11.2. Порядок виконання роботи

Прилади та устаткування: шаблон 50 мм завдовжки, торсійні ваги, набір волокон, установка для визначення повітропроникності волокон ВПЛ і розсувне гребінне поле (РГП), спеціальний різак, мотовило МПА-1М, вагові текстильні квадранти та ножиці.

1. Готують 10 пучків лляних волокон. З кожного пучка роблять вирізки за шаблоном завдовжки 50 мм. Волокна у вирізках паралелізують вручну, видаляють короткі сплутані волокна. З кожної вирізки відраховують по 40 волокон. Визначають масу кожного пучка лляних волокон і розраховують лінійну щільність за формулою 10.6.

2. З проб бавовняних і вовняних волокон викладають штапель з рівними кінцями, вичісують короткі волокна та розкладають рідкими прядками між двома предметними столиками. Підраховують кількість волокон у кожній парі стекол, зберігаючи рівний край. За допомогою спеціального різака вирізають середню частину пучка завдовжки 10 мм та зважують. Лінійну щільність визначають за формулою 10.5.

3. На автоматизоване мотовило МПА-1М намотують пасмо шовкової нитки завдовжки 25 м. Для одержання пучків, які складаються з 25 ниток метрової довжини, пасмо розрізають ножицями. Від кожного пучка відберають будь-які 10 відрізків і зважують. Фактичну лінійну щільність шовкової нитки розраховують за формулою 10.3, а кондиційну лінійну щільність - за формулою 10.4.

4. Розраховують нерівномірність волокон за лінійною щільністю (формули 10.7-10.9).

5. Ознайомитися з будовою та роботою приладів ВПЛ і РГП згідно з їх інструкціями.

6. Пробу волокна розкладають рівномірно по всій поверхні голчастого поля та за допомогою решітки занурюють волокно в гребені. Відкидають решітку та вмикають кнопку “Пуск”, гребінне поле розсувається. Гребені зсувають і складену полотнинку піддають повторній обробці. Волокно знімають з гребенів за допомогою вилки та складають одержану полотнинку у чотири шари і за допомогою шаблона надають полотнинці форму паралелепіпеда.

7. Підготовлену пробу закладають до робочої камери приладу ВПЛ і пропускають крізь неї повітря під тиском 140 мм водяного стовпа.

8. На лівому манометрі визначають втрату тиску від проходження повітря крізь шар волокна та за її величиною знаходять у таблиці 11.1 розщепленість пачосів.

9. Результати випробувань та обчислень подають у таблицях 11.2-11.4.

Таблиця 11.1

Визначення розщепленості волокна за показаннями манометра приладу ВПЛ

Р2 мм водяного стовпа	Розщепленість	Р2 мм водяного стовпа	Розщепленість
1	2	3	4
180	210	327	360
189	210	336	370
198	220	345	380
207	230	354	390
216	240	363	400
225	250	372	410
234	260	382	420
143	270	391	430
252	280	400	440
261	290	409	450
270	300	410	460
279	310	429	470
289	320	438	480
299	330	447	490
309	340	457	500
318	350	467	510
477	520	540	590
486	530	549	600
495	540	558	610
504	550	568	620
513	560	557	630
522	570	587	640
531	580	597	650

Таблиця 11.2

Основні характеристики лінійної щільності для тіпаного льону

Номер вимірювання	Маса пучків, mв, мг	Лінійна щільність, Т, мтекс	Середнє квадратичне відхилення, σ	Коефіцієнт варіації, С, %	Відносна гарантійна похибка, mг.від.,%
1
2
….
10

Таблиця 11.3

Основні характеристики лінійної щільності бавовняного та вовняного волокон

Номер вимірювання	Кількість волокон у пучку, n	Довжина вирізки, ls, мм	Маса середньої частини пучка волокон, mс, мг	Фактична лінійна щільність, Тф, мтекс	Середнє квадратичне відхилення, σ	Коефіцієнт варіації, С, %	Відносна гарантійна похибка, mг.від.,%
1	2	3	4	5	6	7	8
1
2
…
10

Таблиця 11.4

Основні характеристики лінійної щільності шовкової нитки

Номер вимірювання	Кількість пасом, n	Довжина нитки в пасмі, l, м	Маса пасм, m, г	Фактична лінійна щільність, Тф, текс	Середнє квадратичне відхилення, σ	Коефіцієнт варіації, С, %	Відносна гарантійна похибка, mг.від.,%
1
2
….
10