- •Філософія Програма
- •1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •Плани семінарських занять Модуль № 1. Філософська пропедевтика та історія філософії.
- •Тема 1. Філософія, коло її проблем та соціальне призначення
- •Тема 2. Становлення філософської думки в добу Античності.
- •Тема 3. Розвиток філософської думки у Середні віки та Новій час.
- •Тема 4. Сучасні філософські течії
- •Тема № 6. Проблема свідомості в філософії.
- •Модуль № 2. Філософська онтологія, гносеологія та філософська антропологія. Людина в сучасному суспільстві. Тема № 5. Філософія буття.
- •Тема № 7. Основні проблеми гносеології
- •Тема № 8. Проблема людини в філософії
- •Форми та методи роботи на семінарських заняттях
- •Самостійна робота Методичні рекомендації по виконанню завдань для самостійної роботи
- •Терміни та вимоги до виконання
- •Кількість балів. Критерії оцінювання.
- •Система оцінки знань за модулями
- •Відповідність оцінювання за шкалою ects 100-бальної рейтингової шкали та національної (чотирибальної) шкали
- •Завдання для індивідуальної творчої роботи
- •Питання для підготовки до іспиту
Тема № 7. Основні проблеми гносеології
Семінарське заняття. час – 4 години
Питання для обговорення:
Гносеологія як філософська теорія пізнання та коло її основних питань.
Сутність та структура пізнання.
Проблема істини в пізнанні. Істина і правда.
Особливості наукового пізнання. Поняття методу наукового пізнання.
В процесі підготовки до семінарського заняття необхідно засвоїти зміст наступних понять і категорій: агностицизм, епістемологія, гносеологія, догматизм, істина, скептицизм, суб`єкт, об`єкт поняття, судження, умовивід, гіпотеза, інтуїція, метод, мислення, розсудок, розум, інтерсуб`єктивний, редукція, семіотика.
Теми рефератів:
Пізнання як вид духовно-практичної діяльності та його соціокультурний зміст.
Людина і пізнання. Чи приречена людина на пізнання?.
Гносеологія як структурний розділ філософського знання.
Гіпотеза, теорія і концепція як пов’язані з пізнанням форми мислення.
Співвідношення чуттєвого і раціонального в процесі пізнання.
Місце і роль інтуїції в пізнавальному процесі.
Інтуїція у процесі пізнанні та творчості.
Взаємозв’язок філософських категорій і методів пізнання.
Гносеологічний аспект основного питання філософії.
Діалектичний зміст пізнавального процесу.
Об’єктивна, абсолютна та відносна істина та їх співвідношення.
Проблема об’єктивності філософського і наукового знання.
Співвідношення знання і віри в пізнавальному процесі.
Діалектика істини та омани в сучасній філософії.
Питання для самостійної роботи та самоконтролю:
Що вивчає гносеологія і як формулюється її основне питання і чому? Аргументуйте відповідь.
Як у гносеології визначались і сьогодні визначаються суб`єкт та об`єкт пізнання.
Чому чуттєве та раціональне в пізнанні – це два рівні єдиного нерозривного процесу?
Як співвідносяться поняття: істина, помилка, омана, брехня?
Чому пізнання – це неперервний еволюційний процес?
Окресліть сучасне розуміння істини, порівняйте істину та правду.
Окресліть позитивні і негативні аспекти прагнення людини пізнавати.
Тема № 8. Проблема людини в філософії
Семінарське заняття час – 4 години
Семінарське заняття проводиться методом обговорення основних питань семінарського заняття, проведенням письмової роботи для перевірки засвоєння основних понять і категорій теми, а також тестових завдань по темі. Крім цього, у ході семінарського заняття будуть заслухані та обговорені реферати із теми та розглянуті питання, що були рекомендовані для самостійного опрацювання
Питання для обговорення
1. Образи людини в історії філософської думки. Поняття філософської антропології.
2. Походження, становлення і розвиток людини. Індивід – індивідуальність – особистість.
3. Екзистенційні проблеми буття людини:
а) співвідношення біологічного і соціального в людині;
б) сутність і існування людини;
в) „сродна праця” і щастя людини;
г) сенс і мета життя людини.
В процесі підготовки до семінарського заняття необхідно засвоїти зміст наступних понять і категорій: людина, антропософія, антропоцентризм, теїстична антропологічна концепція, мутаційна теорія еволюції, сальтаціоністська концепція еволюції, космічна еволюційна концепція, антропогенез, пансоціологізм, панбіологізм, первинна соціалізація.
Теми рефератів
1. Людина як предмет філософії.
2. Філософія і проблема генезису людини.
3. Індивід як соціоприродна і соціальна істота.
4. Філософія як самоусвідомлення людини.
5. Свідомість, самосвідомість, підсвідомість: форми прояву і проблема взаємозв’язку.
6. Аналіз свідомості у феноменології.
Питання для самостійної роботи та самоконтролю:
1.Охарактеризуйте основні філософські проблеми антропогенезу.
2. Прокоментуйте слова давньогрецького філософа Протагора: „Людина є мірою всіх речей існуючих, що вони існують, неіснуючих, що вони не існують.”
3. Поясніть, про які два світи йде мова у вірші М. Заболоцького?
„Два мира есть у человека –
Один, который нас творил.
Другой, который мы от века
Творим по мере наших сил”.
4.В чому полягає сутність сальтаціоністських концепцій антропогенезу? Визначте свою точку зору з цього приводу.
5. Що таке механістичний погляд на людину? Хто був представником таких поглядів?
6. В чому полягає принципова різниця між пан соціологізмом та панбіологізмом?
7. Чому праця людини безпосереднього пов’язана з мисленням? Ваші аргументи.
8. Чи є людина лише соціальною істотою? Яке місце в людській сутності має біологічний фактор? Обґрунтуйте свою позицію.
