Тема 3. Структура й функціонування редакції періодичного видання

Керівництво редакцією. Готуючись до практичного заняття з цієї теми, студенти повинні чітко окреслити об’єкт свого вивчення.

Організація роботи сучасного періодичного видання залежить від завдань, що стоять перед ним. Виконати їх, а також “вижити” в нових економічних умовах зможе лише те видання, яке найдоцільніше розподілить свої сили, ефективно спрямує журналістську творчість.

Упровадження нових технологій також спричинило значні зміни в структурі сучасної газети.

Ведення газети за обраною специфікою – процес дуже складний, тому виконати завдання, що стоять перед виданням, можна лише забезпечивши чітке функціонування журналістського колективу.

Специфіка організаційно-творчої діяльності редакційного колективу визначається тим, що це не тільки виробничий колектив, а й колектив творчий.

Кожен із співробітників редакції, в першу чергу журналіст, - творчий працівник, виконує свою, властиву тільки йому функцію. Лише об’єднання у редакційний колектив дає можливість вирішувати спільне завдання – випускати колективний журналістський продукт – номер газети або журналу, тим самим підтверджуючи, що окремо взятий співробітник виконати це завдання самотужки не може.

Досягти раціональної організації праці можна лише при відповідній структурі редакційного апарату, правильній організації праці на різних ділянках газетного виробництва.

Структура періодичного видання залежить від завдань, що стоять перед друкованим органом, обсяг роботи, який треба виконувати, специфічні умови регіону, де виходить газета, тип видання, його періодичність тощо.

Більшість сучасних видань в Україні зберігають п’ятискладову структуру редакції: керівництво редакцією (головний редактор, заступники редактора, редакційна колегія), секретаріат, відділи, кореспондентська мережа, редакційні служби. Для більш ґрунтовного вивчення студентами особливостей побудови редакції необхідно ознайомитися, наприклад, з “Правилами внутрішнього трудового розпорядку й обов'язками посадових осіб редакції газети “Запорізька правда” (додаток 3).

Структура й основні завдання секретаріату. Вивчення матеріалів з цієї теми має показати студентам місце секретаріату в редакції періодичного видання як творчого підрозділу зі специфічними функціями, його роль як організаційно-творчого штабу. Головне завдання студентів – ознайомитися зі структурою та організацією роботи секретаріату в регіональній пресі, отримати уявлення про його обов’язки. Серед них найважливіші – керівництво процесом планування діяльності редакції, координація роботи відділів, керівництво технічними службами (техбюро, коректорами тощо), керівництво підготовкою і випуском номера газети, макетуванням і художньо-технічним оформленням видання. Саме секретаріат відповідає за підготовку і проведення редакційних летючок, різноманітних виробничих і творчих нарад тощо.

Різноманітність обов’язків секретаріату обумовлюють спеціальні вимоги, що висувають до нього співробітники, зокрема редагування матеріалів, макетування номера видання тощо.

Особливу увагу необхідно звернути на організацію роботи відповідального секретаря міської (міськрайонної) газети, який уособлює весь секретаріат.

Принципи планування редакційної діяльності. Переходячи до вивчення цієї теми – однієї з найважливіших з курсу, студенти повинні визначити цілі планування роботи редакції, форми й методи планування, сам процес планування.

Планування як журналістський процес являє собою розробку програми, визначення обсягу діяльності друкованого видання на певний період з метою забезпечення широти проблематики, доцільного розподілу обов’язків між редакційними ланками, ритмічності творчої роботи колективу редакції, своєчасної й оперативної підготовки та високої якості друкованих матеріалів.

Значення планування роботи редакції полягає в тому, що воно є важливою передумовою виконання редакцією періодичного видання своїх функцій, певною запорукою професійної, кваліфікованої діяльності журналістського колективу.

Добре складений план чітко визначає режим функціонування друкованого видання, активізує творчий процес колективу журналістів і є своєрідним засобом контролю за діяльністю кожного відділу газети й кожного журналіста зокрема.

Студенти повинні з’ясувати принципи редакційного планування: системний підхід до планування – необхідний, передусім, для послідовної й ритмічної роботи редакції; поєднання перспективності й оперативності, що передбачає поєднання варіантів висвітлення поточних та перспективних проблем; комплексність, в основі якої покладено намагання охопити редакційним планом усі найважливіші теми і проблеми; програмно-цільовий підхід, що широко використовують під час проведення масових кампаній або дискусій з якоїсь важливої теми й дозволяє координувати зусилля кількох журналістських колективів.

Перед початком проведення редакційного планування обов’язково узгоджуються всі суб’єкти (головний редактор, його заступник (-ки), редакційна колегія, редакційний секретаріат, майже всі творчі працівники редакції) та об’єкти (тематика, жанри, автори матеріалів, організаційні заходи щодо збору та розповсюдження інформації) планування.

Види редакційних планів. У кожній редакції існує своя система планів, хоча основи планування для всіх видань є спільними. У всякій редакції складають перспективні плани, різноманітні види робочих планів – місячні, квартальні тощо, й оперативні плани – тижневі, план конкретного номера й ін. Однак характеристики кожного з цих планів – елементів системи редакційного планування – різняться й визначаються завданнями газети, особливостями її аудиторії, структурою редакційного колективу та іншими чинниками.

Більшість авторів теоретичних праць і журналістська практика сьогоднішнього дня показують, що реально існують дві системи планування: перспективне й оперативне (поточне). На сучасному етапі підготовки студентам треба визначити мету і завдання всіх видів редакційного планування, мати чітке уявлення про кожен з них.

Перспективне планування, як показує практичний досвід, охоплює тривалий час (як правило – квартал або півріччя, а для журналів та районних газет - може навіть на рік). З одного боку, це короткий термін, щоб бачити реальні можливості й “не планувати заради планування”. З іншого – досить значний, бо дає можливість чітко простежувати основні лінії запланованих газетних виступів. Перспективне планування фіксує основні тематичні напрями подальшої діяльності редакції, рубрики, тому що передбачити теми журналістських виступів на квартал-півріччя наперед неможливо.

Оперативне (поточне) планування охоплює кілька видів планів:

а) місячний загальноредакційний план фіксує теми майбутніх виступів, зазначає назви, жанри, авторів і виконавців. У такому плані вже конкретно встановлено: рубрику, тему, автора, відділ, жанр, обсяг у рядках, термін подання матеріалу до секретаріату.

б) план роботи редакції на тиждень відображає зміст газетних номерів протягом тижня (для видань з відповідною періодичністю). Крім конкретного зазначення тем, обсягу, авторів, враховують географію публікацій, зважують пропорції схвальних і критичних матеріалів, проблемних і оперативних публікацій, використання тих або інших жанрів.

в) план окремого номера – кінцева мета планування всієї редакційної роботи. В ньому вже вказують усі відомості – заголовки матеріалів, точні визначення тем, рубрик, обсяг текстів у рядках, жанри, відділи редакцій, авторів, графічне розташування матеріалів на газетних шпальтах.

Готуючись до занять, студенти повинні особливу увагу звернути на значення поняття “редакційний план”. Важливим є також питання про системи планування, що використовують у сучасних періодичних виданнях.

Важливе значення в процесі редакційного планування має контроль за виконанням намічених планів. Цей контроль здійснюють керівники редакції (редактор, його заступник (-ки), редколегія і, передусім, секретаріат).

**********

• редакція – колектив працівників, творчий журналістський апарат, який керує виданням, визначає його змістову й політичну спрямованість, готує матеріали до друку. Складається з таких компонентів: керівництво редакції, секретаріат, відділи, кореспондентська мережа, редакційні служби. Діяльність редакційного апарату будується також на колективності журналістської роботи, що передбачає участь у редакційних справах усіх працівників періодичного видання, позаштатного активу;

• головний редактор – особа, яка очолює редакцію й редакційну колегію друкованого періодичного видання. Посада головного редактора передбачає поєднання адміністративно-господарської, організаційно-адміністративної та творчої діяльності. Головний редактор сучасної газети – це не тільки адміністративна особа, а й творчий лідер;

• редакційна колегія – колегіальний дорадчий орган, що складається з керівників редакційного колективу (головного редактора, заступників головного редактора, відповідального секретаря, завідувачів відділів, провідних журналістів). Завдання редколегії полягає в колективному обговоренні й прийнятті рішень щодо всіх важливих питань діяльності редакції, а також в організації летючок, на яких обговорюють номери видання, що вийшли за певний період, організації творчої діяльності журналістів, її стимулюванні та контролі.

• секретаріат редакції – провідна ланка редакції, що здійснює специфічні функції та завдання, спрямовує творчу й виробничу діяльність журналістського колективу. Структура, кількісний склад, характер роботи секретаріату залежать від типу видання, його завдань, обсягу, періодичності виходу. Основні службові завдання секретаріату - участь у плануванні роботи редакції, координації роботи відділів, керування редакційними службами, літературна підготовка матеріалів, випуск чергових номерів газети;

• редакційний план – це програма підготовки взаємопов’язаних, об’єднаних спільною метою газетних матеріалів за певний період, а також сукупність організаційних заходів, які забезпечують їх публікацію. Редакційний план вказує на терміни, послідовність публікацій і відповідальних виконавців.

Питання для обговорення

1. Стан і статус редакції газети.

2. Розподіл і кооперування праці в редакційному колективі.

3. Склад і завдання редакційного колективу.

4. Основні підрозділи ланки управління творчою частиною редакції.

5. Функції головного редактора та його заступників.

6. Завдання та функціональні обов’язки секретаря та секретаріату редакції.

7. Основні принципи планування.

8. Значення планування і його місце у творчому процесі редакційного апарату.

9. Види редакційних планів.

10. Джерела планування, вимоги до планів.

Питання для самоперевірки

1. Які особливості редакційного колективу?

2. Хто входить до редакторату редакції?

3. Які служби входять до технічної частини редакції?

4. Які основні підрозділи комерційної частини газетної редакції та їх обов’язки?

5. Які основні тенденції та причини зміни структури редакцій друкованого видання на сучасному етапі?

6. В яких формах виявляється принцип колективності в організації редакційної діяльності?

7. Як здійснюють керівництво журналістським колективом редакції зсередини?

8. Які роль та обов’язки редактора та його заступників?

9. Які роль, обов’язки та структура редакційної колегії?

10. У чому полягають особливості роботи редакційної колегії центрального і місцевого періодичних видань?

11. Які роль та основні обов’язки секретаріату в редакції періодичного видання?

12. Яка структура редакційного секретаріату?

13. Що таке редакційна летючка?

14. Якими редакційними службами керує секретаріат? Які їхні обов’язки?

15. Чому служить редакційний план?

16. Хто є суб’єктом планування в редакції?

17. Які є види редакційних планів?

18. На який термін розробляють перспективний план?

19. Які позиції вказують у місячному плані?

20. Яких умов слід дотримуватися, готуючи план номера?

Практична частина

1. Скласти схему структури редакції західної газети (Справочник для журналистов стран Центральной и Восточной Европы. – М., 1998. – С. 49-55).

2. Скласти схему структури однієї з редакцій Запоріжжя (на вибір). На практичному занятті студенти повинні порівняти підготовлені схеми й виявити розбіжності та їх причини.

3. До цієї теми треба виконати один з варіантів письмового завдання:

Варіант 1. Характеристика всіх планів редакції обласної (міськрайонної) газети.

Варіант 2. Тематичний план роботи редакції тижневика, складений на основі аналізу та опрацювання комплекту газети (за квартал).

Варіант 3. Ознайомитися з кількома номерами різних газет (одного типу) і визначити спільні та відмітні принципи формування номера в цілому й окремих полос зокрема.

Самостійна робота студентів

1. Законспектувати статті 21-24 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, що регламентують роботу редакції, головного редактора, редакційної колегії (додаток 1).

2. Проаналізувати посадові обов’язки колективу редакції газети “Запорізька правда” (додаток 3).

Рекомендована література

1. Подолян М. Першооснови журналістської праці. – К., 1997. – С. 46-51.

2. Картер М., Кей Г. Як керувати редакцією газети. – К., 2002. – 28 с.

3. Грабельников А. Работа журналиста в прессе. – М., 2001. – С. 91-166.

4. Гуревич С. Номер газеты. – М., 2002. – С. 68-72.

5. Григораш Д. Журналістика в термінах і виразах. – Львів, 1974.

6. Справочник для журналистов стран Центральной и Восточной Европы. – М., 1998. – С. 49-55.

7. Гуревич С., Вычуб Г. Организация работы редакции и труда журналиста. – М., 1987. – С.28-30

8. Справочник для журналистов стран Центральной и Восточной Европы. - М., 1998. - С.49-55.