Тема 4. Сучасні філософські течії

Семінарське заняття час – 2 годин

Питання для обговорення:

1. Некласична філософія кінця XIX – початку XX ст.: основні тенденції та напрямки.

2. Сциєнтичні школи сучасної філософії (перший та другій позитивізм; неопозитивізм, постпозитивізм, філософія науки; марксизм і неомарксизм, прагматизм, неокантіанство, неогегельянство).

3. Антісциєнтичні школи сучасної філософії (“філософія життя”: Ф. Ніцше, А. Бергсон, В.Дільтей, О. Шпенглер; екзистенціалізм; релігійна філософія; герменевтика).

4. Феноменологія і психоаналіз.

В процесі підготовки до семінарського заняття необхідно засвоїти зміст наступних понять і категорій: позитивізм, сцієнтизм, емпіріокритицизм, конвенціоналізм, неопозитивізм, верифікація, постпозитивізм, аналітична філософія, герменевтика, структуралізм, прагматизм, інструменталізм, біхевіоризм, феноменологія, ірраціоналізм, волюнтаризм, філософія життя, психоаналіз, соціалізація, лібідо, сублімація, екзистенціалізм, філософська антропологія, неотомізм.

Теми рефератів:

1. Загальне та особливе у неопозитивізмі і постпозитивізмі.

2. Антитеза “раціоналізм-ірраціоналізм” в історії філософії і на сучасному етапі.

3. Структурализм у гуманітарному пізнанні.

4. Аналіз свідомості у феноменологічній філософії.

5. Сучасна філософська герменевтика: основні проблеми й етапи розвитку.

6. Істина як користь у філософії прагматизму.

7. Класика і сучасність: дві епохи в розвитку філософії.

8. К’єркегор: страх як домінанта, рушійна сила буття людини.

9. Ірраціоналістичне вчення про світову волю А. Шопенгауера.

10. Філософія Ф. Ніцше і її історична доля.

11. Концепція переоцінки цінностей у філософії Ф. Ніцше.

12. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії XX ст.

13. Людина як предмет філософії в раціоналістичних та ірраціоналістичних вченнях західноєвропейської філософії.

14. Фрейд: теоретичні та світоглядні аспекти вчення.

15. Проблеми людини та її свободи у філософії екзистенціалізму.

16. Свобода і вибір людини і екзистенціалізмі.

17. Людина та історія в екзистенціальній філософії К. Ясперса.

18. Філософія Е. Фромма: бути чи мати?

19. Екзистенціаналізм М. Хайдеггера.

Питання для самостійної роботи та самоконтролю:

1. Поясніть, чому сцієнтизм є опонентом антропологічного (гуманістичного) світогляду?

2. Які течії є показником антропологічної тенденції у філософії наприкінці XIX-XX ст.?

3. В чому полягає сутність концепції еволюції Герберта Спенсера? На яких трьх важливих моментах еволюції він наголошував?

4. Попередником якої сучасної науки вважають Г. Спенсера?

5. Що спричинило виникнення “другої хвилі”, “другого” позитивізму (емпіріокритицизму) Е. Маха та Р. Авенаріуса?

6. В чому полягає сутність біхевіоризму? Вплив якого напряму у філософії простежується в ньому?

7. Що таке інтенціональність? Хто впровадив у філософію ідею інтенціональності свідомості?

8. Які етапи своєрідної еволюції пройшов у своєму розвитку психоаналіз?

9. У книзі “Мати чи бути” Е. Фромм намагається показати дегуманізуючий вплив сучасного західного суспільства на людину. З якими напрямами і течіями в історії філософії перекликаються основні ідеї Е. Фромма? В чому вони схожі?

10. Поєднання яких течій є один із варіантів персоналістської філософії – “діалогічний персоналізм”? Хто є представником цієї течії?