2.4. Поведінка споживача на ринку товарів. Крива «дохід - споживання». Криві і закони Енгеля

Рішення споживача про придбання товару X у певних обсягах залежить не тільки від його уподобань, але й від рівня доходу:

Якщо на графіку, де показані точки рівноваги споживача при різних рівнях його доходу, провести лінію, то отримаємо криву «дохід - споживання», в американській літературі вона отримала назву кривої рівня життя.

Ця крива показує, як від зміни доходу, змінюється кількість товару X, що споживається за певний час.

Характер кривої «дохід - споживання» залежатиме від оцінки

товару споживачем: Qy

Q>

Неякісний товар

Q>

Q>

Нормальний товар

Q^

Q₅

Нейтральний товар

Уже в XIX ст. було помічено, що із зростанням реального до­ходу споживача, споживання вторинних благ зростає швидше, ніж благ першої необхідності. Першим дослідником питань впливу зміни доходу на структуру споживчих витрат, був німець-

Криві Енгеля показують співвідношення між доходами і об­сягами споживання певного товару при незмінності інших факто­рів, що впливають на попит:

Згідно з рисунком спочатку відбувається насичення продово­льчими товарами, потім - промисловими товарами стандартної якості, потім високоякісними товарами і послугами. При цьому простежується закономірність: навіть при переході до викорис­тання високоякісних товарів, відбувається спалах попиту на про­мислові товари стандартної якості.

Ці залежності були помічені Енгелем і сформовані у вигляді законів:

Частка доходу, яка витрачається на продовольчі товари, є показником рівня достатку споживача. Чим нижча ця частка, тим вище достаток.

Споживання освітніх, юридичних, медичних послуг, пос­луг по відпочинку має тенденцію зростати швидше, ніж зроста­ють доходи.

Дані закономірності були виявлені 100 років тому, але вони справедливі і сьогодні.

Досліджуючи криву «дохід - споживання» та криві Енгеля, ми припустили, що змінюється лише дохід, а всі інші фактори попиту залишаються незмінними. Якщо залишити незмінним до­хід, а ввести в модель як економічну змінну - «ціна», то можна побудувати криву «ціна - споживання». Зниження цін на товар X приведе до нової точки перетину бюджетної лінії з віссю X:

Якщо дохід і ціни на інші товари залишається незмінним, то точка перетину з віссю У залишається попередньою. Крива «ці­на - споживання» показує, як змінюється обсяг закупок товару X (т. F₁, F₂, Fз) при переході до іншого рівня цін на цей товар за незмінності всіх інших факторів попиту.

Якщо ціна товару X змінюється, то змінюються і споживчі можливості покупця. З одного боку, зниження цін на товар X ро­бить його привабливішим, оскільки він стає дешевшим стосовно товарів - субститутів. З іншого, вивільнення коштів від здешев­лення товару X дозволяє споживачеві збільшити купівлю інших товарів. Таким чином, зростає реальний дохід споживача, хоча його номінальний дохід залишається попереднім.

Ефект доходу - тільки ті зміни у споживанні, що викликані зміною реального доходу споживача під впливом руху цін. Із збі­льшенням доходу споживання нормальних товарів зростає, а нея­кісних зменшується.

Ефект заміщення - тільки ті зміни у споживанні товару, які є результатом змін цін цього товару відносно цін на інші товари.

Цей ефект однаково спрацьовує для нормальних і для неякісних товарів.

Ці два ефекти діють одночасно. Якщо ефект заміщення має більший вплив, то із зростанням ціни споживання товару X зме­ншується, а при її зниженні - збільшується. Однак може скласти­ся ситуація, коли переважає ефект доходу. Тоді при зростанні ці­ни зростає і споживання, а зменшення ціни викликає зменшення споживання.

Але така ситуація зустрічається нечасто. Неякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення, отримав назву Гіффенового товару, а зростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього - парадокса Гіффена.

Товар Гіффена повинен одночасно відповідати таким вимогам:

• бути неякісними в уявленні споживача;

• займати значну частку в структурі витрат.

Парадокс Гіффена є винятком із закону попиту і його спри­чиняє взаємодія ефектів заміщення та доходу. Існує ще кілька прикладів винятків із закону попиту: коли підвищення ціни обу­мовлює ріст споживання товару. Так, деякі споживачі можуть ототожнювати зростання цін з підвищенням якості продукції. В умовах нестабільності економічної ситуації зростання цін може сприйматися і як передвісник інфляційного стрибка.

Взаємодоповнюваність (компліментарність) - властивість товарів або послуг задовольняти потреби (особисті або виробни­чі) лише за певного співвідношення між ними.

Взаємодоповнюваність буває абсолютною, коли одному бла­гу відповідає тільки певна кількість іншого: автомобіль і номерні знаки, та відносною, наприклад, чай і цукор, автомобіль і бензин. Графік абсолютної взаємодоповнюваності має одну точку дотику кривої байдужості з бюджетною лінією.Qy

с

U3

AU2

Ui

Д В ^Q

xy

_F^D - J-J xy —

AQx,% AP_y %

Для взаємодоповнюваних (комплементарних) товарів Е _ху <0. Від'ємна перехресна еластичність комплементарних благ означає, що попит на товар X і ціна на товар У змінюється в протилежних напрямках.

Взаємозамінюваність (субституційність) - властивість благ (товарів або послуг) задовольняти потреби (особисті або вироб-

Абсолютна взаємодоповнюваність

Вибір споживача є вимушеним і єдиним, незалежно від цін на товар X і У. Гранична норма заміщення дорівнює нулю: MRS = 0, так як один товар не можна замінити іншим. Але частіше має мі­сце відносна взаємодоповнюваність.

Зниження цін на один із взаємодоповнюваних товарів, напри­клад фотоапарати, зумовлює збільшення попиту на них. Збіль­шення попиту на фотоапарати, зумовить ріст попиту на фотопа­пір, що при інших рівних умовах підвищить ціну на неї. Це озна­чає, що зниження цін на один із взаємодоповнюваних товарів зу­мовлює зростання попиту, а відповідно і ціни на інший.

Таким чином, якщо товари взаємодоповнювані, між ціною на один із них і попитом на інший існує обернена залежність. Вели­чину оберненої залежності розраховують за допомогою коефіціє-

• ^ D

нта перехресної еластичності e _xy, який показує еластичність попиту на один товар відповідно цін на інший

:

ничі) за рахунок заміни одного на інший. Приклад взаємозаміню- ваних благ: троянди і гвоздики; послуги авіаційного, залізнично­го та автомобільного транспорту; послуги сфери відпочинку (кі­но, театр, цирк) і т.д.

Взаємозамінюваність буває абсолютною, коли одне благо може повністю замінити інше, наприклад, червоні і рожеві троя­нди, а може бути відносною, наприклад чай і кава, масло і марга­рин. Графічно абсолютна взаємозамінюваність зображується па­ралельними кривими байдужості. Гранична норма заміщення в даному випадку постійна: MRS = const. В реальній дійсності частіше зустрічається не абсолютна, а відносна взаємо- замінюваність. В даному випадку купівля товару X може бути замінена купівлею товару У. Скорочення попиту на троянди зу­мовлює зростання попиту на гвоздики, що призведе до росту цін на них. Це означає, що зростання ціни на один із взаємозамінюваних товарів призведе до підвищення попиту, а відповідно і цін на інший, і навпаки.

Таким чином, якщо два продукти взаємозамінювані, між ці­ною на один із них і попитом на інший існує пряма залежність. Її величину можна розрахувати за допомогою коефіцієнта перехре­сної еластичності. Перехресна еластичність для товарів субститу­тів E ^D_xy >0. Це означає. що попит на товар X і ціна на товар У змінюються в одному напрямку.