Програма студії образотворчого мистецтва

П о ч а т к о в и й , о с н о в н и й і в и щ и й р і в н і

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

В умовах сьогодення особливо актуальними є формування особистості, розвиток її найдієвіших сил і можливостей.

Одним із важливих параметрів повноцінного та гармонійного зростання

особистості є її здатність творити. Розвиток цього творчого потенціалу покладається як на шкільну так і на позашкільну освіту.

Універсальними у вирішенні завдань художнього й особистісного розвитку

дітей, громадського та духовного становлення підростаючого покоління є заняття з образотворчого мистецтва. Це зумовлено тим, що вже у ранньому віці образотворча діяльність становить одну з найдоступніших і емоційно- захоплюючих форм творчості дитини.

У процесі малювання, ліплення та конструювання вихованці набувають активності, самостійності й ініціативності, у них виховуються товариські відносини, почуття взаємодопомоги та взаємоповаги.

Метою програми є формування компетентностей особистості засобами студії образотворчого мистецтва.

Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:

1. Пізнавальної, що забезпечує ознайомлення з поняттями та знаннями, які стосуються образотворчого мистецтва.

2. Практичної, що сприяє оволодінню навичками живопису, графіки, конструювання, скульптури, декоративного мистецтва.

3. Творчої, що забезпечує формування творчих здібностей: спостережливості, відчуття масштабу, кольору та пропорцій, художньо- образного сприйняття побаченого та його творчого відображення засобами мистецтва, варіативності та асоціативності.

4. Соціальної, що сприяє вихованню дбайливого, шанобливого ставлення до народних традицій, національної свідомості, формування естетичного смаку; популяризації народних промислів.

Програма розрахована на роботу з дітьми віком від 5 до 18 років. Заняття проводяться двічі на тиждень, загальною кількістю 6 год.

Програма інтегрує знання гуртківців з образотворчого мистецтва, народознавства, креслення.

Основною формою навчання образотворчому мистецтву дітей у групах початкового рівня є гра, під час якої відбувається поступовий перехід від простих до складніших видів творчості.

У цьому віці учні займаються малюванням, ліпленням, аплікацією,

конструюванням.

Виконання малюнків кольоровими олівцями — одне з найулюбленіших занять дітей, яке сприяє розвитку їхньої фантазії та творчої активності. Творча робота, що виконується кольоровими олівцями, має свої особливості. Спочатку зображення вимальовується за допомогою лінії, а потім заштриховується. Така послідовність сприяє розвитку аналітичного мислення дитини. Крім того, лінійні контури допомагають у розфарбуванні об'єкту олівцем, ясно вказуючи

на межі окремих частин. Під час малювання можна також використовувати м'який матеріал: вугілля, сангіну, пастель. Ці матеріали дозволяють зосередити увагу вихованців на формі та фактурі зображення.

Використання фарб має велике значення для розвитку в учнів почуття кольору та форми, оскільки фарбами краще передавати кольорове розмаїття навколишнього світу. Виконання подібного завдання олівцем набагато складніше, бо це потребує розвинутих технічних навичок.

На уроках ліплення використовується м'який пластичний матеріал

(пластилін або глина), який легко піддається дитячій руці. Діти виконують роботу на площині та в об'ємі за гнучкою методикою: спочатку вивчають прості, а потім створюють складні форми.

Заняття аплікацією — це знайомство з матеріалами різних видів, вивчення

законів композиції. Виконання аплікаційних зображень дає дітям можливість оволодіти навичками роботи з ножицями, прийомами клеєння тощо.

Метою завдань з конструювання є розвиток художньо-творчого мислення й

творчої фантазії вихованців. Діти вчаться виготовляти оригамі з домальовкою, ялинкові прикраси, сувеніри, вітальні картки та ін.

Художньо-творча активність дітей спрямована не лише на відтворення художнього образу, але й на обговорення малюнка. Основою спілкування між педагогом і дитиною є діалог.

Уроки малювання чергуються з уроками ліплення, аплікації та конструювання; в їхню структуру включаються рухливі паузи, вправи, що сприяють зняттю м'язової напруги руки, тулуба, покращують позитивний емоційний стан дитини.

На заняттях основного рівня завдання педагога полягає в тому, щоб найбільш ефективно розвинути творчі здібності учнів, забезпечити формування у них практичних навичок образотворення.

Відомі педагоги А. А. Левін, А. А. Мелік-Пашаєв, 3. Н. Новлянська наголошують, що для того, щоб продукт дитячої творчості набув статусу витвору мистецтва або вважався технічною новацією, щоб акт творчості стався у повному, соціальному значенні слова, дорослий повинен перебрати на себе функцію відсутнього у дитини «внутрішнього критика». Маючи необхідні знання, художній смак, він не лише відхиляє невдале, а й обирає серед багатьох варіантів той, який має технічну або художню цінність. Дитячий твір необхідно сприймати таким, яким він є, не додаючи до нього жодного власного штриха. Педагог лише визначає, що одна з дитячих робіт заслуговує на увагу а інша не зовсім досконала з тих чи інших причин.

У жодному разі не можна протиставляти за ступенем «талановитості»

роботи однолітків. Негативне суперництво всередині дитячого колективу неприпустиме та згубне, адже воно робить небезкорисливими мотиви дитячої творчої діяльності.

Педагог має спрямувати свої зусилля на формування у гуртківців особистої пізнавальної активності шляхом досягнення позитивних емоцій, вольових якостей, самодисципліни та самооцінки. Остання в свою чергу впливає на формування самоповаги та упевненості дитини в собі; формування демократичного ставлення до процесу навчання, вміння вихованців висловлювати свою точку зору, розвиток усвідомлення ними важливості та корисності виконаної роботи.

Важливим етапом навчання основного рівня є вивчення дітьми видів, жанрів і специфіки художнього образу, знайомство їх із синтезом мистецтв і засобами художньої виразності, засвоєння різноманітних технічних прийомів створення художніх робіт.

Учні опановують ускладнення палітри кольорів, створення загальної гами творчої роботи та передавання фактури предметів різними засобами.

Педагогові слід докласти зусиль, аби його вихованці засвоїли основні

положення образотворчої грамоти. Колір на картині й колір у природі — дві різні речі. Невідповідність діапазону кольорів природи і палітри художника змушують його не копіювати, а зображувати.

Від того мистецтво живопису поєднує у собі пізнання про дійсність, а не її

копію, а зображення не є повторенням побаченого, а образом. У зв'язку з цим

художник завжди виконує переведення нескінченої кількості кольорових гармоній природи на обмежений набір фарб, а об'ємно-просторове життя кольору — на суму кольорових плям на площині.

Разом із вирішенням колористичних завдань діти засвоюють композиційні прийоми та способи композиційної організації площини, вивчають закони перспективи.

Під час занять із вихованцями використовуються різні методи. Наприклад,

правильному зображенню форми, кольору та розташування предмета у площині картини передує його детальне вивчення.

Малюнок може бути виконаний учнями згідно з власною фантазією. Під

час такої роботи значна увага має приділятися створенню композиції. Спочатку юний художник придумує ескіз, який має висловити його задум. Потім зображення переноситься на аркуш більшого розміру, де предмети або об'єкти зображуються ретельніше. Робота фарбами починається з розробки форми або контрформи.

На заняттях слід використовуються зразки, особливо коли ведуться декоративні та дизайнерські роботи, а тому метою завдання стає засвоєння різноманітних прийомів.

Ще одним методом роботи з дітьми цієї вікової категорії є імпровізація, яка заохочує вихованців.

Протягом перших трьох років навчання на основному рівні проводяться заняття за однією темою, але з різним програмним змістом для дітей кожної вікової категорії.

Вищий рівень передбачає засвоєння таких головних тем: простір, об'єм,

форма, колір і закони композиції. Значна частина занять присвячується

використанню кольору, як засобу гармонізації форми та художньої виразності. Велика увага приділяється засвоєнню поняття про специфіку декоративного образу, про декор, як засіб збагачення форми й композиційної організації образотворчої поверхні та створення декоративних композицій.

На заняттях живописом вихованці працюють у жанрах натюрморту, пейзажу та портрету Така робота вимагає знання основних законів зображення: вибору точки зору, врахування явищ лінійної перспективи, дотримання колористичної єдності зображення, відтворення особливостей будови окремих складових частин композиції, взаємозв'язок частин і цілого.

На заняттях із малюнка вивчаються правила перспективи, передавання форми й пропорцій, прийоми зображення світлотіні. Роботи виконуються у графічній техніці за допомогою штриха, лінії, плями, крапки.

Значна частина занять відводиться малюванню людини і тварин, вивченню їхньої будови та зовнішнім особливостям. Студійцям пропонуються завдання на створення одно- та багатофігурних композицій, малювання людей і тварин у русі.

На основі набутих знань із живопису та малюнка студійці вивчають декоративно-прикладне мистецтво. Вони знайомляться з народною творчістю та освоюють прийоми роботи народних майстрів, виконують розписи тканини у техніці батика та займаються писанкарством.

Обов'язковою є робота на пленері — малювання тварин і рослин із натури, відтворення стану природи у пейзажах і натюрмортах.

У програмі передбачено індивідуальну роботу з вихованцями згідно

Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в

позашкільних навчальних закладах, яке затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 11.08.2004, № 651.

Програма є орієнтовною, а тому керівник колективу може вносити зміни та

доповнення до її змісту, враховуючи умови. Кількість годин та їхній розподіл за темами програми теж є орієнтовними. Керівник колективу може сам визначати доцільність такого розподілу і вносити до програми відповідні корективи.

П о ч а т к о в и й р і в е н ь

_{ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН}

№п/п	Розділ, тема	Кількість годин
		усього	теоретичні заняття	практичні заняття
1.	Вступне заняття	2	2	—
2.	Малювання	48	8	40
3.	Ліплення	40	4	36
4.	Аплікація	20	2	18
5.	Конструювання	20	2	18
6.	Екскурсії, конкурси, свята, виставки	12	—	12
7.	Підсумкове заняття	2	2	—
	Разом	144	20	124

ЗМІСТ ПРОГРАМИ