- •Філософія Програма
- •1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •Плани семінарських занять Модуль № 1. Філософська пропедевтика та історія філософії.
- •Тема 1. Філософія, коло її проблем та соціальне призначення
- •Тема 2. Становлення філософської думки в добу Античності.
- •Тема 3. Розвиток філософської думки у Середні віки та Новій час.
- •Тема 4. Сучасні філософські течії
- •Тема № 6. Проблема свідомості в філософії.
- •Модуль № 2. Філософська онтологія, гносеологія та філософська антропологія. Людина в сучасному суспільстві. Тема № 5. Філософія буття.
- •Тема № 7. Основні проблеми гносеології
- •Тема № 8. Проблема людини в філософії
- •Форми та методи роботи на семінарських заняттях
- •Самостійна робота Методичні рекомендації по виконанню завдань для самостійної роботи
- •Терміни та вимоги до виконання
- •Кількість балів. Критерії оцінювання.
- •Система оцінки знань за модулями
- •Відповідність оцінювання за шкалою ects 100-бальної рейтингової шкали та національної (чотирибальної) шкали
- •Завдання для індивідуальної творчої роботи
- •Питання для підготовки до іспиту
Плани семінарських занять Модуль № 1. Філософська пропедевтика та історія філософії.
Тема 1. Філософія, коло її проблем та соціальне призначення
Семінарське заняття час – 2 години
Семінарське заняття проводиться методом обговорення основних питань семінарського заняття, проведенням письмової роботи для перевірки засвоєння основних понять і категорій теми, а також тестових завдань по темі. Крім цього, у ході семінарського заняття будуть заслухані та обговорені реферати із теми та розглянуті питання, що були рекомендовані для самостійного опрацювання, а також буде проведено анкетування студентів для з’ясування світоглядних позицій певної частини із них.
Питання для обговорення
1. Поняття світогляду, його структура та історичні типи.
2. Специфіка філософського світогляду. Еволюція основного питання філософії. Структура філософії.
3. Основні функції філософії та ії значення для практичної діяльності людини.
В процесі підготовки до семінарського заняття необхідно засвоїти зміст наступних понять і категорій: світогляд, функції світогляду, раціоналістичний та ірраціоналістичний світогляд, типи світогляду, міфологія, релігія, основне питання філософії, матеріалізм, ідеалізм, онтологія, гносеологія, філософська антропологія, аксіологія, етика, естетика, монізм, дуалізм, агностицизм, об’єктивне, суб’єктивне.
Теми рефератів
Світоглядна природа філософського знання
Софійний та епістемічний способи філософського осмислення
Міфологія і філософія як форми знання: єдність і відмінність.
Віра і знання: проблеми розмежування.
Філософія як смислотворче ядро культури
Філософія в системі культури
Філософія і наука
Філософія і політика
Філософія як спосіб життя
Філософія як методологія наукового пізнання.
Суспільне та індивідуальне буття
Буття людини та його основні параметри
Людське буття та його основні параметри
Філософія і світогляд
Історичні типи світогляду (характеристика основних типів)
Людина як вища цінність у системі філософського знання.
Питання для самостійної роботи та самоконтролю
1. Свого часу І.Кант сформулював три запитання, що на його думку, мають принципове значення для філософії: що я можу знати? Що я повинен робити? На шо я можу сподіватися?
Що, на ваш погляд, відображають ці три запитання?
Яке четверте запитання сформулював І.Кант, звівши попередні три запитання до одного (інтегрованого)?
2. Що є характерним для міфологічного світогляду?
3. В чому полягає принципова відмінність релігії від міфології?
4. В чому полягає принципова відмінність філософського світогляду від міфологічного та релігійного типу світогляду?
5. Що таке „основне питання філософії” в його історично традиційному варіанті? Як це питання розглядає сучасна філософія?
6. Чи можна визначити філософію як науку? Обґрунтуйте свою точку зору.
7. Яке місце посідає філософія в системі культури?
Тема 2. Становлення філософської думки в добу Античності.
Семінарське заняття час – 2 години
Питання для обговорення:
1. Загальні риси та етапи античної філософії;
2. Антична філософія до класичного періоду (мілетська школа Фалеса і його послідовників; елейська філософія: Ксенофан, Парменід, Зенон; атомістичний матеріалізм Левкіппа-Демокріта; Геракліт Ефеський);
3. Антична філософія класичного періоду (Сократ, Платон, Арістотель);
4. Філософія епохи еллінізму.
В процесі підготовки до семінарського заняття необхідно засвоїти зміст наступних понять і категорій: антропологізм, апорія, атомізм, елеати, еманація, метафізика, неоплатонізм, пірапатетіка, піфагореїзм, скептицизм, софізм, стоїцизм, гедонізм.
Теми рефератів:
Становлення давньогрецької філософії.
Мілетська школа.
Античний атомізм: від Левкіппа до Навсіфана.
Сократ: проблема людини та діалогічної природи філософського знання.
Платон – засновник та класик об’єктивного ідеалізму.
Проблема знання у філософії Аристотеля.
Поняття душі у філософії Аристотеля і сучасність.
Питання для самостійної роботи та самоконтролю:
Чому перших грецьких філософів – Фалеса, Анаксімандра, Анаксімена, піфагорійців, Геракліта, Емпедокла називали “фізиками”?
Назвіть філософів-атомістів.
В чому полягає сутність «сократичного повороту» в античній філософії?
Поясніть, у чому полягає головна відмінність філософії Платона від філософії Аристотеля?
