2. Інформаційно-аналітичні системи та використання оперативної інформації

Безумовно, ефективність використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності за зазначеними напрямками буде зрос­тати, якщо вони будуть опрацьовані в інформаційно-аналітичних системах і передані каналами електронної пошти. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених ст. 6 цього Закону підстав надається право, зокрема:

• знімати інформацію з каналів зв'язку застосовувати інші технічні засоби отримання інформації, передбачені процесуальним законом;

• створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи., для оперативного інформаційного забезпечення службової діяльності всіх підрозділів в системі органів внутрішніх справ створю­ються інформаційні обліки. При проведенні даних дій, оперативний працівник має не принижувати честі та гідності особи своїми діями.

• Зупинимося на інформаційних облі­ках інформаційного забезпечення оперативно-розшукової діяль­ності, що формуються на центральному рівні управління і які є обліками першого рівня. У склад інформаційних обліків першого рівня входять:

1) банки кримінологічної інформації, що містять відомості про:

• надзвичайні події;

• нерозкриті тяжкі злочини та резонансні злочини;

- викрадені, загублені та вилучені предмети, знаряддя скоєння злочинів, речові докази, в тому числі - номерні речі, анти­кваріат, автомоторанспорт, вогнепальна зброя, документи;

• криміналістичні обліки;

- викрадені та вилучені наркоречовини;

- об'єкти виготовлення, переробки, зберігання та викорис­тання наркоречовин;

- осіб таких категорій:

- особливо-небезпечних рецидивістів;

• злочинців-гастролерів;

• злочинців, оголошених до міждержавного розшуку;

• організаторів і членів злочинних організацій, кілерів;

- які були засуджені за злочини, пов'язані з наркотиками, торгівців та розповсюджувачів наркотичних речовин з міжрегіо­нальними та міжнародними зв'язками;

• схилених до вчинення злочинів, які посягають на інтереси держави;

• які пропали безвісно;

• невпізнаних трупів та невідомих хворих:

2. банк оперативно-довідкової інформації, що містить дані ал­фавітного та дактилоскопічного обліків раніше засуджених осіб:

3. банк статистичної інформації, що містить дані про стан злочинності та результати боротьби з нею;

4. банк статистичної інформації, що містить повідомлення спецапарату та іншу оперативну інформацію загальновідомчого значення;

2. банк паспортної реєстрації громадян;

2. банк з інформацією про зареєстрований автотранспорт;

3. банк даних адміністративно-управлінського призначення;

4. банк з інформацією про зареєстровану вогнепальну зброю;

9)банки даних спеціального призначення галузевих служб; 10) банк даних архівів та спецфондів.

При створенні, функціонуванні та ви­користанні Інформаційних підсистем в оперативно-розшуковій діяльності необхідно керуватися Конституцією України, Законом України від 2 жовтня 1992р. «Про інформацію», Законом Украї­ни від 25 червня 1993р. «Про науково-технічну інформацію», За­ коном України від 21 січня 1994р. «Про державну таємницю», Законом України від 5 липня 1994р. «Про захист інформації в автоматизованих системах», Законом України від 23 грудня 1993р. «Про авторське право і суміжні права», Законом України від 4 лютого 1998р. «Про Національну програму інформатиза­ції», Законом України від 4 лютого 1998р. «Про Концепцію На­ціональної програми інформатизації» і т.п. Ця законодавча база використовується для всіх інформаційних підсистем, що обслу­говують оперативно-розшукову діяльність, незалежно від їх функціонального призначення.

Працівники відділу оперативно-розшукових банків даних та , Обліків ведуть інтегрований банк даних (ІБД), забезпечують збір, обробку та аналіз інформації, яка регламентується наказами

Інтегрований банк даних містить інформацію про осіб кримі­ногенних категорій (особливо небезпечні рецидивісти, «гастро­лери», оголошені в міждержавний розшук, бродяги), нерозкриті тяжкі злочини, викрадену, вилучену, знайдену зброю, номерні речі, транспортні засоби, викрадень в України та країнах СНД.

В ІПС «Розшук» опрацьовується інформація про осіб, оголо­шених у регіональний, державний та міждержавний розшук. Го­ловне завдання ІПС «Розшук» - обробка інформації та встанов­лення осіб, оголошених у розшук. Функціонування підсистеми регламентовано Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та відповідними наказами та розпорядженнями МВС України. Інформація, що зосереджена в банку даних, використо­вується при оперативно-розшукових заходах регіонального, державного (міждержавного) рівнів.

Інформаційна підсистема оперативно-довідкової інформації «ОДК» призначена для обробки, накопичення інформації щодо судимості осіб.

В ІПС «Арсенат» ведеться єдиний номерний облік зброї (ми­сливської, спортивної, газової), яка знаходиться у користуванні громадян та організацій, табельної зброї в системі МВС України. За допомогою інформації ІПС «Арсенал» встановлюється за номерами зброї її належність, контролюється переміщення зброї від одного власника до іншого.

В АІПС «ІНБД Державтоінспекції МВС України» об'єднано сім функціонально пов'язаних між собою автоматизованих ін­формаційно-пошукових підсистем (АІПС «Національний банк даних - «Автомобіль», «Угон», «Угон-СНД», «Документ», «Но­мерний знак», «Штрафмайданчик», «Пересувний об’єкт»), що реалізують замкнутий цикл діяльності підрозділів ДАІ у такій послідовності: збір, накопичення, систематизація, аналіз інфор­мації, обробка запитів і видача статистичних звітів про зареєст­ровані транспортні засоби та їх власників, про викрадені в Укра­їні, країнах СНД транспортні засоби, викрадені та втрачені но­мерні знаки, реєстраційні документи та посвідчення водія, про перебування автомототранспортних засобів на штрафмайданчиках

До інтегрованого національного банку мають безпосередній доступ підрозділи Державтоінспекції, карного розшуку, кримі­нального пошуку, боротьби з організованою злочинністю, Управління оперативної інформації, НЦБ Інтерполу в Україні, а також Державна податкова служба, Держмитслужба, СБУ. Ефективне функціонування ІНБД забезпечується створеною інформаційно-обчислювальною мережею Державтоінспекції. Вона служить для об'єднання підрозділів ДАІ МВС України у єдиний інформаційний простір.

Для усіх видів інформаційного забезпечення оперативно-розшукової діяльності важливе зна­чення мають вірогідність і точність, кількість і якість інформа­ції, її цінність, корисність і своєчасність, але найважливішим в інформаційному забезпеченні оперативно-розшукової діяльності є ефективне використання інформації для виявлення, попередження, припинення і розкриття злочинів та виконання інших завдань, поставлених перед оперативними підрозділами.

Використання оперативної інформації.

Згідно зі ст. 10 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються:

1) як приводи та підстави для початку досудового розслідування;

2) для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні;

3) для попередження, виявлення, припинення і розслідування злочинів, розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку злочинців та осіб, які безвісти зникли;

4) для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, а також співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів, осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей;

5) для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших правоохоронних органів;

6) для інформування державних органів відповідно до їх компетенції.

Ст. 1 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” гласить, що оперативно-розшукова діяльність здійснюється в інтересах кримінального судочинства.

При виконанні доручень слідчих (п.2 ст. 41 КПК) по збиранню оперативно-розшукової інформації для порушення кримінальної справи оперативний працівник має керуватися основними даними, наданими йому слідчим. Критерієм того, що на основі інформації, що є в оперативних матеріалах, можна порушити кримінальну справу, є наявність в них даних про здійснений злочин чи той, що підготовлюється, про обставини, які необхідним чином зафіксовані та достатні для ква­ліфікації злочину (час, місце, спосіб, збитки, конкретні, деталі та розшуку злочинця, а по деяким категоріям справ (за винятком справ про фальшивомонетництво) - і про осіб, що причетні до злочину.

Відомо, що однією з форм взаємодії в використанні оперативної інформації є робота слідчо-оперативних груп (СОГ). Вперше в законодавстві про це згадується в Законі України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”. Робота в таких групах є однією з форм взаємодії слідчих та оперативних підрозділів, в тому числі – різних відомств, по найбільш складним для розкриття та розслідування кримінальних справах, що вимагає спільної діяльності як відомств ,що мають самостійні слідчі апарати, - прокурори, органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції, так і оперативних підрозділів.

Закони України «Про оперативно-розшукову діяльність» та «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» дозволяють суттєво посилити боротьбу з криміна­льною злочинністю за умовами глибокого знання можливостей, що виходять з їх положень, дійсного їх використання у практич­ній роботі і подальшого удосконалення правового та матеріаль­ного забезпечення оперативно-розшукової діяльності. Особливу увагу слід звернути на захист осіб що сприяли розкриттю зло­чинів, в тому числі потерпілих, свідків та працівників оператив­них підрозділів, які розкривали злочин.. Це пов’язано з тим, що інформація про них (відомості про місце проживання, роботу, склад сім'ї громадян, що приймають участь в кримінальному су­дочинстві) не повинна бути одержаною зацікавленими особами, в першу чергу, в зв'язку з існуючим станом злочинності. Правові гарантії в цій частині передбачені в Законі України «Про забез­печення безпеки осіб, що приймають участь в кримінальному судочинстві» та в Законі України «Про державний захист пра­цівників суду і правоохоронних органів».