4. При отриманні новин, інформаційних матеріалів, фото- та відеоінформації неприпустимі “брудні” методи. Пункт 4 Кодексу преси

Напрям 4.1 - Принципи розслідування

Розслідування є необхідним інструментом журналістської ретель­ності. Журналісти обов’язково мають називатися. Неправдиві дані щодо персони журналіста, який веде розслідування, або того, який орган ЗМІ він представляє, не властиве іміджу та функції преси.

Приховане розслідування у надзвичайних випадках може бути виправ­даним, коли немає іншого способу роздобути інформацію вели­кої громадської ваги.

У разі нещасних випадків і катастроф преса має насамперед надавати пріоритет рятувальним заходам і порятункові постраждалих, перш ніж інформувати громадськість.

Напрям 4.2 - Розслідування щодо осіб, які потребують захисту

При розслідуваннях, пов’язаних з особами, які потребують захисту необхідна особлива стриманість. Насамперед це стосується осіб, які зовсім не володіють своїм душевним або тілесним станом чи пережи­ли надзвичайно важку душевну травму, а також дітей і неповнолітніх. Обмежені можливості власного контролю або незвичайне становище цих людей не можуть бути цілеспрямовано використані для здобуття інформації.

5. Треба принципово дотримуватись домовленостей про конфіденційність. Пункт 5 Кодексу преси

Напрям 5.1 - Конфіденційність

Якщо особа надає інформацію за умови нерозкриття джерела цієї інформації, то такої умови слід дотримуватись. Конфіденційність не є обов’язковою в тому разі, коли інформація стосується злочину і потрібно повідомити про це відповідні установи. Конфіденційності можна не дотримуватись, якщо, ретельно зваживши, перевіривши та проаналізувавши справу, переважатимуть важливі державно-політичні причини, особливо ті, що стосуються існуючого кон­ституційного порядку або загрожують йому.

Про секретні події чи плани можна інформувати, якщо після виваже­ного та ретельного аналізу з’ясовується, що нагальність цієї інформації для громадськості переважає над причинами, з яких вона була визнана сек­ретною.

6. Кожний, хто працює в пресі, зберігає імідж, довіру до ЗМІ, а також професійну таємницю, використовує право не називати інформаторів чи джерела інформації і не поширює інформацію без їхньої одностайної згоди.

Пункт 6 Кодексу Преси

Напрям 6.1 - Відокремлення функцій

Якщо журналіст, окрім своєї публіцистичної діяльності, виконує інші функції, наприклад працює в уряді, державній установі чи на підприємстві, всім зацікавленим необхідно стежити за суворим розме­жуванням цих різновидів діяльності і навпаки. Конфлікти інтересів шко­дять іміджу преси.

Напрям 6.2 - Розвідницька діяльність

Розвідницька діяльність журналістів та видавців не може поєднуватися з обов’язками, пов’язаними з професійною таємницею та іміджем преси.

7. Відповідальність преси перед громадськістю диктує те, щоб редакційні публікації не зазнавали впливу з боку приватних чи ділових інтересів третьої сторони. Видавництва та редактори відхиляють такі спроби і стежать за чітким розподілом на редакційний текст та публікації з метою реклами.

Пункт 7 Кодексу преси

Напрям 7.1 - Відокремлення редакційного тексту від оголошень

На оплачені публікації поширюються рекламні правила. Згідно з цими пра­вилами, публікації мають бути оформлені так, щоб для читача було зрозуміло, що йдеться про рекламу.

Напрям 7.2 - Прихована реклама

Редакційні публікації, які вказують на підприємства, їхні продукти або заходи, не можуть переходити певної межі, за якою розпізнається при­хована реклама. Наближеність до цієї межі особливо помітна тоді, ко­ли публікація виходить за межі обґрунтованого громадського інтересу або інформаційної зацікавленості читача.

Довіра до преси як до джерела інформації закликає до особливої ре­тельності щодо використання РR-матеріалів, а також при редагуванні текстів редакцією.

Це стосується також нередагованих рекламних текстів, рекламних фотографій та рекламних логотипів.

Напрям 7.3 - Особливі публікації

До особливих публікацій застосовують таку саму редакційну відповідаль­ність, як і до всіх редакційних публікацій.

8. Преса має поважати приватне життя та інтимну сферу людини. Однак, якщо події в приватному житті перетинаються із громадськими інтересами, то в окремих випадках можливі висловлення у пресі. Водночас необхідно перевірити, чи не порушено через ці публікації права особистості непричетних до цього людей.

Пункт 8 Кодексу преси

Напрям 8.1 - Оголошення імен та фотографій

Оголошення імен та фотографій жертв та злочинців у репортажах про нещасні випадки, злочини, кримінальні розслідування та судові процеси (див. також Кодекс преси, пункт 13), зазвичай, не є правомірними. Завжди потрібно балансувати між інформаційними інтересами громадськості та правами особистості потерпілих. Потреба сенсацій не є обґрунтуванням інформаційного інтересу громадськості.

Жертви нещасних випадків або злочинів мають право на особливий захист своїх імен. Для розуміння факту нещасного випадку та/або зло­чину інформація, пов'язана з ідентифікацією постраждалих, зазвичай, несуттєва. Ці відомості можуть бути виправдані лише, коли йдеться про відомих осіб або надзвичайні супроводжувальні обставини.

Щодо членів сімей та інших постраждалих, які не мають нічого спільного з нещасним випадком або злочином, то розголошення їхніх імен принципово неприпустимо.

Розголошення повного імені та/чи публікація фотографії підозрюва­ного, якого звинувачують у скоєнні тяжкого злочину, виправдані у тих випадках, коли це пов'язано з розкриттям злочину та за існування наказу про арешт, або якщо злочин був здійснений на очах у громадсь­кості. Якщо існує лише припущення про можливу провину злочинця, то від розголошення імені та публікації фотографії треба утриматись.

При скоєнні злочину дітьми та неповнолітніми потрібно, пам'ятаючи про майбутнє людини, по можливості утриматись від публікації імені і повної фотографії, якщо не йдеться про тяжкий злочин.

У випадках, пов'язаних з урядовими особами або носіями мандатів, публікація імен та фотографій допускається, якщо існує зв'язок між по­садою та мандатом і злочином. Те саме стосується відомих осіб, як­що звинувачення у скоєному ними злочині суперечить їхньому образові в очах громадськості.

Імена та фотографії зниклих осіб можна публікувати лише з дозволу відповідних державних органів.

Напрям 8.2 - Соціальна реабілітація

В інтересах соціальної реабілітації в репортажах про закінчення судо­вих процесів імена і фотографії не повинні публікуватись.

Напрям 8.3 - Захворювання

Тілесні та фізичні захворювання або пошкодження принципово нале­жать до таємної сфери хворих. З поваги до них та їхніх близьких пре­са має в таких випадках відмовитись від розголошення імені й фото­графії та запобігати зверхньому означенню хвороби або лікарняного за­кладу, навіть тоді, коли так прийнято на побутовому рівні. Навіть відомі особи протягом всього життя користуються захис­том перед дискримінаційними викриттями.

Напрям 8.4 - Самогубство

У репортажах про самогубство вимагається стриманість. Це особли­во стосується розголошення імен та детального описування супровод­жувальних обставин. Винятком може стати, наприклад, історично важ­лива подія, коли йдеться про великий громадський інтерес.

Напрям 8.5 - Опозиція та події, пов'язані з біженцями

У репортажах про країни, в яких перебування в урядовій опозиції мо­же загрожувати здоров'ю і життю, необхідно завждимати на увазі, що через розголошення імен і публікацію фотографій опозиціонери можуть бути впізнані і переслідуватимуться. Те саме стосується репор­тажів про біженців. Потрібно пам'ятати, що публікація подробиць про біженців, підготовку та організацію втечі, а також про шляхи втечі, мо­же наразити на небезпеку близьких та друзів утікачів, які залишились у країні, або ж наявні можливості для втечі будуть блоковані.

Напрям 8.6 - Ювілейні дати

Публікація ювілейних дат осіб, які є поза центром уваги громадсь­кості, допускається лише за умови згоди цих осіб на публікацію.