3. Поняття про середні величини.

Серед узагальнюючих величин неабияке значення у статистиці мають середні величини. Завдяки ним виявляються кількісно-якісні характеристики розвитку соціально-економічних явищ, одер­жують порівняльну характеристику продуктивності праці, вро­жайності сільськогосподарських культур, ефективності роботи слідчих, суддів тощо. Наприклад, у системі правоохоронних орга­нів багатьом співробітникам відомо таке поняття, як середнє наван­таження на слідчого, суддю.

Більш того, за допомогою середніх величин можна порівнювати різні статистичні сукупності правових явищ за окремими, прита­манним тільки їм, ознаками і на цій основі робити необхідні висновки й приймати відповідні рішення.

Цікаві положення щодо середніх величин - як одного з основ­них методів статистичного аналізу - виклав у своїй теорії «середньої людини» бельгійський економіст-математик А. Кетле. На його думку, «середня людина» наділена багатьма типовими ри­сами в середньому обсязі: середня на зріст і вагу, має середню смертність і народжуваність, середню схильність до шлюбу і са­могубства, до добрих і поганих справ тощо. Незважаючи на те, що ця теорія була визнана помилковою, оскільки А. Кетле вважав «середню людину» ідеалом, вона дає правильне розуміння суті середніх величин і визначає їх роль у пізнанні соціально-еконо­мічних явищ.

Таким чином, середня величина, як кількісно-якісна категорія, містить типові, найхарактерніші ознаки, що притаманні всій ста­тистичній сукупності.

Середньою величиною в теорії статистики називається узагальнюючий показник, що характеризує у часі і просторі типовий рі­вень ознаки в розрахунку на одиницю сукупності.

Однак масовим суспільно-економічним явищам і процесам при­таманні, крім загальних ознак, і індивідуальні властивості. Розбіж­ності між загальними та особливими ознаками називаються варіа­цією.

Варіація є властивістю масових явищ. Вона формується під впливом двох груп чинників: основних, що тісно пов'язані з при­родою самого явища, і другорядних - випадкових для сукупності в цілому. Оскільки середня величина характеризує типовий рівень варіюючої ознаки, вона і відображає те спільне, що об'єднує цю сукупність. З цього випливає основна умова використання серед­ніх величин у статистиці - якісна однорідність статистичної сукупності.

У разі обчислення явищ різного типу, середні можуть викрив­ляти відмінності різнорідних сукупностей і тому будуть фіктив­ними.

Характеризуючи однією величиною все явище за ознакою, яка цікавить, середня абстрагується від другорядних та випадкових значень. І тому середня величина буде характеризувати розвиток явища більш реально і об'єктивно тоді, коли її визначення базува­тиметься на сукупності, яка складається з досить великої кількості одиниць. У цьому виявляється дія закону масових чисел.

Неправильним буде обчислення середніх величин сукупності різноякісних явищ, наприклад: поєднання багатих і бідних, міль­йонерів і жебраків з метою обчислення середнього доходу на душу населення. Такі середні не дадуть справжнього уявлення про розви­ток соціально-економічного явища, знівелюють кардинальні роз­біжності в якісних рівнях сукупності. З цього випливає ще один важливий висновок - справді науково обґрунтовані середні вели­чини мають розраховуватися тільки на основі однорідних групу­вань, включаючи при цьому якісно різні явища. При застосуванні на практиці середніх величин для аналізу злочинності необхідно користуватися для їх обчислення групувальними ознаками, оскіль­ки лише групові середні з великою часткою імовірності характери­зують соціальне явище.

У нашому прикладі, з обчисленням середнього доходу, сукуп­ність «населення» треба поділити на групи за доходами і висновки робити за середнім доходом у кожній групі населення окремо.

Таким чином, незважаючи на те, що при аналізі суспільних явищ часто користуються статистичними середніми величинами, проте зайве захоплення ними часто призводить до приховування серйозних наслідків. Середні статистичні показники самі по собі недостатні для всебічного аналізу суспільного процесу, тільки у комплексі з іншими методами статистики вони виявляють свою значимість.