Панас Мирний – корифей української прози

1.Панас Мирний – корифей української прози. Життєвий і творчий шлях письменника (за опорним планом).

2.Аналіз першого соціально – психологічного роману («роману з народного життя» (І.Франко) в українській літературі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

• поступовий рух до великого жанрового полотна:

- нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» (1872 р.);

- повість «Чіпка» (1872р.), оцінка рукопису Іваном Біликом;

- широкий епічний твір, перший соціально – психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875р.).

• своєрідність композиції твору:

- чотири частини, 30 розділів, кожний з яких – завершений твір;

- І частина – дитинство і юність Чіпки;

- ІІ – історія села Піски;

- ІІІ – тернистий шлях селянина – правдошукача;

- ІV – завершення його трагедії;

- Кілька сюжетних ліній: піднесення і падіння Чіпки Варениченка, егоїстичний та трудовий шлях його товариша Грицька, родоводи Максима Ґудзя й панів Польських.

• тема роману: зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні і під час реформи 1861 року.

• проблеми твору:

- народна мораль;

- батьки і діти;

- добро і зло;

- земля і достаток;

- кріпацька неволя;

- «пропаща сила»;

- становище жінки в сім`ї;

- любов і сімейне щастя.

• бесіда за змістом:

- Знайдіть і зачитайте портретну характеристику Чіпки (від слів: «Отакої саме пори...» до – «...разом з якоюсь хижою тугою»).

Читання окремих частин тексту включає коментар до тексту, вправи у вимові важких слів, словосполучень, зворотів, розмітка найважчих частин тексту знаками партитури, обговорення інтонації, техніки мовлення, логіки читання та емоційно-образної виразності.

Прийоми навчання читати виразно

1. Урахування інтонаційного забарвлення кожного розділового знака.

2. Прийом показу як наочна ілюстрація для того, щоб викликати в уяві живі картини, бажання прочитати твір.

3. Прийом зіставлення спонукає до обговорення, оцінки і вибору потрібної інтонації, запобігає помилкам (зіставлення виконання учнів і вчителя, двох учнів, відтворення інтонації з відтінком шаржування тощо).

4. Усне малювання сприяє розвитку творчої уяви, допомагає наблизитися до розуміння образів.

5. Бесіда за продуманими запитаннями (мета – зрозуміти смисл, уявити картину, визначити почуття автора, ставлення учнів, знайти кращі інтонації).

6. Хорове читання (позбавити дискомфорту й знайти найоптимальніше звучання).

7. Читання в особах (пошук варіантів виконання, випробування здібностей у різних ролях).

8. Аналіз досягнень і недоліків у техніці мовлення, орфоепії, наголосах, логіці читання, емоційно-образній виразності (конкретні, суттєві зауваження, співчуття, щира доброзичливість).

9. Уважне слухання (використовуючи музичний запис як зразок, доцільно давати додаткові завдання:

1) вдумливо, уважно прочитати текст очима;

2) прочитати голосно, вслухаючись у власне виконання, або читати текст очима так, щоб відчути, як він звучить;

3) прослухати цей текст у виконанні артиста і зіставити його інтонаційну редакцію зі своєю).