Мотивація характеру чіпки Варениченка у романі „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Боротьба добра і зла у людині і в суспільстві.
„Всякое общественное явление,а в том числе и разбойничество, имеет две стороны: внутреннюю – процесс нравственного падения человека – и наружную – общественную. Так, по-моему, эти две стороны и следует развивать».
Іван Білик
Теорія літератури
Роман (від фр. roman – романський) – жанр розповідної художньої літератури: великий і складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені події й докладно розкриті життєві долі кількох, а іноді багатьох людей у зв’язку з їх суспільними відносинами й побутовими обставинами. Цьому жанрові властиві розгалуженість сюжету, переплетіння ряду сюжетних ліній, детальні описи.
Прототип – особа, життя і діяльність якої насамперед малася на увазі при створенні літературного образу у творі.
Соціально-психологічним є роман, в якому проблеми суспільного життя зображені не самі по собі, а через психологію героїв, їх думки, прагнення і переживання.
ТЕМА: Розвиток драматургії і театру в другій половині ХІХ ст. Поетична творчість М. Старицького . Драма „Не судилося”.
План
Український театр і драматургія у 70-90-х роках ХІХ ст.
Життєвий і творчий шлях М. Старицького.
Мотиви лірики М. Старицького.
Драматургічна творчість М. Старицького.
Причини гальмування розвитку українського театрального мистецтва
Трупи
1872 |
Приватна сцена у Києві М. Старицького та М. Лисенка |
Початок 70-х рр. |
Аматорський гурток М. Кропивницького та І. Тобілевича (І. Карпенка-Карого) на Херсонщині |
1881 |
М. Кропивницький створює у Єлисаветграді першу професійну українську трупу, яка згодом (1882) переїжджає до Києва |
1883-1885 |
Перша професійна об’єднана трупа М. Старицького, де працювали М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, П. Сакса ганський, М. Садовський, М. Заньковецька, О. Вітрина, М. Садовські-Барілотті |
1886-1887 |
Трупи М. Кропивницького і М. Старицького гастролюють у Петербурзі та Москві, а пізніше „корифеї” з успіхом виступають у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі. |
90-ті роки |
Дві найвпливовіші трупи: Кропивницького і Саксаганського-Садовського |
Актори
М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Сакса ганський, М.Старицький, М. Заньковецька, Г. Затиркевич-Карпинська, М. Садовські-Барілотті, Г. Борисоглібська, О. Вірина.
Композитори
С. Гулак-Артемовський (опера „Запорожець за Дунаєм”);
П. Ніщинський (муз.-драм. картина „Вечорниці” до драми Т. Шевченка „Назар Стодоля”);
М. Лисенко („Наталка Полтавка”, „Музика до „Кобзаря” Т. Шевченка”, „Різдвяна ніч”).
Тематика творів
Сільське життя, соціальне розшарування на селі („Хазяїн” І. Карпенка-Карого, „Глитай або ж Павук” М. Кропивницького);
Гумористичні п’єси („По ревізії” М. Кропивницького, „За двома зайцями” М.Старицького, „Рябина” І. Франка);
Історія України („Сава Чалий” І. Карпенка-Карого, „Оборона Буші” М.Старицького, „Маруся Богуславка” І. Нечуя-Левицького);
Життя інтелігенції („Доки сонце зійде, роса очі виїсть” М. Кропивницького, „Суєта” І. Карпенка-Карого, „Не судилось” М. Старицького, „Нахмарило” Б.Грінченка);
Філософська („Талан” М. Старицького, „Украдене щастя” І. Франка).