- •Тема 1. Організаційні основи виробництва
- •1.1. Сутність і суспільне значення виробництва
- •1.2. Історія розвитку теорії та практики організації виробництва
- •Тема 2. Виробничі системи
- •2.1. Виробництво як відкрита система
- •2.2. Організаційні основи виробничих систем
- •2.3. Підприємство – складна виробнича система
- •Тема 3. Виробничий процес і організаційні типи виробництва
- •3.1. Характеристика та класифікація виробничих процесів
- •3.2. Принципи раціональної організації виробничого процесу
- •3.3. Організаційні типи виробництва
- •Тема 4. Організація трудових процесів і робочих місць
- •4.1. Характеристика трудових процесів
- •4.2. Організація праці та її форми
- •4.3. Організація і обслуговування робочих місць
- •Тема 5. Нормування праці
- •5.1. Аналіз трудових процесів і затрат робочого часу
- •5.2. Визначення норм праці
- •Тема 6. Організація виробничого процесу в просторі
- •6.1. Виробнича структура та її види
- •6.2. Просторове розташування підприємства
- •Тема 7. Організація виробничого процесу в часі
- •7.1. Виробничий цикл
- •7.2. Розрахунок тривалості виробничого циклу простого процесу
- •7.3. Визначення виробничого циклу складного процесу
- •Тема 8. Організація допоміжних виробництв
- •8.1. Виробнича інфраструктура
- •8.2. Організація інструментального господарства
- •8.3. Організація технічного обслуговування і ремонту обладнання
- •8.4. Організація енергетичного господарства
- •Тема 9. Організація обслуговуючих господарств
- •9.1. Організація транспортного господарства
- •9.2. Матеріальне обслуговування виробництва
- •10.1. Сутність і умови вибору організаційного методу
- •10.2. Організація непотокового виробництва
- •10.3. Партіонний метод обробки
- •Тема 11. Поточне та автоматизоване виробництва
- •11.1. Поточний метод організації виробництва
- •11.2. Автоматизоване виробництво
- •Тема 12. Організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції
- •12.1. Якість продукції (послуг) та її показники
- •12.2. Контроль якості та випробування продукції
- •12.3. Конкурентоспроможність продукції
- •Тема 13. Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції
- •13.1. Система створення та освоєння нової продукції
- •13.2. Організація науково-технічних досліджень і конструкторської підготовки виробництва
- •13.3. Проектно-конструкторська підготовка виробництва
- •13.4. Технологічна і екологічна підготовка виробництва
- •13.5. Організаційна підготовка виробництва й освоєння нового продукту
- •Тема 14. Організаційне проектування виробничих систем
- •14.1. Загальні положення та принципи формування організаційного проекту виробництва
- •14.2. Діагностика стану виробничої системи
- •14.3. Процес організаційного проектування та раціоналізації виробничих систем
- •Висновок
- •Список рекомендованої літератури
14.2. Діагностика стану виробничої системи
Будь-яке проектування починається з загального аналізу існуючих зразків продукції або виробничих процесів. Суть аналітичних процесів полягає у визначенні специфічних особливостей елементів, операцій шляхом поступового переходу від загальних характеристик об’єкта дослідження. Системний аналіз визнається як найефективніший інструмент діагностування та об’єктивне джерело інформації для раціоналізації виробничих операцій, процесів і системи виробництва в цілому.
Необхідність системного аналізу може бути зумовлена низкою причин: змінами у виробничих інструментах та обладнанні, модифікацією дизайну, конструкції виробу або виготовленням нової продукції, заміною матеріалів або змінами в технологічному процесі, законодавчими, урядовими рішеннями (інструкціями) та іншими чинниками (наприклад, нещасні випадки на виробництві в процесі експлуатації виробів, проблеми з якістю, екологією, здоров’ям користувачів тощо).
Системний аналіз здійснюється як щодо діючих виробничих процесів, операцій, так і розроблюваних. Процедура діагностування діючого процесу полягає в спостереженні за ним, а потім у виробленні методів його вдосконалення. Аналізуючи неіснуючий процес, аналітик-проектувальник повинен покладатися на робочі інструкції і свою здібність уявити процес у дії.
Основні етапи системного аналізу (діагностування) процесу:
Зібрати фактичні дані про інструмент, устаткування, матеріали та методи, якими здійснюється визначений процес.
Якщо процес уже здійснюється, необхідно з’ясувати погляди безпосередніх виконавців, керівників, обговорити і визначити їх внесок у його удосконалення.
Досконало вивчити і зафіксувати існуючий метод виконання процесу, використовуючи виробничі схеми – діаграми. Для процесів, що проектуються, також необхідно розробити діаграми і схеми на основі інформації про набір типових виробничих операцій, що позитивно зарекомендували себе в діючих процесах.
Ретельно проаналізувати виробничий процес за кожною операцією, що зафіксовані документально.
Розробити нові методи виконання виробничого процесу.
Упровадити нові методи.
Проаналізувати результати впроваджених нових методів здійснення процесу, щоб бути впевненим у якості його поліпшення.
Розроблення виробничого процесу визначає зміст роботи. Систематичний аналіз виробничого процесу спрямований на пошук відповіді на питання: «Яким чином він (процес) має виконуватися»? При виборі ефективного процесу застосовується вимірювання, яке визначає відрізок часу, що необхідний для виконання цього процесу чи роботи (операції). Цей час може бути використаний для планування трудових ресурсів, оцінки витрат праці, складання графіків, бюджету, створення систем стимулювання. Нормативний час на процес (роботу, операцію) характеризує його (їх) зміст, швидкість, використання певних методів, інструментів, устаткування, сировини, матеріалів, систему організації та обслуговування робочих місць.
При діагностуванні виробничих систем з метою підвищення їх продуктивності використовується комплекс техніко-економічних показників, які відображають стан тих чи інших сторін організації виробництва:
1) Показники, що відображають результативність (ефективність) організації виробництва: коефіцієнт виконання планових завдань; коефіцієнт ритмічності; коефіцієнт виконання планів-графіків постачань; коефіцієнт роботи устаткування; коефіцієнт завантаження устаткування; коефіцієнт використання робочого часу устаткування; коефіцієнт використання виробничої потужності; коефіцієнт сполученості агрегатів, дільниць, цехів; коефіцієнт пропускної спроможності устаткування.
2) Показники, що характеризують ступінь реалізації наукових принципів організації виробничих процесів: коефіцієнт безперервності виробничого процесу; коефіцієнт паралельності; коефіцієнт пропорційності; коефіцієнт спеціалізації робочих місць; коефіцієнт предметної, подетальної і технологічної спеціалізації.
3) Показники, що відображають стан організації виробництва за підсистемами:
а) в елементному розрізі: коефіцієнт організації робочих місць; коефіцієнт прогресивних методів організації роботи; коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією; коефіцієнти, що характеризують організацію функціонування знарядь праці та організацію руху предметів праці;
б) у функціональному розрізі: коефіцієнти, що характеризують організацію технічної підготовки виробництва (комплектності, суміщення), основного виробництва, інфраструктури тощо.
Таким чином, аналіз дає змогу зіставити фактичні значення показників з еталонними і визначити причини їх розбіжності. Це сприяє виявленню і використанню в короткий термін резервів удосконалювання організації виробництва на підприємстві.