Седативні засоби

Седативні засоби (лат. sedatum — за­спокоювати) належать до групи засобів, що пригнічують центральну нервову сис­тему. Посилюючи процес гальмування або пригнічуючи збудження, препарати цієї групи мають регулюючий вплив на функ­ції центральної нервової системи. Силою своєї дії седативні засоби значно поступа­ються перед невролептиками і транквілі­заторами. Вони не викликають міорелак-сації, атаксії, розбитості, сонливості і явищ залежності, широко застосовуються в амбу­латорній практиці. Седативні засоби по­тенціюють ефект снодійних, ненаркотич-них анальгетиків, невролептиків і транкві­лізаторів, полегшують настання сну, особливо при розладах невротичного характеру.

До седативних засобів належать солі брому і магнію, препарати валеріани лікар­ської, кропиви собачої, або пустирника (Leonurus L.),синюхи блакитної (Polemo-nium coeruleum L.), пасифлори, півонії (Paeonia L.) і створені на їх основі комбі­новані препарати (валокормід, валоседан, корвалол, збір заспокійливий тощо).

Natrii bromidum 

                           Натрію бромід.

 З моменту відкрит­тя препаратів брому Баларом (1826) їх намагалися застосовувати при найрізно­манітнішій патології. Проте справжнє міс­це серед лікарських засобів йому було відведено І. П. Павловим. Він вважав, що солі брому є «...могутнім регулятором і відновлювачем порушеної нервової діяль­ності, але за обов'язкової і суттєвої умови відповідного і точного дозування за типа­ми і станами нервової системи».

Бром є анта­гоністом хлору, витісняє його. Виводиться з організму (нирками, пото­вими залозами і через травний канал) по­вільно, кумулює.

Броміди по­зитивно впливають на центральну нерво­ву систему при неврозах, збудженні, ста­нах незадоволення і внутрішнього напру­ження. полегшуючи усі види внутрішньо­го (умовного) гальмування.

Заспокійлива дія значною мірою пов'я­зана із здатністю бромідів викликати яви­ща парабіозу. За даними Пенфілда, бром усуває розлади ритму мозку, підвищує поріг його збудливості, чим можна поясни­ти його протиепілептичний ефект. З дру­гого боку, його ефективність пропорційна ступеню збудження і типу психічної (ви­щої нервової) діяльності хворого.

Показання. Призначають при нев­розах і неврозоподібних станах, судомах, у тому числі при епілепсії.

Широко застосовують у хворих із со­матичними захворюваннями (початкові

стадії гіпертензивної та ішемічної хвої би серця, виразкової хвороби шлунка дванадцятипалої кишки). Для посилення терапевтичного ефекту обмежують споживання солі.

Протипоказання. Індивідуальна непереносність бромідів, серцево-судин:

недостатність, виражений атеросклероз, захворювання нирок, анемія.    

Побічна дія. У випадках тривалаго застосування або ідіосинкразії до пре» парату може розвиватися інтоксикаціябромізм.

Симптоми бромізму:

загальна слабість, підвищена стомлюваність, байдужість,

по­гіршення пам'яті, слуху, зору,

сонливість, уповільнене мовлення,

брадикардія.

кон'юнктивіт, риніт, бронхіт,

гастроентероколіт,

скарлатинозний висип

У та­ких випадках препарат відміняють і призначають залежно від тяжкості стану натрію хлорид — у вигляді напою або парентерально.

 Паралельно — промивання шлунука, клізми, полоскання ротової порожнини} обмивання шкіри.               

Rhizoma cum radicibus Valerianae

                            Кореневище з коренями валеріани  лікарської

З валеріани готують настої, настойки, екстракти, збори.

- містять ефірні олії,  головну частину яких утворює складний ефір борнеолу та ізовалеріанової кислоти; органічні ні кислоти, дубильні, барвні речовини, тощо.

Препарати валеріани зменшують збудливість ЦНС, посилюють ефект снодійних і мають спазмолітичну дію. їх застосовують як заспокійливі засоби при нервовому збудженні, порушенні сну, неврозах¹ серцево-судинної системи, спастичних станах травного каналу, спазмі судин головного мозку та ін. Комбінують також з ін­шими заспокійливими і серцевими засо­бами.

     Останніми дослідженнями встанов­лена слабка адреноблокуюча дія валеріа­ни, а також позитивний вплив на гіпотала­мус. Очевидно, тому препарати валеріани досить ефективні при неврозах з вираже­ними вегетативними порушеннями. У де­яких хворих з підвищеною чутливістю або в разі передозування препарату розвива­ються сонливість, пригніченість. Протипо­казань, за винятком індивідуальної непе-реносності, не виявлено.

До препаратів валеріани близькі за ха­рактером дії препарати:

 Leonurus    кропива соба­ча

Комбіновані препарати валеріани: валокордин, корвалол, корвалдин…

і синюхи блакитної. Їх признача­ють у вигляді настоїв, настойок, часто ра­зом з валеріаною, мелісою і пасифлорою.

Комбіновані седативні засоби:

                                        седавіт, седасен, антистрес, ново-пасіт…