Розвиток української драматургії й театру

В 70-90-Х РОКАХ ХІХ СТОЛІТТЯ

1.І.Карпенко-Карий – великий драматург, корифей українського театру. Життєвий і творчий шлях (за опорним планом). Багатогранність його діяльності.

• Запитання:

- Чому Іван Карпович Тобілевич увійшов у світову культуру як Іван Карпенко – Карий?

- Чому родину Тобілевичів називають кістяком українського театру?

- Розкажіть про батьків Тобілевичів, які виховали таких талановитих дітей.

2.Аналіз історичної драми “Сава Чалий”. Історична трагедія “Сава Чалий” (1899р.) – один з “архітворів нашої літератури” (Іван Франко).

Гайдамаки – (від турецьк. haydamak - нападати) – учасники національно – визвольного руху на Правобережжі у 18 ст.

Історична довідка: Повстання почали загони селян та козаків начолі з запорозьким козаком Максимом Залізняком в квітні – травні 1768р. в районі Мотронинського монастиря в Київському воєводстві. До повсталих стали приєднуватися тисячі українських селян, озброєних холодною зброєю та кілками (звідси й назва – “коліївщина”).

Велику надію повстанці покладали на Росію, але Катерина ІІ, (спочатку займала очікувальну позицію), направила російські війська на придушення селянського повстання. 27.06.1768р. Залізняк і Гонта були арештовані. Сотні гайдамаків страчені.

• основа твору:

- народна історична «Пісня про Саву Чалого»;

- глибоке знання вітчизняної історії, зокрема подій ХVІІІ ст., вивчення документів та історичних праць;

- вірність етичної позиції І.Карпенка – Карого народним уявленням про добро і зло: у свій час запорожці вважали зраду задля особистих вигод найтяжчим гріхом. (Ще у 1838р. відомий історик і письменник Микола Костомаров звертався до цієї теми, створивши романтичну драму Сава Чалий», в якій намагався виправдати зраду гайдамацького ватажка.)

• тема трагедії

глибоке засудження зрадництва, чим би воно не виправдовувалося, на широкому тлі гайдамацького руху проти польської шляхти на Правобережжі в 30-40-і р.р. ХVІІІ ст. (Сава Чалий був убитий у 1741р.)

• трагедійність долі головного героя

полягає у тому, що Сава Чалий як людина високих моральних поривань, бурхливих пристрастей прагнув відстоювати інтереси поневоленого, закріпаченого селянства, але, заплутуючись у сітях, уміло розставлених шляхтичем Шмигельським, починає вагатися. Кохання до шляхтянки Зосі засліплює очі запорожця, він починає стримувати вибух народного гніву, закликає чекати «слушного часу». Усе це приводить до розриву між Савою і Гнатом, а отже, й до переходу гайдамацького ватажка до табору Потоцького.

3.М.Старицький – талановитий поет, прозаїк, перекладач, визначний культурно-громадський діяч. Життєвий і творчий шлях (за опорним планом).Багатогранність діяльності.

У кінці 70-х р.р. ХІХ ст. українське акторське мистецтво, сам театр набули виразних суспільно – громадських функцій, що сприяло піднесенню національної свідомості народу. Театр цієї доби прийнято називати «театром корифеїв». У давньогрецькій трагедії корифеєм називали керівника хору, заспівувача, що вів за собою інших співаків.