- •Частина четверта правознавство та його методологія
- •Частина перша права людини і правова держава (теоретико-методологічні основи)
- •1. Право як загальносоціальне явище
- •2. Поняття основних прав людини
- •3. Класифікація основних прав людини
- •4. Міжнародно-правові засоби, призначені для забезпечення і захисту основних прав людини
- •5. Основні тенденції розвитку прав людини
- •6. Основні права дитини
- •Тема 2 Права нації (народу) і права людини
- •1. Основні права нації (народу)
- •7. Загальносоціальні обов'язки людини
- •2. Види основних прав націй
- •3. Міжнародно-правові засоби, спрямовані на здійснення і захист прав нації
- •4. Специфічні права національних меншин
- •5. Основні права людства
- •Тема з Правова держава як гарант здійснення та захисту прав людини — загальнолюдський соціально-політичний ідеал
- •2. Основні загальні ознаки правової держави
- •3. Правова держава як держава соціальної демократії
- •Частина друга сучасні держави соціально-демократичної орієнтації (загальнотеоретична характеристика)
- •Поняття, соціальна сутність і причини виникнення держави. Види держав за їх сутністю
- •1. Загальне поняття й ознаки держави
- •2. Виникнення держави
- •3. Види типів держав за їх сутністю
- •4. Функції держави
- •Тема 5 Сутність сучасних держав соціально-демократичної орієнтації
- •1. Майбутня держава соціально-демократичного типу: сутність і передумови
- •2. Поняття і види держав соціально-демократичної орієнтації
- •3. Внутрішні завдання і функції держав соціально-демократичної орієнтації
- •4. Зовнішні функції держав соціально-демократичної орієнтації
- •Тема 6 Форми держав
- •1. Загальні поняття й елементи форми держави
- •2. Види державного правління
- •3. Основні види державного устрою
- •4. Основні види державного режиму
- •Тема 7 Механізм та апарат держави
- •1. Загальна характеристика механізму держави
- •2. Загальна характеристика апарату та органів держави
- •3. Принципи і риси апарату держав соціально-демократичної орієнтації. Його склад
- •Тема 8 Держава у політичній системі суспільства
- •1. Загальнотеоретична характеристика політичної системи суспільства
- •2. Загальнотеоретична характеристика елементів політичної системи
- •3. Політична система суспільства соціально-демократичної орієнтації
- •4. Форми взаємодії органів держави з громадськими об'єднаннями і трудовими колективами
- •Частина третя механізм юридичного забезпечення прав людини (загальнотеоретична характеристика)
- •Права людини і суб'єктивне юридичне право
- •2. Юридичне право як засіб конкретно-історичної інтерпретації та реалізації прав людини
- •3. Суб'єктивне юридичне право та юридичний обов'язок
- •4. Правовий (юридичний) статус особи
- •5. Права людини і права громадянина
- •Тема 10 Правові відносини
- •1. Загальна характеристика правових відносин
- •2. Суб'єкти правовідносин
- •3. Об'єкти правовідносин
- •4. Юридичні факти
- •Тема 11 Об'єктивне юридичне право та інші соціальні регулятори
- •1. Загальне поняття й ознаки об'єктивного права
- •2. Об'єктивне юридичне право та правосвідомість
- •Тема 12 Об'єктивне юридичне право у соціальній системі суспільства
- •1. Деякі співвідношення
- •2. Взаємозв'язок держави і права
- •3. Функції права (правового регулювання)
- •Тема 13 Історична типологія об'єктивного юридичного права. Сутність права соціально-демократичної орієнтації
- •1. Типологія права
- •2. Основні принципи об'єктивного юридичного права
- •3. Перехідний тип права соціально-демократичної орієнтації
- •4. Конкретно-історичні та інші принципи права
- •Тема 14 Правотворчість. Зовнішні форми об'єктивного права
- •1. Загальна характеристика правотворчості
- •2. Форми права
- •3. Правотворчість держав соціально-демократичної орієнтації
- •4. Нормативно-правові акти
- •5. Юридичні властивості нормативно-правових актів
- •6. Чинність нормативно-правових актів
- •Тема 15 Правова система і система права. Система законодавства та систематизація нормативно-правових актів
- •1. Правова система: поняття і різновиди
- •2. Система права та її структура
- •3. Система законодавства
- •4. Систематизація законодавства
- •Тема 16 Правові (юридичні) норми
- •1. Загальна характеристика правової норми
- •2. Структура правової норми
- •4. Види правових норм
- •Тема 17 Правомірна поведінка і реалізація правових норм. Законність та правопорядок
- •1. Загальна характеристика правомірної поведінки
- •2. Загальна характеристика реалізації правових норм
- •3. Загальна характеристика законності та правопорядку
- •4. Загальносоціальні гарантії законності
- •5. Юридичні гарантії законності
- •Тема 18 Застосування правових норм
- •1. Загальна характеристика застосування правових норм
- •2. Правозастосовні акти
- •3. Загальна характеристика правозастосовної діяльності
- •4. Застосування правових норм за аналогією у разі прогалини в законодавстві
- •Тема 19 Тлумачення правових норм
- •1. Загальна характеристика тлумачення правових норм
- •2. Інтерпретаційно-правові акти
- •Тема 20 Юридична відповідальність за правопорушення
- •1. Загальна характеристика правопорушень
- •3. Юридична відповідальність
- •2. Причини правопорушень
- •Тема 21 Правове регулювання суспільних відносин та його ефективність
- •1. Загальна характеристика правового регулювання
- •2. Предмет, метод і типи правового регулювання
- •3. Механізм правового регулювання
- •4. Техніка правовою регулювання (юридична техніка)
- •5. Ефективність правового регулювання
- •Частина четверта правознавство та його методологія
- •Тема 22
- •Правознавство (юридична наука): загальнотеоретична характеристика
- •1. Поняття і структура юридичної науки
- •2. Предмет юридичної науки
- •3. Функції юридичної науки
- •Тема 23 Методологія юридичної науки
- •1. Поняття і склад методології правознавства
- •2. Сучасні проблеми перетворення методології вітчизняної юриспруденції
1. Загальні поняття й елементи форми держави
Кожна держава, як і будь-яке інше суспільне утворення, має бути певним чином організована» побудована, сформована; здійснення нею влади має відбуватися певними методами, способами.
Форма держави — це спосіб (порядок) організації, здійснення державної влади.
Елементи форми держав:
державне правління — спосіб організації вищої державної влади;
державний устрій — спосіб поділу держави на певні складові частини та розподілу влади між нею та цими частинами;
державний режим — порядок здійснення державної влади певними методами і способами.
Форма правління і державний устрій характеризують, головним чином, структурний аспект форми держави, а державний режим — її функціональний аспект. В цілому ж форма держави — це таке явище, яке характеризується єдністю структури і територіальної організації, а також методів здійснення державної влади.
Зв'язок між типом держави і її формою:
- історичний тип держави так чи інакше визначає, зумовлює її форму; крім типу, на форму держави впливають також інші явища, фактори, обставини (зокрема, конкретне співвідношення «сил» різноманітних частин соціального неоднорідного суспільства, їх впливовість; рівень політичної та правової культури суспільства; історичні, національні, культурні традиції; розмір території держави; міжнародні відносини);
- у кожному типі держави використовується декілька її форм, проте існує певна форма держави, яка найкраще відповідає даному її типу і тому є найбільш поширеною серед однотипних держав;
- форма держави здатна, зі свого боку, певним чином впливати на зміни соціальної сутності держави, тобто здійснювати «зворотний» вплив на тип держави.
2. Види державного правління
Загальноісторичні види державного правління:
- монархія — вища державна влада здійснюється однією особою і, зазвичай, передається за спадком;
- республіка — вища державна влада здійснюється виборним колегіальним органом, який обирається населенням (або його частиною) на певний строк.
Види форм правління сучасних держав:
- президентська республіка — глава держави (президент) одноособове або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким, як правило, керує сам (СІЛА, Аргентина, Мексика, Венесуела, Індонезія, Іран, Ірак, Швейцарія);
- наиівпрезидентська або президентсько-парламентська республіка — глава держави (президент) особисто пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), котрий підлягає обов'язковому затвердженню всім парламентом (Україна, Фінляндія, Франція);
- парламентська республіка — глави держави (президент) не може впливати на склад і політи ку уряду, який формується виключно парламентом і підзвітний лише йому (Італія, ФРН);
- парламентська монархія — глава держави (монарх) не може прямо впливати на склад і політику уряду, що формується виключно парламентом і лише йому підзвітний (Англія, Данія, Швеція, Японія);
- дуалістична монархія — глава держави (монарх) особисто формує склад уряду, яким керує сам або через призначеного ним прем'єр-міністра.
Президентські і напівпрезидентські республіки поширені в країнах Америки, Африки; парламентські республіки і парламентські монархії — в країнах Європи; дуалістичні монархії — в деяких країнах Африки, Близького Сходу.
Радянські держави, які були здебільшого парламентськими республіками, трансформуються тепер у республіки напівпрезидентські (зокрема, Україна) або ж президентські (Росія).
