У редагування запиту входять такі поняття як зміна його структури та параметрів. Ці дії виконують у режимі проектування за допомогою кнопки Конструктор. У режимі конструктора запиту можна виконати такі зміни:

• додати, видалити або перенести поля;

• відмінити або задати відображення поля;

• задати нові критерії;

• змінити спосіб сортування;

• додати, видалити або змінити вираз що розраховується.

  5. Проаналізуйте у режимі конструктора можливості виконання наведених вище змін у запиті Расчет Начислений.

  6. Закрийте MS Access.

Побудова форм

Форми слугують частиною користувальницького інтерфейсу СУБД Access та використовуються для введення та перегляду даних на екрані комп'ютера. Форма являє собою електронний бланк, у якому є поля для введення даних. Для однієї таблиці можна створити декілька незалежних форм, кожна з яких, наприклад, буде доступна тільки певній категорії користувачів. Можна, навпаки, створити одну форму, що надає одночасний доступ до даних з різних таблиць.

Як і для інших об'єктів Access, існує декілька способів створення форм:

• Автоформа – автоматичне створення форми з використанням одного зі стандартних шаблонів. Це найбільш простий і швидкий спосіб створення форми;

• Мастер Форм – створення форми за допомогою програми, яка у залежності від призначення форми пропонує на вибір стандартні шаблони та стилі оформлення;

• Конструктор – створення форми на основі пустого бланка при допомозі інструментальних засобів конструктора форм;

• Мастер диаграмм – створення форми з діаграмою на основі обраних полів таблиці;

• Мастер сводных таблиц – створення зведеної таблиці Microsoft Excel на основі таблиць та запитів Access.

Розглянемо деякі більш прості питання конструювання і застосування форм.

1. Відкрийте базу даних Автобизнес, у якій повинно бути 3 таблиці.

2. Для роботи з формами відкрийте вкладку Формы вікна бази даних.

3. Автоформа – це засіб Access для швидкого створення форм. В Access XP є три види автоформы:

• в столбец (в формі відображаються дані одного запису, поля розміщені у стовпчик),

• ленточная (у формі відображаються одночасно декілька записів, подібно електронній таблиці),

• табличная (зовнішній вид форми аналогічний табличному режиму).

1. Створення форми з використанням засобу Автоформа розглянемо на прикладі таблиці Модели, для цього:

   • клацніть на кнопці Создать;

   • у діалоговому вікні, що відкриється, Новая форма виберіть в якості джерела даних для форми таблицю Модели;

   • з переліку можливих методів виберіть пункт Автоформа: в столбец;

   • ОК.

2. У створеній новій формі доступні для перегляду та редагування усі поля першого запису опорної таблиці. Кнопки переходу по записах такі ж, як у режимі таблиці:

   • перегляньте декілька наявних записів;

   • додайте новий запис.

3. Збережіть форму під ім'ям Модели та закрийте її.

4. Створіть для тієї ж таблиці ленточную автоформу та збережіть її під ім'ям Модели1.

1. Інший автоматичний засіб створення форм – використання Мастера.

Мастер форм дозволяє вибрати поля, стиль, розміщення форми та дає можливість використовувати декілька таблиць та запитів у формі.

5. Створення форми автоматичними засобами полегшує роботу, але коли потрібно внести якісь зміни у оформлення або структуру форми, то доводиться звертатися до Конструктора.

   1. Структура форми складається із розділів, а розділи містять елементи керування (рис.5). Познайомитися із структурою форми простіше усього на прикладі готової форми, створеною автоматичними засобами, для цього:

      • у вікні бази даних на вкладці Формы виділіть форму Модели;

      • клацніть на кнопці Конструктор;

      • Примітка: якщо форма відкрита, то переключитися у режим Конструктора можна клацанням на кнопці Вид панелі інструментів;

      • у структурі форми чітко помітні 3 розділи (мал.6): Заголовок формы, Область данных і Примечание формы. Крім того, відкривається панель елементів, яка містить заготовки та інструменти для створення елементів управління.

   2. В області даних розташовуються ті елементи управління, які відображають дані окремих записів. У заголовках та примітках наводиться підсумкова інформація, а також заголовки та підписи для форми вцілому. В нашому випадку заповнена тільки область даних, так як форма створювалася автоматичними засобами. Вставимо у заголовок назву форми, для цього:

      • з адайте розмір області заголовка, перетягнувши границю розділу за допомогою миші вниз на потрібну відстань;

      • на панелі елементів клацніть на кнопці Надпись ;

      • клацніть в області заголовка форми в тому місці, відкіля повинен починатися напис;

      • введіть заголовок, наприклад «Модели автомобилей»  <Enter >.

3. Тепер можна відформатувати заголовок, для цього:

   • потрібний напис у нашому прикладі виділений (для виділення об'єкта достатньо виконати на ньому клацання мишею);

Примітка: навколо виділеного елементу утвориться рамка із вісьмома маркерами (по кутам та центрам сторін) за допомогою яких можна переміщати елемент або змінювати розміри рамки стандартними способами. Якщо покажчик миші прийняв вид розкритої долоні, то об'єкт можна переміщати. Особливу роль виконує лівий верхній маркер, його функція буде розглянута пізніше.

• коли об'єкт виділений, до нього можна застосувати будь-які параметри форматування – збільште розмір шрифту, задайте вирівнювання по центру, змініть колір фону та колір шрифту на свій вибір, користуючись панеллю форматування;

• після збільшення розміру шрифту із контекстного меню надпису виберіть Размер  по размеру данных;

• контекстне меню елемента містить додаткові можливості форматування, виберіть, наприклад, із пункту Оформление контекстного меню напису заголовка – Оформление с тенью;

• перемістіть напис до лівого краю області заголовку;

• подивіться як будуть виглядати внесені зміни у режимі форми, клацнувши на кнопці Вид.

Доповнимо оформлення заголовка рисунком, для цього:

• поверніться у режим Конструктора;

• з більште розмір робочого поля форми, мишею перемістивши вправо границю фонового рисунка, який лежить під елементами управління;

• клацніть в панелі елементів на кнопці Рисунок ;

• встановіть покажчик миші на формі в області заголовка та, утримуючи ліву кнопку миші в натиснутому стані, переміщайте курсор по діагоналі до бажаного розміру рисунка;

• у діалоговому вікні що відкриється вкажіть файл, у якому міститься потрібний малюнок: нам потрібен малюнок автомобіля, створений Вами на заняттях по графічному редактору (можна скористатися малюнком із колекції Windows, який мається у файлі зі специфікацією C:\Program Files\Microsoft Office\Clipart\Popular\Car.wmf)  ОК;

• можна задати умови зміни розмірів малюнка, вибравши із контекстного меню малюнка пункт Свойства. Якщо потрібно, щоб при зміні розмірів весь малюнок вписувався у відведену рамку, виберіть у вікні Свойства на вкладці Макет у полі Установка размеров пункт По размеру рамки (по замовчуванню встановлена властивість Фрагмент), а у полі Выравнивание необхідні умови вирівнювання.

Примітка: малюнок також можна вставити, використовуючи інструмент Свободная рамка объекта: після визначення розміру малюнка, у вікні Вставка объекта виділіть тип об'єкта – Microsoft Clip Gallery  ОК, та виберіть малюнок із пропонованої колекції. Як об'єкт можна вставити не тільки малюнок, але і діаграми, відеокліпи, текстові документи і т.д.;

• подивіться, як будуть виглядати внесені зміни у режимі форми.

Напис та малюнок у заголовку форми, які ми тільки що створили, не зв'язані ні з одним полем таблиці, тому вони називаються вільними. Вміст полів таблиці відображається в області даних форми в так званих зв'язаних полях, одночасно з якими створюється ще один елемент управління – приєднаний напис (мал.6).

Робота зі зв'язаними полями:

• в режимі конструктора перемістіть зв'язане поле Модель в один рядок із полем КодМодели, для цього:

  1. виділіть поле Модель клацанням миші;

  2. коли покажчик прийме вид розкритої долоні перемістіть поле у верхній рядок, при цьому зв'язане поле переміщається разом з приєднаним написом;

• розмістіть поля Мощность і КоробкаПередач в одному рядку;

• якщо необхідно перемістити одне зі зв'язаних полів окремо, наприклад, змінити відстань між зв'язаними полями Модель так, щоб зв'язане поле Модель було вирівняно по правій границі зв'язаного поля Коробка Передач, виконайте наступні дії:

  1. маркіруйте поле Модель;

  2. сполучіть покажчик миші з лівим верхнім маркером зв'язаного поля Модель;

  3. у той момент, коли покажчик прийме вид «вказівного пальця», елемент можна переміщати незалежно від зв'язаного з ним поля;

  4. встановіть поле на задане місце;

• подивіться, як будуть виглядати внесені зміни у режимі форми.

У форму можна вставити поля що вираховуються. Наприклад, для форми Модели визначимо відпускну ціну на автомобілі, котра складається із заводської ціни, плюс 10% накладних витрат, плюс 100 гривень на передпродажну підготовку, дії:

• клацніть на панелі елементів на кнопці Поле ;

• клацніть на формі у правій частині того рядка, у якому розташовано поле Цена;

• два окремих клацання миші на полі дає доступ до редагування, – у полі приєднаного напису введіть «Отпускная цена»;

• у зв'язане поле Свободный потрібно ввести формулу, що визначає заданий розрахунок (формула починається із знака «=», а імена полів, що беруть участь в розрахунку, повинні бути взяті в квадратні дужки: «= [Цена] + [Цена] * 0,1 + 100»;

• подивіться, як будуть виглядати внесені зміни у режимі форми.

Щ об відокремити один від одного елементи в області даних, можна скористатися кнопкою Линия або Прямоугольник панелі елементів. Відокремте лінією вартісну інформацію від іншої, для цього:

• клацніть у панелі елементів на інструменті Линия ;

• проведіть за допомогою миші лінію в потрібному місці.

Перегляньте та збережіть зміни, що внесені у форму.