою
Zhm=HK-Hn, (IV.3.25)
де
Н„
і Нк-
висоти початкового і кінцевого пунктів
ходу відповідно.
Таблиця
IV. 3.3
Відомість
обчислення висот пунктів тахеометричного
ходуIV.3.3. Обчислення висот пунктів тахеометричного ходу
Номери пунктів ходу |
Довжини ліній, м |
Середні значення перевищень, м |
Поправки Sf, у виміряні перевищення, м |
Виправлені перевищення, м |
Висоти пунктів, м |
5 |
|
|
|
|
222,34 |
|
122,38 |
+3,14 |
+0,02 |
+3,16 |
|
1 |
|
|
|
|
225,50 |
|
113,61 |
-2,47 |
+0,01 |
-2,46 |
|
2 |
|
|
|
|
223,04 |
|
146,30 |
+1,45 |
+0,01 |
+1,46 |
|
7 |
|
|
|
|
224,50 |
/*=382,29 Zhnp=+2.12м ES* =+0,04м =+2,16м
£А(п =+2,1 6л<
/* = - 0,04 м
, 0,04 Р 0,0004-382,29 Лпоо..
доп fh = —=- = р = -0,088 м
VH л/З
Зауважимо, що у зімкненому ході (полігоні) початковий пункт є одночасно кінцевим, тобто НП=НК . Отже, ІАТ для такого ходу дорівнює нулю. Далі за формулою
/A=2A„p-ZAm (IV.3.26)
обчислюють нев’язку у ході та порівнюють її значення з допустимою нев’язкою, яку знаходять за формулою
384
Тахеометричне знімання