- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра переробки, стандартизації і сертифікації сировини
- •Методичні рекомендації
- •Лабораторна робота № 1 розпушування, змішування та тіпання волокон
- •1.1. Стислі теоретичні відомості
- •1.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Задачі за темою
- •Лабораторна робота № 2 чесання різних видів волокон
- •2.1. Стислі теоретичні відомості
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Задачі за темою
- •Лабораторна робота № 3 оцінка якості довгого чесаного лляного волокна
- •3.1. Стислі теоретичні відомості
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Задачі за темою
- •Лабораторна робота № 4 складання та витягування стрічки
- •4.1.Стислі теоретичні відомості
- •4.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Задачі за темою
- •Лабораторна робота № 5 формування рівниці
- •5.1. Стислі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Задачі за темою
- •Лабораторна робота № 6 кільцеве та пневмомеханічне прядіння
- •6.1. Стислі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Задачі за темою
- •Лабораторна робота № 7 сукання та крутіння пряжі
- •Стислі теоретичні відомості
- •7.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Задачі за темою
- •Лабораторна робота № 8 підготовка пряжі до ткацтва
- •8.1. Стислі теоретичні відомості
- •8.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Задачі за темою
- •Лабораторна робота № 9 формування тканини на ткацькому верстаті
- •9.1. Стислі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Задачі за темою
- •Лабораторна робота № 10 визначення якості характерних нетканих матеріалів
- •10.1. Стислі теоретичні відомості
- •10.2. Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 11 визначення лінійної щільності природних волокон і ниток
- •11.1. Стислі теоретичні відомості
- •11.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Задачі за темою
- •Лабораторна робота № 12 визначення вологості волокон натурального походження
- •12.1. Стислі теоретичні відомості
- •11.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Задачі за темою
- •Лабораторна робота № 13 визначення міцнісних характеристик волокон натурального походження
- •13.1. Стислі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Задачі за темою
10.1. Стислі теоретичні відомості
Неткані полотна поділяють за трьома ознаками: способом одержання, складом волокна, призначенням.
За способом одержання розрізняють в'язально-прошивні, голкопробивні і клеєні неткані полотна. В'язально-прошивні полотна можуть бути холстопрошивними, ниткопрошивними і полотнопрошивними. Холстопрошивні неткані полотна є шаром волоконного полотна, який скріплений прошивною ниткою основов’язаним трикотажним переплетенням. Ниткопрошивні неткані полотна складаються з систем ниток (основи й піткання), що скріпляють прошивною ниткою, яка вільно накладається одна на одну. Полотнопрошивні неткані матеріали складаються з легкої каркасної основи (тканина, трикотажне полотно, ниткопрошивне полотно, плівка), прошитої переплетенням трико з ворсовою петлею так, що на одній стороні розташовані ворсові петлі, а на іншій ворсова нитка закріплюється переплетенням трико.
За волоконним складом неткані полотна ділять на бавовняні, напівшерстяні, шовкові і лляні, які в свою чергу можуть бути однорідними і неоднорідними. Для отримання нетканих полотен разом з високоякісною сировиною використовують низькосортну сировину, відходи натуральних і хімічних волокон в текстильних виробництвах, відновлену вовну, трикотажну обрізу і ін. Як прошивні нитки найчастіше застосовують бавовняну пряжу і капронові нитки.
За призначенням неткані полотна ділять на полотна типу тканин, утеплюючих - типа ватину, меблеві, взуттєві і ін.
Артикул нетканих полотен складається з шестизначного числа. Перша цифра артикулу для всіх нетканих полотен 9; друга цифра указує волоконний склад: 1- бавовняні, 2 – напівшерстяні, 3- шовкові, 4 – лляні. Третя цифра відповідає способу одержання: 1- холстопрошивні; 2- ниткопрошивні, 3- полотнопрошивні, 4- голкопробивні, 5- клеєні. Четверта цифра вказує групу за призначенням: 1- побутові нитки, 2- обтиральні (влагопоглинаючі), тарні і пакувальні тканини, 3- взуттєві тканини, 4- основа для штучної шкіри, 5- фільтрувальні і меблеві тканини, 6- ватин. П'ята і шоста цифра позначають порядковий номер артикулу в кожній групі.
Якість нетканих полотен оцінюється за наступними фізико-механічними показниками: масою, довжиною полотен, лінійною густиною і нерівністю за лінійною густиною, структурою полотен і вологістю.
Якість процесу характеризується змістом сторонніх домішок, спутаних у вузол волокон, сміття, жмутів, які не прочесуються, і ін.
Прочісування високої якості – це прочісування не тільки чисте, тобто те, що має мінімальну кількість дефектів, але і рівномірне за будовою, структурою, розташуванням волокон, без звичності і каламутних плям, дір і рваних кінців.
Для оцінки якості процесу існують наступні методи:
подача кількості дефектів в прочісуванні, затисненому між двома стінами;
експресний метод за допомогою спеціальної пластини з отворами;
метод ручного розбору і подачею кількості дефектів у наважці чесальної стрічки, який забезпечує точніше визначення кількості дефектів, але вимагає більше часу, тому його застосовують в основному при дослідницьких роботах.
Якість процесу оцінюють як відмінну, добру або задовільну.
В процесі розбракування визначають якість готової продукції (сорт), її фізико-механічні властивості.
Контроль декоративно – колористичного оформлення нетканих матеріалів, які піддають обробним операціям, включає комплекс технічних заходів щодо контролю і аналізу вживаних вибілюючих і фарбувальних речовин, обробних препаратів, а також інструментального методу оцінки білизни, колористичного ефекту в процесах фарбування ( рівність забарвлення), друкування і кінцевої обробки.
Центральне місце в цьому контролі займають питання оцінки якості забарвлення і живлення нетканих матеріалів як по відношенню до зовнішніх фізико – хімічних дій, світла, світлопогоди, так і з погляду якості кольору, що визначається на основі об'єктивної колориметрії, оцінки відносин при відтворенні кольору від заданого зразка (еталона), визначення різнотону забарвлення і ін.
