2. Сприяння здійсненню оперативно-розшукової діяльності.

Конституція України проголосила, що усі люди є вільні і півні у своїй гідності та правах, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. „Кожен має право на працю, що виключає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується”. (ст. 43 Конституції). Ст. 8 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність) надала оперативним підрозділам право встановлювати конфіденційне співробітництво з особами на засадах добровільності.

Конфіденційне співробітництво особи з оперативним підрозділом повинно мати обопільної згоди. Співробітництво на інших засадах таких як залякування, погроза, обман і тому подібне буде неправовим. Мотивація співробітництва з оперативними підрозділом може мати різноманітну основу (почуття патріатизму, виконання громадського обов^,язку, пошук справедливості, матеріальна зацікавленість). Залучення до співробітництва з оперативним підрозділом відбувається індивідуально і може ути довгостроковим або разовим для викананння окремого завдання оперативно-розшукової діяльності. Державні органи зобов^,язані сприяти оперативними підрозділам у вирішення завдань оперативно-розшуковох діяльності. Таке сприяння проявляється у тому, що співробітництво обоси з оперативним підрозділом, здійснюючим оперативно-розшукову діяльність, носить узаконений характер, особам гарантується кофіденційність співробітництва, держава надає соціальний і правовий захист особі, яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності.

Оперативний працівник, залучаючи особу до виконання завдано оперативно-розшукової діяльності, залежно від їх характеру, вивчає доцільність та можливість залучення такої особи до співробітництва. Угоду про сприяння оперативним підроздівам в оперативно-розшуковій діяльності може бути укладено тільки з дієздатною особою. Порядок укладення угоди визначається Кабінетом Міністрів України і регламентується відомчими нормативними актами. Співробітництво особи з оперативним підрозділом може носити як гласний характер так і негласний. Громадяни, які гласно, відкрито співробітничають з оперативними підрозділом набувають статусу позаштатного праціввника громадського помічника, вони сприяють виконанню окремих завдань або виконують їх сомостійно на добровільних засадах за дорученням оперативного працівника. Вони можуть залучатись до:

• проведення оперативно-розшукових заходів;

• перевірог заяв і повідомлень про злочини, отримання пояснень, збору зарактеристик і довідок, витребуванню матеріалів і копій документів,участь в перевірках та ревізії;

• вивчення документів, їх аналізу, підготовці проекту висновків;

• профілактичних заходів як закольних так і індивідуальних стосовно конкретних осіб;

• участь в огляді місця подій, виконання доручень по встановленню свідків, потерпілих, охоронні місця пригоди, фото, кінозйомки і інших дій по технічному оформленню результатів огляду.

Разом з тим оператиним працівникам забороняється доручати громадському помічнику самостійне виконання оперативно-розшукових заходів і процесуальних дій, а також давати доручення, повязані з ризиком для його здоров^,я і життя. Участь громадського помічника в процесуальних діях вімічається в протоколі відровідного правового акту.

Порядок, умови, організація і методика роботи громадсьих помічників регламентується відомчими нормативними актами, які затведжуються відповідно Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, Головою Державної податкової адміністроції, керівниками правоохоронних відомств.

Ст. 11 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” встановлює, що органи державної влади, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов'язані сприяти оперативним підрозділам у вирішенні завдань оперативно-розшукової діяльності.

За бажанням осіб їх співробітництво з оперативним підрозділом може бути оформлено письмовою угодою з гарантуванням конфіденційності співробітництва. Угоду про сприяння оперативним підрозділам в оперативно-розшуковій діяльності може бути укладено з дієздатною особою. Порядок укладання угоди визначається Кабінетом Міністрів України.

Особи, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, зобов'язані зберігати таємницю, що стала їм відома. Розголошення цієї таємниці тягне за собою відповідальність за чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.

Забороняється залучати до виконання оперативно-розшукових завдань осіб, професійна діяльність яких пов'язана зі збереженням професійної таємниці, а саме: адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язано з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру. Конфіденційні відносини можуть встановлюватись з фізичними особами, незалежно від їх громадянства, національності, статі, посадового, соціального і майнового стану, належності до громадських об^,єднань, політичних, ідеологічних і релігійних переконань за винятком випідків, передбачених законами України „Про оперативно-розшукову діяльність”.

Залучення до негласного співробітництва з оперативним підрозділом може здійснюватись лище з метою виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, а саме для пошуку і фіксації фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

Необхідність негласного спідробітництва оперативних підрозділів з громадянами викликається:

• особлиаою небезпекою діяльності орканізованих злочинних угруповань;

• таємним характером підготовки, вчинення злочину і приховування слідів злочину;

• неможливістю, інакше як проникненням в злоіинне середовище і маємними оперативно-розшуковими заходами, зібрати необхідну інформацію для виявлення, розкриття, поперадження і припинення злочину;

• реальною загрозою державній, військовій, економічній та екологічній безпеці України, що проявляється через протиправну констпіративну діяльність.

До співробітництва можуть залучатися:

• громадяни України, які є такими або були визнані громадянами України відповідно до Закону України „Про громадянства”;

• Особи які мають подвійне громадянство;

• Особи без громадянства ( не є громадянами України чи інших держав) та іноземці (громадяни іноземної держави).

В оперативній практиці неприпустимо залучення до конфіденційного співробітництва недієздатних осіб, які за станом здоров^,я не спроможні брати участь у заходах оперативно-розшукової діяльності або мають психічне захворювання.

Волевиявлення громадян у встановленні кофіденційних відносин з органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, може здійснюватись в письмовій формі, у вигляді угоди зі зваємними зобов^,язаннями для договірних сторін. Угода може укладатися органоми, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, тільки з повнолітньою дієздатною особою, спромажною самостійно здійснювати в повному обсязі свої права й обов^,язки. Громадянин набуває таких прав і обов^,язків з 18-літнього віку. З цього віку громадянин одержує не тільки права, але й має юридичні обов^,язки.

Отже, органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, вступають з окремими громадянами в специфічні правові відносини. Угода виступає юридичною гарантією для цієї категоріх громадян. Звідси випливає, що угода як різновид договору має певні правові наслідки для обох сторін, а тому вона повинна відровідати юридично значимим вимогам. Так, в угоді обов^,язково мають бути визначені його загальні положення. Крім договірних сторін, повинні бути зазначені порядок, умови й підстави продовження термінів дії контракту або внесення в нього змін у разі необхідності.

В угоді понинно бути загалом зазначено, які зобов^,язання беруть на себе сторони у вирішенні завдань оперативно-розшукової діяльності і термін, на який вона укладається. Визначаються особливості дій сторін. Зокрема, для співробітників вказується, в чому полягає їхнє сприяння при підготові або проведнні оперативно-розшукових заходів. Зміст цих зведень має індивідуальний характер і залежить від особистих і діловах якостей співробітника, характеру виконуваних ним завдань, а також реальних можливостей у вирішенні завдань оперативно-розшукової діяльності. При цьому в угоді забороняється зазначати відомості, що складають державну таємницю.

У правах і обов^,язках договірних сторін, у першу чергу, мають бути обумовлені вимоги до предмету договору, в тому числі в якій формі (усній, письмовій) співробітник подаватиме інформацію про участь у проведенні оперативно-розшукових заходів; зобов^,язання органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, в організації для співробітника окремих видів підготовки (спіціальної, психологічної тощо). Серед особливостей прав і обов^,язків сторін необхідно зазначити межі використання оперативної інформації, а також зобов^.язання, пов^,язані із забезпеченням особистої безпки співробітника, членів його сім^,ї і т. ін.

В угоді необхідно відобразити вид, розмір і порядок винагороди співробітнику за виконання взятих ним забов^,язань. Крім того, в угоді можуть бути зазначені інші види розрахунків залежно від підстав мотивації конфіденційного співробітництва.

В угоді можуть осумовлюватися особливі умови, пов^,язані з результатами участі у проведенні оперативно-розшукових заходів, зокрема, нерозголошення відомостей, що становлять державну таємницю. У цьому зв^,язку угодою можуть встановлюватися конкретні вимоги до співробітника, наприклад, пов^,язані з обмеженям його прав виїзду.

Дія угоди припиняється з ініціативи однієї зі сторін і може бути оскаржена на закальних підставах у встановленому законом порядку. Дострокове розірвання угоди здійснюється при невиконанні її умов або інших забов^,язань. Наприклад, підставами для дострокового розірвання контракту про конфіденційне співробітництво з боку органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, є:

• Розголошення відомостей про конфіденційне співробітництво;

• Втрата співробітником можливості сприяти органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

• Придбання співробітником статусу народного депутата, судді, прокурора, адвоката, священнослужителя;

• Вчинення співробітником злочину (зокрема, вступ співробітника у злочинну змову з особами, підозрюваними в підготовці, вчиненні й прихованні слідів злочину);

• Використання конфіденційного співробітниутва для приховання злочинної діяльності;

• Розголошення відомостей кнфіденційного характеру, поєднаних із заподіянням шкоди оперативно-розшуковій діяльності;

• Навмисне надання явно помилковой інформації, приховання або її навмисне перекручування;

• Відхилення від співробітництва в різноманітній формі;

• Грубе порушення вимог кнспірації;

• Наявність психічного захворювання;

• Інші порушення умов уоди про крнфіденційне співрьбітництво.

• Розголошення відомостей кнфіденційного характеру, поєднаних із заподіянням шкоди оперативно-розшуковій діяльності;

• Навмисне надання явно помилковой інформації, приховання або її навмисне перекручування;

• Відхилення від співробітництва в різноманітній формі;

• Грубе порушення вимог кнспірації;

• Наявність психічного захворювання;

• Інші порушення умов уоди про крнфіденційне співрьбітництво.

Особи, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності., зобов^,язані зберігати таємницю, що стала їм відома. Розголошення цієї маємниці тягне за собою відповідальність за чинним законодавством, крім випадків розголошення внформації про незпконні дії, що порушують права людини.

Закон забороняє залучати до конфіденційного співробітництва недієздатних осію, які мають психічні захворювання або за станом свого здоров^,я не спроможні виконувати завдання оперативно-розшукової діяльності. Не дозволяється встановлювати негласне співробітництво з особами, які не досягли повноліття.

Ст. 11 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” забороняється залучати до виконання оперативно-розшукових завдань осіб, професійна діяльність яких пов'язана зі збереженням професійної таємниці, а саме: адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язано з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру. В цьому проявляється гуманізм і етнічність національного оперативно-розшукового законодавства. Саме з етичних норм неприпустимо використання операвними підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукові заходи, специфічних трудових і цивільно-правових відносин, морально-психологічних обставин спілкування медичних працівників, віященнослужителів і адвокатів з особами, які їм довірились при виконанні обов^,язків вказаних професій. Заборона стосується тих випадків, коли оперативно-розшукові заходи мають бути направлені проти осіб, які стали пацієнтами, клієнтами чи довірились таємниці сповіді віруючого.

В інших випадкаї не включається залучення медичних прцівників, адвокатів, священнослужителів за їх добровільної згоди до виконання ними завдань оперативно-розшукової діяльності, не пов^,язаних з „обслуговуванням” підопічних їм осіб оперативно-розшуковими заходами.